Посилення мобілізації в Україні та проблеми: що про це кажуть політики, військові та експерти

В Україні заговорили про посилення мобілізації, щоб поповнити резерви задля протистояння ворогу, який має значну перевагу в живій силі. За це виступають політики, військові та експерти. Водночас не залишається без уваги питання проблем та недоліків призову до війська, про що зокрема написало видання Time та висловився головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.

ТСН.ua зібрав думки військових, політиків та експертів щодо посилення мобілізації в Україні.

Посилення мобілізації в Україні – навіщо і чого очікувати

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у своїй колонці для видання The Economist виступив за те, щоб Україна розширила категорію громадян, які можуть бути призвані за мобілізацією чи на навчання. Генерал назвав п’ять пріоритетів, щоб переламати ситуацію на фронті, серед яких – необхідність нарощення резервів.

“Ми запроваджуємо єдиний реєстр призовників, маємо розширити категорію громадян, яких можуть призвати на збори чи за мобілізацією. Також ми запроваджуємо “бойове стажування”, яке передбачає розміщення новомобілізованих у лавах досвідчених передових підрозділів для підготовки”, – написав у матеріалі Залужний.

Зауважимо віцепрем'єр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров анонсував запуск в Україні пілотної версії смарт-мобілізації. Це нововведення дозволить людині самостійно обирати військову спеціалізацію, на яку вона бажає мобілізуватись. Федоров також запевнив, що цей проєкт не передбачає надходження повісток через “Дію”.

Окрім того, в Україні вже працює єдиний електронний реєстр військовозобов’язаних “Оберіг”, мета якого – відцифрувати інформацію про громадян і автоматизувати роботу ТЦК та СП. Такі якісні дані дозволять ЗСУ та головнокомандувачу ухвалювати управлінські рішення – яку кількість людей мобілізувати, хто саме потрібен у війську і так далі. Надходження повісток через “Оберіг” не передбачається.

Зауважимо, на сьогодні на розгляді президента України Володимира Зеленського перебуває ухвалений парламентом закон, який знижує мобілізаційний вік від 27 до 25 років, що дозволить призвати до війська більше людей. Однак глава держави поки не поспішає підписувати документ.

Наприкінці жовтня український нардеп, член парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Сергій Рахманін зазначив, що нинішня війна вже має всі характеристики так званої “війни на виснаження”. Це – завжди війна ресурсів і один із найважливіших – саме мобілізаційний.

“Зараз, наскільки я розумію, додаткова потреба в ресурсах знадобиться і через втрати особового складу (через загиблих, поранених під час бойових дій), і, можливо, через необхідність формувати нові з'єднання, нові бригади”, – розповів Рахманін.

Ексзаступник начальника Генштабу, генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко розповів у коментарі для ТСН.ua, що існують об’єктивні закони війни, які означають: якщо в тебе не вистачає сучасного озброєння та техніки, можна захищатися живою силою – солдатами.

“Зброю постачають частинами і нам її не вистачає. Через це ми напружуємо та відновлюємо наш ВПК і намагаємося максимально швидко виробляти зброю самі, але цього поки замало для повного забезпечення. Тому у нас є одна можливість – жива військова сила. А її постачання до війська напряму залежить від мобілізації та організації цієї роботи”, – пояснив Романенко.

Що кажуть про посилення мобілізації самі військові

Військовий психолог та офіцер 67-ї окремої механізованої бригади ЗСУ Андрій Козінчук сказав у коментарі ТСН.ua, що чергова хвиля мобілізації зараз дуже необхідна.

“Потреба у свіжих силах на фронті є величезною – ми вже закінчуємося. Люди на війні, на жаль, гинуть, а є ще й поранені. Особисто я зараз з травмою знаходжуся не у війську, а у шпиталі, і хтось замість мене виконує мою роботу. Нам потрібні свіжі сили на фронті. Ті, хто лишилися – вони стомлені, виснажені, з контузіями”, – пояснив Козінчук.

Чи будуть зміни в мобілізації після статті Залужного

На думку експерта, керівника Центру військово-правових досліджень Олександра Мусієнка, рішення про посилення мобілізації в Україні може бути ухвалене за умови надходження військової допомоги від міжнародних партнерів.

“Якщо під мобілізацію надходитиме відповідна допомога, то посилення можливе. Якщо – ні, то – навряд чи”, – сказав експерт.

Він також зазначив, що ЗСУ лише за допомогою кількості особового складу не зможуть перемогти ворожу армію, оскільки в Росії значно більший людський ресурс, тобто вона має можливість мобілізувати набагато більше людей.

Проблеми з мобілізацією та резервами в Україні

Про проблеми з мобілізацією в Україні йдеться у нашумілій статті американського видання Time, яка викликала емоційну реакцію суспільства. У матеріалі йдеться, що зараз набір бійців до лав ЗСУ суттєво уповільнився у порівнянні з початком повномасштабної війни. Вказано, що велику роль у цьому процесі відіграло масштабне звільнення військкомів Зеленським у відповідь на гучні корупційні скандали.

Автор статті також стверджував, що ТЦК та СП були змушені призвати старше покоління чоловіків, підвищивши середній вік солдата приблизно до 43 років.

“Вони вже дорослі чоловіки, і вони не такі здорові. Це Україна. Не Скандинавія”, – наголосив один із помічників Зеленського, ім’я якого не вказувалося.

Статтю Time прокоментував секретар РНБО України Олексій Данілов, який стверджував, що проблеми з призовом можуть виникати з часом, але поки що кількість людей у секторі безпеки та оборони не зменшується.

“Що стосується призову. У нас не зменшується кількість людей, які перебувають у секторі безпеки та оборони. Чи будуть проблеми? Це питання, яке може виникати з часом. Наскільки вони будуть великими, як вони можуть впливати на ті чи інші речі, будемо дивитися тоді”, – розповів Данілов.

Тему проблем з мобілізацією в Україні у своїй колонці підняв і Залужний. За його словами, попри постійну роботу командування ЗСУ над удосконаленням порядку створення та підготовки резервів, деякі питання залишаються проблемними.

“Зокрема, ми обмежили можливості підготовки резервів на власній території, оскільки ворог має можливість влаштовувати ракетні та авіаційні удари по навчальних центрах і полігонах”, – повідомив генерал.

Він зазначив, що значно знижують мотивацію громадян до служби в армії затяжний характер в війни, обмежені можливості для ротації солдатів на лінії зіткнення та прогалини в законодавстві, які дозволяють легально ухиляються від мобілізації. За словами Залужного, усе це призводить до “відсутності здатності України досягти переваги над противником у резервах шляхом збільшення їхньої кількості”.

Із Залужним погодився нардеп, секретар комітету з питань нацбезпеки, оборони і розвідки Роман Костенко.

“Багато є, дійсно, прогалин в законодавстві, які громадяни часто використовують для того, щоб або не піти на військову службу, ухилитись від неї, або вже в процесі, якщо попав на військову службу, використовують для того, щоб з неї звільнитися. Там є багато моментів. Коли там хтось є з інвалідністю – людей звільняють. Наприклад, є випадки, коли розводяться зі своїми дружинами, а потім одружуються з людьми, які мають групу інвалідності. Потім – питання віку, я думаю, він також мав це на увазі”, – розповів нардеп.

Рахманін у жовтні розповів, що військові скаржаться на проблеми з ротаціями, але зараз фізично немає можливості для повноцінних ротацій бригад, бо просто не вистачає мобілізаційного ресурсу. Нардеп повідомив, що в таких умовах бригади відводяться на 2-3 тижні на другу чи третю лінію фронту, щоб трохи перепочити, мінімально поповнити особовий склад та озброєння, а після цього знову виводяться на лінію бойового зіткнення.

“За великим рахунком, всі, хто хотів добровільно піти (на фронт – ред.), вони вже закінчилися”, – додав Рахманін.

Як виправити проблеми мобілізації: що треба змінити

Військовий аналітик, ветеран АТО та екскомандир роти в батальйоні “Айдар” Євген Дикий заявив, що “великої мобілізації не уникнути”, але людям треба дати чіткі терміни перебування в армії та провести демобілізацію тих, хто воює від перших днів.

“Півтора роки цієї війни – це велике навантаження. Але якщо буде рішення, що через пів року ті, хто воює від перших днів, підуть додому – це правильно. Їх можна замінити”, – вважає Дикий.

На його думку, чіткі терміни демобілізації дозволили б людям розуміти, скільки часу вони пробудуть на фронті, і це допомогло б державі пришвидшити мобілізацію.

“Це впливає на мотиватицію тих, кого треба мобілізувати. Мало хто готовий купити квиток в один кінець, навіть добровольці”, – пояснив ветеран.

Військовий аналітик також зауважив, що дуже часто люди не хочуть іти до війська, побоюючись, що через поганого командира вони стануть “м'ясом”. Тому призовникам треба дати право обирати ту військову частину, в якій вони хочуть служити. А ТЦК та СП повинні враховувати цивільне життя мобілізованих, зокрема їхній досвід роботи.

“Гайки потрібно закрутити, але після тих кроків, про які ми говорили. Треба криміналізувати ухилення від військового обліку”, – додав Дикий.

На думку Романенка, на “захист держави мають стати всі”, зокрема й військовозобов’язані жінки. Задля цього треба буде спершу облікувати на 100% всіх чоловіків віком від 18 до 60 років. В іншому разі почнуться фальсифікації, корупція та інші негативні явища.

“Під час дії воєнного стану кожен громадянин з 18 років та більше має носити з собою паспорт із вкладкою чи відміткою, де зазначається, яким чином цей громадянин залучений до оборони держави, інформацією про стан здоров’я, наявністю відстрочки, інформацією про сімейний стан. Тоді не буде виникати питань, що співробітники центру комплектування якось не там чи не так зупинили цю людину”, – вважає експерт.

У контексті вирішення мобілізаційних проблем Козінчук вважає, що слід змінювати “не зовсім правильний вектор уряду”.

“Подекуди у нас просто намагаються налякати цивільних людей. Кричать їм, що ви всі виродки, козли, не патріоти, ховаєтеся за маминою спідницею! Ану всі бігом на фронт! Це неправильно і ні на грам не мотивує людей. Потрібно показати всі плюси військової служби, а вони, я переконаний, там є. Правдиво показати, що саме у армії людина дійсно самоактуалізується”, – пояснив військовий психолог.

Він додав, що цивільні перед мобілізацією повинні отримати якусь конкретику: куди саме людина йде на службу, яку посаду обійматиме та який термін служитиме.

“Словосполучення “до кінця особливого періоду” – це ні про що, адже невідомість просто породжує відвертий страх. (…) Люди бояться, що їх будуть змушувати робити те, чого вони не можуть, і це велика проблема”, – розповів Козінчук.

Окрім того, слід змінити внутрішню комунікацію безпосередньо у війську: “не повинно бути такого, щоб командир кричав на підлеглого, мають бути якісь горизонтальні зв’язки”. Також повинні бути регулярні ротації.

“Людині варто дати більше конкретики і, я переконаний, люди підуть, навіть якщо ця конкретика буде жорстокою. Їм треба твердо сказати: так це буде страшно, але ми тобі гарантуємо, що максимум рік буде продовжуватися твоя служба, з яких три місяці – це навчання, і ти повернешся додому. А після повернення ти отримаєш величезні пільги, конкретні – такі і такі. Це значно більше мотивує людей”, – резюмував офіцер 67-ї ОМБр.

На думку військового експерта Інституту Євроатлантичного співробітництва Ігоря Козія, в Україні слід запровадити посаду військового омбудсмена, якому бійці могли б поскаржитися на недоліки в системі.

Читайте також:

• Служити будуть всі чоловіки: у ЗСУ пояснили гучну заяву про мобілізацію
• “Жінки теж мають служити”: військовий жорстко висловився про мобілізацію і ухилянтів
• В Україні хочуть дозволити всім чоловікам виїжджати за кордон: що пропонують депутати та які можуть бути наслідки