Мобілізація — одна з найскандальніших тем в українському суспільстві. 10 найпопулярніших міфів про вручення повісток розвіяли в полтавському терцентрі.
Які вручення незаконні, розповіла в ексклюзивному сюжеті TSN.ua журналістка Вікторія Гнатюк.
Резонансні побиття
Ви точно бачили жорстокі побиття у Львові.
Заборону на проходження чесної військово-лікарської комісії у Хмельницькому.
Не могли пропустити “виховну роботу” з мобілізованими у Тернополі.
З останніх резонансів інцидент в Одесі, де представники ТЦК на очах у двох маленьких дітей скрутили батька, аргументуючи тим, що він ухилянт.
Що найчастіше чують представники ТЦК
Затримання проти волі і такі жорстокі побиття — суворе порушення закону. За це частина фігурантів уже під слідством, у інших усе ще попереду. Але є і другий бік монети, коли на адекватних представників ТЦК, які діють згідно з законом, кидаються військовозобов’язані. Найпоширеніше, що доводиться чути, кажуть у ТЦК, це такі фрази, як: “Нехай діти депутатів воюють”, “Хай мажори йдуть на війну”, “ТЦК незаконні”, “Я не народжений воювати”, “У нас є ЗСУ, нехай вони й воюють”.
І яких тільки ще “відмазок” не доводиться іноді чути від ухилянтів. Водночас у мережі можна знайти багато “підказок” від так званих адвокатів, блогерів та експертів, як уникнути вручення повістки, але й такі поради часто бувають незаконними.
Міф №1
От як, наприклад, міф про те, що вручення документа мають зафіксувати два свідки. Розвіяти найпоширеніші міфи про мобілізацію в умовах воєнного стану “Телеграфу” взявся речник Полтавського територіального центру комплектування та соціальної підтримки майор Роман Істомін. Він радить уважніше читати закони.
“Сповіщати громадян про необхідність прибути до ТЦК та СП і забезпечити їхнє своєчасне прибуття за цим викликом зобов’язані центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та заклади освіти незалежно від підпорядкування і форми власності за розпорядженням ТЦК та СП. Так написано у статті 38 “Про військовий обов’язок і військову службу”. Громадянин лише повинен розписатися на відривній частині бланку повістки. А от щодо двох свідків, відеофіксації процесу оповіщення тощо в жодних офіційних документах не йдеться”, — каже він.
Міф №2
Частенько працівники ТЦК чують від людей, що вони — приватна структура і взагалі не мають права мобілізувати людей. Цим постійно намагаються козирнути ухилянти, але марно, бо тут вони зовсім не мають рації. В терцентрах здогадуються, “звідки ростуть ноги”.
“Інакше, як російською інформаційно-психологічною операцією я цю тезу не розглядаю. Часто посилаються на те, що код ЄДРПОУ якийсь не такий, що десь не там він зареєстрований. Але є Закон про Збройні сили України, а в ньому ст. 3, в якій сказано, що “організаційно ЗСУ складаються з органів військового управління, з’єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних сил України. Постановою Кабміну затверджено Положення про ТЦК та СП, у статті 1 якого чітко визначено, що Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов’язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації”, — прокоментував Роман Істомін.
Міф №3
Міф третій: ТЦК та СП можуть призивати громадян лише до складу самих ТЦК.
“Стаття 8 визначає, що одним із завдань ТЦК та СП є “підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів”. А стаття 9 вказує, що Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відповідно до покладених на них завдань, здійснюють заходи оповіщення та призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку). Тобто під час мобілізації, що триває, ТЦК виконують мобілізаційні завдання і комплектують ті підрозділи, які визначено”, — зазначив речник.
Міф №4
Вчепитися ухилянти намагаються і за те, як представники ТЦК виписують повістки, а ще, що не мають права мобілізувати в іншому місті. Насправді все це — теж міфи, і закон у таких випадках радше на боці терцентрів, адже головне, щоб бланк був правильно заповнений, каже Роман Істомін. До слова, виписати повістку може не лише ТЦК, а от уже ці органи можуть це зробити лише за місцем проживання.
“Немає значення, де і яким чином вона виписана, оскільки Постановою Кабміну №1487 визначено зразок повістки, але ніде не визначено спеціальних місць для її виписування чи вручення. Вона може бути вручена як за місцем проживання, так і за місцем роботи, на блокпосту і будь-де в населеному пункті. Якщо повістка повністю заповнена, зокрема, містить прізвище, ім’я, по батькові військовозобов’язаного громадянина, якому вона вручається, дату, час і адресу, куди йому треба прибути, а також підпис начальника ТЦК, скріплений печаткою, — вона точно є дійсною. І якщо вона заповнена правильно, то оскаржувати її нема сенсу. Щоправда, повістки можуть виписати не лише в ТЦК та СП, а й виконавчий орган сільської, селищної, міської ради за розпорядженням відповідного ТЦК та СП. І от вони насправді здійснюють оповіщення військовозобов’язаних за місцем їхнього проживання”.
Міф №5
Якщо дані військовозобов’язаного вносили в частково заповнений бланк, то від повістки можна відмовитися.
“Теж неправда. Зразок повістки містить інформацію, але ніде не сказано, що його весь потрібно заповнювати від руки на місці чи весь він має бути надрукований. Для пришвидшення процедури частина даних може бути вписана до бланка повістки заздалегідь. Скажімо, назву ТЦК та СП чи його відділу, від якого ведеться оповіщення та куди викликається громадянин для уточнення військово-облікових даних, можуть друкувати разом із самим бланком”, — зауважив Роман Істомін.
Міф №6
Ще один із найпоширеніших серед військовозобов’язаних міфів, що від повістки можна відмовитися, якщо певні дані вносили до неї у відсутність отримувача.
“Це взагалі абсурд, адже щонайменше існує адресне оповіщення військовозобов’язаних. Тобто у ТЦК та СП є інформація про людину, яка перебуває на обліку, зокрема адреса. Вся інформація в повістку вписується у приміщенні ТЦК та СП, а далі його представник їде за вказаною адресою і сповіщає громадянина письмово, що йому потрібно з’явитися до ТЦК та СП для уточнення своїх військово-облікових даних”, — прокоментував речник.
Міф №7
Часто спекулюють і тим, що представники ТЦК — не поліція, а отже, перевіряти документи у цивільних не мають права, а тому і вручення повістки називають незаконним. Це, зазначає речник Полтавського ТЦК, теж абсурд. Адже є випадки, коли військкоми мають на це повне право.
“Це не так. Наказом коменданта визначений перелік осіб, які мають право на перевірку документів під час патрулювання. Таке завдання покладається на співробітників СБУ, поліції, ЗСУ. Відповідно Територіальні центри комплектації та соціальної підтримки, як орган військового управління і структурний підрозділ ЗСУ, також залучаються до патрулювання з правом перевіряти документи у громадян”.
Міф №8
Часто так звані експерти радять військовозобов’язаним у разі, якщо військовослужбовці ТЦК та СП зупинили їхній автомобіль і вимагають взяти повістку, знімати на відеокамеру все, що відбувається на дорозі, і швидко викликати Нацполіцію.
“Таке враження, що в головах “експертів” війна закінчилася. Дуже раджу їм прочитати Закон України “Про правовий режим воєнного стану”, зокрема статтю 8, і Постанову Кабміну № 573 від 8 липня 2020 року. На блокпосту ваш автомобіль мають право зупиняти ті особи, які виконують там свої обов’язки і які визначені наказом коменданта. Якщо автомобіль зупинили на блокпосту, перевіряють ваші документи, вантаж, транспортний засіб, вручають повістку, то знімати цей процес на відеокамеру категорично заборонено. Можна хіба що попросити показати документи, але ввічливо, без грубощів, щоб не спровокувати грубощі у відповідь. На блокпосту люди зі зброєю виконують поставлені завдання”, — розповів Роман Істомін.
Міф №9
А ще часто від адвокатів можна почути таку пораду, як: “Якщо ви проігноруєте повістку, нічого вам за це не буде”. Це, кажуть у ТЦК, теж брехня, адже насправді адміністративне порушення за такий “номер” існує.
“Насправді згідно зі ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, “порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”. Виписується протокол, виноситься адмінпостанова і з правопорушника стягується штраф. За повторне правопорушення може бути відкрите кримінальне провадження за статтею 337 Кримінального кодексу України. Нею передбачено штраф від 3 400 до 8 500 гривень або рік виправних робіт. А за ігнорування мобілізаційного розпорядження (часто його називають “бойовою повісткою”), відповідно до статті 336 Кримінального кодексу України, передбачено від трьох до п’яти років позбавлення волі”.
Міф №10
І 10-й міф: суди не застосовують норму кримінального права щодо ухилянтів.
“Так, зараз судді виносять переважно умовні покарання терміном 1-2 роки, бо під час засідання підсудні зазвичай розкаюються у вчиненому правопорушенні. Але водночас у Львові, наскільки я пам’ятаю, військовозобов’язаного позбавили волі на три роки за ігнорування мобілізаційного розпорядження. І дуже важливо розуміти, що кримінальне покарання у вигляді умовного терміну (як і штрафу) не звільняє громадян від подальшого виконання свого військового обов’язку. Тобто вони й надалі підлягають мобілізації”, — прокоментував Роман Істомін.
Що треба змінити?
Водночас в Україні досі не встановили терміни служби, а відповідно багато військових уже майже два роки воюють і не можуть демобілізуватися. Зрідка можуть піти у відпустки, бо мобілізувати військовозобов’язаних стає дедалі важче, коли мережа кишить відео, як у ТЦК іноді знущаються з людей.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Мобілізація в Україні: в ТЦК розбили 10 гучних міфів про вручення повісток!
Читайте також:
