В авторитетному американському виданні Foreign Affairs 17 листопада зʼявилася контроверсійна стаття з заголовком “Переосмислення успіху в Україні”, де автори говорять про “глухий кут” війни, розмірковують про можливі перемовини, до яких “має спонукати Вашингтон” та над тим, що Україна повинна перейти до оборони замість наступу.
ТСН.ua розповідає про що йдеться в матеріалі та чим відомі автори цієї статті.
Автори переконані, що сира та волога погода до кінця року вже не дозволить проводити Україні активних наступальних дій, а готовність надавати військову та економічну підтримку Україні почала слабшати як у США, так і в Європі, тому “ці обставини диктують необхідність комплексної переоцінки нинішньої стратегії, яку реалізує Україна та її партнери”.
Далі йдеться про те, що цілі щодо повної деокупації України абсолютно виправдані, але “стратегічно недосяжні”.
“Військові цілі Києва — вигнання російських військ з української землі та повне відновлення її територіальної цілісності, включаючи Крим, — залишаються юридично та політично незаперечними. Але стратегічно вони недосяжні, особливо у найближчому майбутньому, а цілком і за його межами”, – пишуть у статті та одразу після цього висловлюють думку, що настав час Вашингтону докласти зусиль для вироблення нової політики, яка встановлює “досяжні цілі”
Сполученим Штатам, переконують в матеріалі, слід розпочати консультації з Україною та її європейськими партнерами щодо стратегії, “заснованої на готовності України вести переговори про припинення вогню з Росією та одночасно перемикнути свій військовий акцент із нападу на оборону”.
Таким чином, на думку авторів, Україна зможе скоротити втрати військових та спрямувати ресурси на довгострокову оборону і відновлення, навіть якщо Кремль відмовиться від припинення вогню.
“Безвихідне становище”
В цьому розділі знову акцентується увага на тому, що “контрнаступ виявився не настільки успішним як очікувалося”. Для цього було наведено нещодавню цитату Валерія Залужного в колонці Time, що “глибокого та красивого прориву швидше за все не буде”. Спираючись на це, автори роблять висновки, що час грає на руку Кремля:
“Час не буде на боці України, якщо війна високої інтенсивності затягнеться на невизначений термін. Російська економіка та її оборонно-промислова база перебувають у військовому становищі. Москва також імпортує зброю з Північної Кореї та Ірану та має доступ до товарів, що містять технології, які вона може перепрофілювати для військових цілей. Якщо Росії знадобиться посилити свою військову присутність в Україні, вона має великий резерв живої сили, яку вона може використати”.
Напротивагу у статті зазначають, що в України не настільки великий мобілізаційний ресурс і люди продовжують гинути та знову наголошують на “зростанні втоми Заходу від війни”.
“Серед західних прихильників втома від України починає позначатися на їхній готовності продовжувати потік підтримки Києву. Сполучені Штати, як і раніше, відіграють центральну роль у наданні західної допомоги Україні, але в Республіканській партії зростає супротив. Головний претендент на висування у президенти від Республіканської партії, колишній президент Дональд Трамп, має досвід підтримки Росії та дистанціювання від партнерів Сполучених Штатів, включаючи Україну. Той факт, що Трамп випереджає Байдена за опитуваннями в ключових штатах, що коливаються, тільки посилює невизначеність щодо траєкторії політики США. А нестабільність у підтримці України з боку США посилить нестабільність у Європі, де один член ЄС, Словаччина, вже вирішив припинити надання військової допомоги Києву”, – пишуть в матеріалі.
До того ж додають, що Сполучені Штати зараз підтримують двох партнерів Україну та Ізраїль в гарячих війнах і це виснажливо для економіки та оборонної промисловості. І знову наголошують, що начебто для Києва вигідно “прийняти нову оборонну стратегію”.
“Помінятись ролями”
Автори статті вважають, що Вашингтону необхідно взяти на себе ініціативу щодо початку консультацій з Україною та західними союзниками, спрямованих на те, щоб переконати Київ запропонувати припинення вогню: “Припинення вогню врятувало б життя, дозволило б розпочати економічну реконструкцію і дозволило б Україні направити західну зброю, що надходить, на інвестиції у свою довгострокову безпеку, а не на швидке витрачання озброєнь на полі бою, що зайшло в глухий кут”.
У статті чомусь висловлюють впевненість, що дотримання Москвою домовленостей “не викликає сумнівів”, якщо вони погодяться. Мовляв, російські війська зазнали колосальних втрат, а агресія Росії змусила НАТО згуртуватися і таким чином: “Путін просто може скористатися цією можливістю, щоб зупинити кровопролиття та спробувати вивести Росію з ізоляції”. Але є і велика ймовірність іншого розвитку подій:
“Проте набагато ймовірніше, що Москва відкине пропозицію про припинення вогню. Путін все ще виношує експансивні військові цілі в Україні і, схоже, вважає, що Росія має більшу силу, ніж Україна. Він, без сумніву, уважно стежить за опитуваннями громадської думки в США, які вказують на те, що повернення Трампа в Білий дім є реальною можливістю, а це, безумовно, послабить, якщо не припинить, підтримку України з боку США. Навіть якщо Кремль захоче уникнути відвертої відмови від пропозиції про припинення вогню, щоб уникнути репутаційних втрат, він може висунути умови, які, безсумнівно, будуть неприйнятними для України та Заходу”.
“Україні потрібно перейти до оборонної стратегії”
В цій частині матеріалу автори продовжують наполягати на “зміні стратегії” бойових дій в Україні й переконують, що навіть якщо Росія відмовиться від припинення вогню, таку пропозицію потрібно “покласти на стіл перемовин”.
“Відмова Кремля від припинення вогню допоможе західним урядам зберегти та посилити санкції проти Росії, а також допоможе Україні заручитися довгостроковою військовою та економічною підтримкою”, – пишуть в статті та додають, що Україні слід зосередитися на утриманні та відновленні території, яку вона зараз контролює, “перевернувши формулу нападу та оборони” та поставивши Росію у становище, коли їй доведеться нести непомірні витрати на проведення наступальних операцій проти українських сил, що добре окопалися.
Навіть перейшовши до оборонної стратегії на лінії фронту, на думку американських аналітиків, Україна могла б продовжувати використовувати зброю дальньої дії, військово-морські засоби та таємні операції для завдання ударів по російських позиціях у тилу та в Криму, збільшуючи витрати продовження окупації. І якщо з'являться явні докази того, що військовий потенціал чи воля Росії слабшають, Україна збереже за собою можливість повернутись до більш наступальної стратегії.
“Найкраща ставка”
Закінчується матеріал на Foreign Affairs тим, що Україні “треба підсолодити гірку пігулку” і США та НАТО повинні взяти на себе зобов'язання не лише надавати довгострокову економічну та військову допомогу, а й гарантувати незалежність України:
“Це зобов'язання буде засноване на статті 4 Договору про НАТО, яка передбачає негайні консультації щоразу, коли “територіальна цілісність, політична незалежність чи безпека” члена перебуває під загрозою. Європейський Союз, який нещодавно оголосив про свій намір розпочати переговори щодо вступу з Києвом, має прискорити графік членства України та запропонувати їй на цей час спеціальну угоду, полегшену для ЄС. Західні союзники також повинні ясно дати зрозуміти, що більшість санкцій проти Росії залишаться чинними доти, доки російські війська не покинуть Україну, і що вони допоможуть Україні відновити свою територіальну цілісність за столом переговорів.”.
Додатково
На матеріал вже відреагував голова Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко. Він вважає, що перехід до оборонної стратегії запропонований авторами є хибним.
“По-перше, це сумнівна політична і воєнна стратегія. По-друге, російська імперія всередині є гнилою і знаходиться на межі розпаду. Тобто необхідно не переходити до оборони, а, навпаки, посилювати всебічний тиск на Росію. Україна свого часу розвалила радянську імперію і неодмінно розвалить російську імперію. Це, можливо, наша історична місія, – написав він на своїй сторінці у Facebook.
Щодо авторів статті, то на Foreign Affairs зазначено, що її писали Річард Хаас – почесний президент Ради з міжнародних відносин та Чарльз Купчан – старший науковий співробітник Ради з міжнародних відносин та професор міжнародних відносин Джорджтаунського університету (при адміністрації Обами обіймав посаду старшого директора з європейських справ у Раді національної безпеки).
Нагадаємо, що Річард Хаас та Чарльз Купчан у липні фігурували у статті NBC News про секретні переговори з близькими до Кремля росіянами. За інформацією журналістів, глава МЗС РФ Сергій Лавров у квітні, перебуваючи в Нью-Йорку, провів двогодинну зустріч із членами американської групи щодо пошуку дипломатичного вирішення війни. NBC зазначав, що серед інших представників США у складі переговорників були Хаас та Купчан. Беручи це до уваги, можна припустити, що стаття є черговою інформаційною атакою проти України збоку Кремля.
