Утім, вживати слово “Росія” та “перемовини” в одному реченні – абсолютно недоречно. Слід згадати попередні 30 років, щоб у цьому переконатися.
Про це на своїй сторінці в X (Twitter) написав очільник МЗС України Дмитро Кулеба.
1. Будапештський меморандум 1994 року
Як нагадав міністр, Росія погодилася на такі речі: “поважати незалежність, суверенітет і існуючі кордони України” й “утримуватися від погрози силою або її застосування проти територіальної цілісності або політичної незалежності України”. Натомість РФ вдерлася в Крим у 2014 році, порушивши договір.
2. Російсько-український договір про дружбу 1997 року
Цього разу РФ погодилася “поважати територіальну цілісність України” та “підтвердила непорушність кордонів” між двома країнами. Держава-агресорка порушила домовленості 2014 року.
3. Стамбульський саміт ОБСЄ 1999 року
І знов-таки – Росія зобов'язалася вивести свої війська з Придністров'я Молдови та Грузії до кінця 2002 року. Як бачимо, цього так і не сталося.
4. Угода про припинення вогню між РФ та Грузією 2008 року
Йшлося про те, що “російські війська повинні відійти на лінію до початку бойових дій”. Такого ніколи не було.
5. Іловайський “зелений коридор” у серпні 2014 року та інші “гуманітарні” коридори смерті.
Агресор дав обіцянку дати можливість українським військам вийти з оточеного Іловайська на сході України. Ми добре пам'ятаємо, що натомість вона відкрила вогонь, забравши життя 366 українських військових. Подібні атаки на гуманітарні коридори неодноразово повторювалося в Сирії.
6. “Мінські” домовленості 2014 і 2015 років
У 2014 – 2015 роках РФ також не дотримала слова: було 200 раундів переговорів і 20 спроб домогтися припинення вогню. Російська сторона усе негайно порушувала. Щобільше, 24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
7. Чорноморська зернова ініціатива 2022 року
Повернімося у минулий рік та згадаймо, як Росія пообіцяла “надати максимальні гарантії щодо безпечного та захищеного середовища для всіх суден, які беруть участь у цій ініціативі”. Згодом країна місяцями перешкоджала реалізації ініціативи. Фінальний крок – вихід із неї в односторонньому порядку.
І в цьому переліку наведені лише ті угоди, наголосив Кулеба, які з РФ укладали щодо вирішення конкретних проблем й конфліктів. Про майже 400 міжнародних договорів, які також порушено, навіть не мовиться. За словами міністра, єдиний висновок, який можна зробити, це про те, що абсолютно недоцільно серйозно вживати слова “Росія” і “переговори” в одній фразі.
“Путін – звичайний брехун, який пообіцяв міжнародним лідерам не нападати на Україну за кілька днів до свого вторгнення в лютому 2022 року. Російська тактика залишалася послідовною у своїх численних війнах протягом останніх трьох десятиліть: убивай, хапай, бреши і заперечуй. Чому хтось щиро вірить, що Росія 2023 року чимось відрізняється від Росії 1994, 1997, 1999, 2008, 2014, 2015 і 2022 років?”, – риторично підсумував очільник МЗС Дмитро Кулеба.
Раніше у The Washington Post написали про те, що Україна може зіткнутися з реальністю, в якій їй доведеться вести переговори із Росією.
Читайте також: