Вже в четвер, 2 листопада, за інформацією Politico, республіканці в Палаті представників, яка нещодавно отримала нового спікера з лав трампістів Майка Джонсона, винесуть на голосування пакет допомоги лише Ізраїлю на $14,5 млрд. Грошей для України він не передбачатиме. Ну, а Сенат, де більшість у демократів, схоже розглядатиме запит Адміністрації Байдена на $106 млрд одночасно Ізраїлю, Україні та Тайваню, а також на посилення кордону США з Мексикою. Хоча й це теж не певно.
Трампісти, яких в лавах республіканців у Конгресі десь до 20-25 людей, категорично проти об’єднання допомоги одразу всім в одному пакеті. Тому на нас чекає черговий раунд запеклої боротьби на Капітолійському пагорбі. Цілком може статися так, що Палата представників ухвалить лише пакет допомоги для Ізраїлю, а Сенат – об’єднаний для всіх трьох країн плюс Мексика. Або в проголосований Палатою представників пакет щодо Ізраїлю можуть потім додати Україну. Але знову треба буде шукати компроміс. Дедлайн – 17 листопада – саме до цієї дати американські законодавці мають ухвалити бюджет на 2024 рік, щоб запобігти “шатдауну” (так у США зветься зупинка роботи всіх американських держорганів, якщо Конгрес не зможе ухвалити бюджет на наступний рік).
Що відбувається на Капітолійському пагорбі? Коли Конгрес таки може ухвалити пакет допомоги Україні на 2024 рік? Від чого це залежить? Та чи є ризик, що ми можемо взагалі залишитися без американської фінансової та військової підтримки? ТСН.ua розбирався.
Зневіра в перемозі України: що грає проти нас
У понеділок ввечері, 30 жовтня, в українських соцмережах жваво обговорювали статтю Time із гучним заголовком “Ніхто не вірить у нашу перемогу так, як я”. Всередині зусиль Володимира Зеленського за збереження України в боротьбі”, яку журнал зробив своєю обкладинкою. Про що ця стаття, пронизана відчаєм втоми від російської війни проти України на Заході? Там відверто про те, що рівень підтримки України в США згасає, а західні союзники надають нам зброю радше для того, щоб триматися на плаву, а не для перемоги. Там також неофіційно, з посиланням на деяких радників президента Зеленського, що “він обдурює себе”, коли вірить у цілковиту перемогу України.
У цій статті також про небажання президента Зеленського йти на заморожування війни й переговори з Росією. Проте на це є об’єктивні підстави. Серпневе опитування Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва та Центру Разумкова вказує, що 41,5% українців висловилися за продовження війни, незважаючи ні на що. Ще приблизно по 20% – за заморожування війни та переговори з Росією. У червневому опитуванні Фонду “Демократичні ініціативи” та Центру політичної соціології на самому початку літнього українського контрнаступу лише 10% українців висловилися за негайні переговори з Росією про припинення війни. Опитування американського інституту Gallup, який займається дослідженням громадської думки, теж проводилося до фактичних результатів літньої наступальної кампанії Сил оборони України: 60% українців – за продовження боротьби до перемоги, й лише 31% – за переговори з Росією.
Українські політики, дипломати й експерти, які працюють із нашими союзниками, не дадуть збрехати: розмови про необхідність переговорів між Україною та Росією на Заході не вщухали від 24 лютого 2022 року. Змінювалися лише умови в міру просування Сил оборони України на полі бою. На додачу, правда також у тому, що всі ці два роки США й інші давали нам рівно стільки зброї, щоб не програти Росії, але не щоб виграти. На відвоювання, наприклад, Криму і частини Донбасу, які окуповані Росією від 2014 року, наші партнери дивилися доволі скептично.
Що ж до корупційних кейсів, про які теж згадується в статті Time, це грає нам у мінус. Особливо на тлі політичної кризи в США й наближення там президентських виборів у листопаді 2024 року. Як би це цинічно не звучало, але Адміністрації Байдена треба історія успіху, а не ще один Афганістан. Цим вже маніпулюють республіканці й особливо трампісти, кажучи, навіщо нам давати зброю корумпованій країні. Проте, є ще одна причина. Теза Білого дому про допомогу Україні “стільки, скільки це буде потрібно”, обернулася проти команди Байдена й проти власне України. Республіканці активно спекулюють на цьому, мовляв, поясніть, як довго ми маємо підтримувати Україну, коли кінця й краю цій війні не видно.
На це й був розрахунок Путіна, коли він зробив ставку на тривалу війну на виснаження. Проте це не знімає відповідальності з Адміністрації Байдена, яка теж припустилася низки помилок щодо України, втрапивши у власну ж пастку. ТСН.ua вже писав, що Білий дім, серед всього іншого, надто пізно почав особисту адвокацію необхідності допомоги Україні. Цим вдало скористалися республіканці, заповнивши цей вакуум, на тлі заяв Дональда Трампа, як він домовиться з Путіним і припинить війну.
Незважаючи на досить гучну заяву міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса “ми повинні звикнути до думки, що в Європі може виникнути загроза війни”, у Вашингтоні цього не чують. Натомість там напевно почують, особливо трампісти, заяву міністра оборони Росії Сергія Шойгу, яку він виголосив не де-небудь, а на 10-му Сяншаньському форумі в Пекіні:
“На випадок створення необхідних умов зберігаємо готовність до політичних дискусій на реалістичних засадах — як щодо постконфліктного врегулювання української кризи, так і щодо параметрів подальшого співіснування із Заходом загалом”.
Справи невтішні: боротьба за допомогу США
У своєму першому інтерв’ю протрампівському телеканалу Fox News спікер Палати представників Майк Джонсон заявив, що підтримує надання допомоги Ізраїлю в обсязі $14,5 млрд. І це, за його словами, навіть більше, ніж власне просить Тель-Авів. Проте Джонсон підкреслив, що кожен долар із цього пакету допомоги має бути “цілковито оплаченим”. Що мається на увазі? У республіканців, особливо трампістів, дуже жорстка вимога щодо “стелі” держборгу. Влітку цього року Адміністрації Байдена ледь вдалося домовитися щодо цього з республіканцями, щоб уникнути дефолту. Тому республіканці підтримують надання $14,5 млрд Ізраїлю, додаючи, що десь в бюджеті на інші видатки така ж сума має бути скорочена.
CNN пише, що демократи не підтримають цей пакет. Ба більше, навіть серед республіканців немає єдності щодо цього, особливо серед трампістів. А, як ми знаємо, у республіканців у Палаті представників незначна перевага в голосах. Демократи ж мають більшість у Сенаті, який вже міг проголосувати запит Адміністрації Байдена, який об’єднує допомогу Ізраїлю, Україні, Тайваню плюс кордон із Мексикою. Проте лідер демократичної більшості в Сенаті Чак Шумер не виніс документ на голосування.
Для України в спільному запиті Адміністрації Байдена передбачено понад $60 млрд на 2024 рік Наразі ніхто в Вашингтоні не може точно сказати, коли ця допомога може бути проголосована Конгресом. Раніше ТСН.ua вже писав, що Україна стала заручницею президентських передвиборчих перегонів у США. Politico вказує, що європейські політики збираються в тур по США, щоб переконати скептиків продовжити підтримку України. Адміністрація Байдена також дещо змінила свої підходи в адвокації цього питання, пояснюючи, що левова частка виділених Києву грошей насправді залишається в США, створюючи нові робочі місця. Трампістське крило, від якого цілковито залежить і новобраний Майк Джонсон, проти подальшої підтримки України. Все ускладнюється ще й необхідністю якомога швидше ухвалити бюджет США на 2024 рік до 17 листопада, щоб запобігти “шатдауну”. Тому, можливо, це й стане компромісом як для республіканців, так і демократів.
