Життєстверджвальну історію, яка сколихнула соцмережі та яку можна вважати прикладом мужності та витривалості, розповіли медики Дитячої лікарні Святого Миколая Першого медичного об'єднання Львова.
Як з’ясувалось, понад рік тому тут надавали медичну допомогу маленькому вінничанину Роману Олексіву, який в липні минулого року став жертвою російського ракетного обстрілу — хлопчик втратив маму та отримав 45% опіків поверхні тіла.
Після лікування у Вінниці, Львові та Німмечині хлопчик завдяки своїм зусиллям та зусиллям свого тата, Ярослава Олексіва, нещодавно знайшов в собі сили брати участь у змаганнях із бальних танцях. Він зробив це попри те, що має травму м’яза, безліч опіків та поки що вимушений ходити у спеціальній лікувальній масці.
Подробиці про боротьбу за життя та мрію танцювати в коментарі для ТСН.ua розповів Ярослав Олексів.
“Роман ходив на танці до всіх цих подій, їздив на конкурси, змагання. Але потім, після вибуху, все опинились під сумнівом. Лікарі не були впевнені, що Рома зможе доїхати до Дрездена, такий у нього був стан“, — розповідає Ярослав Олексів.
Та додає: “Рома дуже любить танці, у нього там багато знайомих, друзів. Коли ми були на лікуванні в Німеччині, то він цілий рік тільки і мріяв про те, щоб повернутись до танців. Це для сина стало в першу чергу фізіотерапією, тому що під час танців робиться багато вправ, є навантаження на ноги. У Роми наразі є проблема з правою ногою, відновлюється стопа. Після вибуху був перебитий м’яз. Син не відчував стопи, не відчував пальців, не міг її підняти. Зараз вона починає відновлюватись, з’являється відчуття тепла та холоду. Але повністю підняти не може. Тому навантаження для нього важливе, важливо тягнути носок. Німецькі лікарі сказали, що не знають, чи відновиться стопа, чи ні. Але син танцює, три рази на тиждень ходить на танці, кожного разу танцює більше години. Він дуже любить це. Він носить маску, яка допомагає йому лікувати опіки”.
За словами Ярослава, незважаючи на юний вік, Рома має два улюблені вислови, які вигадав сам.
“Перше, що любить говорити: “Є діло — є радість”, а друге: “Без ніг нема доріг, тому треба ноги розробляти”, – цитує сина Ярослав.
До цього Ярослав додає, що лікарі дають позитивні прогнози для Романа.
“Тому як він ще дитина, то є шанси того, що шкіра розтягнеться, рубці вилікуються, їх відшліфують. Сину вже зробили 32 операції. Свій дискомфорт дає маска, але тут основне — результат. Маска притискає рубці, не дає можливості їм рости. Чим довше він походить в масці, тим легше буде лікарям шліфувати ці рубці. В масці він ходить вже рік. Ще треба в ній ходити пів року – рік. Після цього можна робити пересадку волосся і думати про подальше лікування”.
Читайте також:
