Попри деяку втому наших союзників від війни та переключення уваги на Ізраїль, цього тижня Київ знову став геополітичним центром принаймні західного світу. У понеділок, 20 листопада, з неоголошеним візитом приїздив очільник Пентагону Ллойд Остін. Його візит і справді став несподіванкою, адже лише минулого тижня українська урядова делегація два дні була у Вашингтоні. На десяту річницю Євромайдану й Революції Гідності до Києва завітали президент Європейської ради Шарль Мішель, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус та президентка Молдови Мая Санду.
Проте всі ці візити затьмарює одне – невизначеність Заходу щодо перемоги України у війні. В той час, коли Росія успішно переходить на військові рейки, виробивши цього року втричі більше ракет, ніж попереднього, за повідомленням ABC News від початку війни Ізраїлю проти терористичного ХАМАСу 7 жовтня, постачання Україні артилерійських снарядів калібру 155 мм зменшилися на 30%. Хоча в Пентагоні це заперечили. І все це на тлі досі непроголосованого Конгресом США федерального бюджету на 2024 рік, де закладена військова й фінансова допомога Україні.
Так, під час візиту до Києва Ллойд Остін оголосив про надання нового пакету військової допомоги на $100 млн за окремою президентською програмою (Presidential Drawdown Authority), на “рахунку” якої залишився ще $1 млрд. Україні передадуть артилерійські боєприпаси, ракети до ППО та протитанкові озброєння. Перебуваючи в Києві, Борис Пісторіус також оголосив про новий пакет військової допомоги від Німеччини, до якого ввійшли: чотири системи IRIS-T; 20 тис. снарядів калібру 155 мм; протитанкові міни; та інше озброєння.
Але самими лише системами ППО та ракетами до них війну не виграєш. Нам потрібна зброя перемоги, про яку головком ЗСУ Валерій Залужний писав у статті для The Economist. Змінити ситуацію на полі бою на нашу користь можуть німецькі ракети Taurus та американські ATACAMS на 300 км. Проте нам їх поки не передали. В той час як західні військові аналітики кажуть прямо: Україна не досягла прориву на полі бою, бо не мала достатньої кількості зброї, опинившись у заручниках передвиборчих баталій у США.
Тому в цьому тексті ТСН.ua розгляне три ймовірні сценарії подальшого розвитку подій залежно від зміни настроїв у США, перебігу американської передвиборчої кампанії та подальшої допомоги Україні.
Сценарій 1: допомога США зберігається на чинному рівні
У той час, як Politico пише, що західна ППО перетворила Київ на острівець безпеки, за даними британської розвідки, Росія накопичила значні запаси ракет, щоб повторити спробу знищити українську критичну інфраструктуру взимку. Ба більше, за словами координатора зі стратегічних комунікацій Ради нацбезпеки Білого дому Джона Кірбі, Іран може передати Росії свої балістичні ракети. Проте, знову ж таки, повторимося, самими лише системами ППО війну не виграєш.
Судячи з темпів виробництва, до березня 2024 року ЄС не встигне передати Україні обіцяний 1 млн артилерійських снарядів. Хоча, за словами єврокомісара з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретона, до наступної весни виробничий потенціал ОПК ЄС сягне мільйона артилерійських снарядів на рік, навіть 1,3 – 1,4 млн. Проте є проблема з контрактами загалом, бо близько 40% снарядів продаються до третіх країн. Для того ж, щоб усі вироблені боєприпаси отримала Україна, країни ЄС мають віддати пріоритет виробництву саме для Києва. Проте таку пропозицію не підтримала Рада ЄС.
Днями міністерка фінансів США Джанет Єллен заявила, що підтримка України має вирішальне значення для президента Байдена й американської нацбезпеки. Проте, навіть якщо фінансова (а прямі вливання США в бюджет України складають приблизно $1 млрд щомісяця) й військова американська підтримка збережеться на чинному рівні, для перемоги цього буде недостатньо з огляду на темпи військового виробництва в Росії та допомоги від Ірану та Північної Кореї. А тривала війна на виснаження – це якраз в інтересах Путіна, а не України.
Проблему з гальмуванням постачань зброї до України, про що публічно сказав наприклад президент Чехії Петр Павел, обговорять у середу, 22 листопада, на черговому “Рамштайні”. Проте, для їхнього кардинального кількісного й якісного збільшення потрібна політична воля західних країн, чого ми наразі не бачимо. Наприклад, у Німеччині є велика опозиція як у суспільстві, так і всередині німецької Соціал-демократичної партії, яку представляє канцлер Олаф Шольц, щодо надання Україні далекобійних ракет Taurus. Те саме й щодо ATACAMS на 300 км – поки рішення з боку Адміністрації Байдена немає. Й це в той час, коли, за словами секретаря РНБО Олексія Данілова, після своїх президентських “виборів” 17 березня 2024 року Путін може оголосити велику мобілізацію в Росії.
Сценарій 2: допомога США почне зменшуватися
За інформацією The Washington Post, США вже дозують свою військову допомогу Україні з огляду на брак коштів. ТСН.ua вже неодноразово писав про політичну кризу в Конгресі США. Не встигла українська урядова делегація, яку очолювали голова Офісу президента Андрій Єрмак та перша віцепремʼєрка Юлія Свириденко, поїхати з Вашингтона, як американські законодавці ухвалили вже другу тимчасову бюджетну резолюцію до 19 січня, щоб запобігти “шатдауну”, – зупинці роботи всіх держустанов США. І, як і в попередній, допомоги Україні там не було.
Із тих сигналів, які наразі надходять із Вашингтона, можна припустити, що до середини грудня Конгрес таки проголосує допомогу Україні та Ізраїлю. Проте не повноцінну, а, як і бюджетні резолюції, тимчасову, поки не схвалить повноцінний федеральний бюджет на 2024 рік. І для нас це може бути дійсно рятівною шлюпкою. Проте, скільки грошей буде передбачено на Україну в цьому проміжному пакеті допомоги, поки невідомо.
Варто нагадати, що Адміністрація Байдена подавала до Конгресу свій законопроєкт на $106 млрд, який об’єднував не лише допомогу Україні на $61 млрд, а й Ізраїлю та Тайваню, а також передбачав укріплення кордону з Мексикою. Проте такий варіант не пропустив новий спікер із лав трампістів Майк Джонсон через Палату представників, де республіканці мають незначну більшість. Натомість нижня палата Конгресу проголосувала свій законопроєкт, який передбачав допомогу виключно Ізраїлю на $14,3 млрд. Сенат його заблокував і тепер очікується, що він напрацює компромісний тимчасовий документ.
Проте подальша підтримка з боку США, особливо з огляду на наближення там президентських виборів у листопаді 2024 року, під великим запитанням. Українські експерти, які працюють на американському треку, побоюються, що це може бути останній великий пакет американської допомоги Україні. Чи зможуть ЄС та інші союзники по “Рамштайну” компенсувати це? Навряд. Саме тому наразі проробляються два допоміжні варіанти.
Перший – це конфіскація $350 млрд заморожених російських активів. Проте цьому опираються передовсім США та Німеччина, вважаючи, що створять таким чином небезпечний прецедент на майбутнє.
Другий – гарантії безпеки для України, які США наразі проробляють із партнерами по G7. Очікується, що відповідний проєкт документа обговорять на саміті ЄС 14-15 грудня в Брюсселі.
Проте, це не справжні гарантії безпеки, які б хотіли бачити українці. Наприклад такі, які отримали Швеція та Фінляндія до їхнього фактичного вступу до НАТО, включно з ядерною парасолькою. Ідеться радше про продовження фінансової та військової підтримки України “стільки, скільки це буде потрібно” (слоган, який вже понад рік використовує Адміністрація, кажучи про підтримку України).
За інформацією Bloomberg, проект про “гарантії безпеки” для України включатиме:
- довгострокове надання військової допомоги Україні (на це ЄС пропонує спрямувати до $20 млрд протягом наступних 4 років);
- підготовку Сил оборони України;
- співпрацю з українським ОПК (зокрема на цьому буде сфокусований і спільний зі США оборонний форум у Вашингтоні вже в грудні цього року);
- проведення Україною чіткого переліку реформ, як для вступу до ЄС, так і для продовження подальшої допомоги з боку США;
- обмін розвідданими і супутниковими знімками.
Проте для перемоги цього недостатньо. Особливо, якщо подальша підтримка з боку США буде скорочуватися. Тому, за словами багатьох експертів й аналітиків, за браком політичної волі з чіткою метою перемоги у війні, подальша дозована допомога з боку наших союзників та партнерів триватиме, поки Україна не погодиться на якийсь компроміс та переговори з Росією.
Сценарій 3: що буде, якщо в США переможе Трамп
Цей сценарій останнім часом почали доволі серйозно обговорювати як у США, так і в Україні. Ніхто не каже, що Дональд Трамп обовʼязково переможе, бо це залежить від низки факторів. Вирішальним стане 4 березня 2024 року – початок судового розгляду по суті справи про спробу держперевороту в січні 2021 року, коли прихильники Трампа штурмували Капітолій, не погоджуючись із результатами президентських виборів.
Якщо Трампа визнають винним, то можуть усунути від участі у виборах назавжди. І, що найцікавіше, на 5 березня 2024 року припадає так званий супервівторок у США – праймеріз найбільшої кількості штатів для обрання делегатів Демократичної та Республіканської партій, які своєю чергою й обирають кандидатів у президенти.
Протягом останнього року Трамп постійно заявляє, що закінчив би війну Росії проти України за 24 години, домовившись із Путіним. Паралельно з його боку постійно лунають маніпуляції, мовляв, за його каденції Росія не починала нових війн, а окупація Криму й частини Донбасу відбулася якраз за президентства демократичної Адміністрації Барака Обами. За останній місяць між Дональдом Трампом та Володимиром Зеленським навіть сталася заочна перепалка. На одну з чергових заяв Трампа щодо війни, президент Зеленський запросив його з візитом до України. Проте той відмовився.
А у вівторок, 21 листопада, в інтервʼю прореспубліканському телеканалу Fox News, Зеленський закликав Трампа надати свій “мирний план”, якщо такий у нього є.
“Я готовий. Якщо у нього є дуже конкретний мирний план, він може поділитися ним зі мною. Так, ми можемо зупинити цю війну, якщо ми віддамо Росії Донбас і Крим. На мою думку, наша країна не буде готовою до такого мирного плану. Це не мирний план”, – сказав президент Зеленський.
За словами багатьох українських політологів, і вони про це кажуть вже публічно, Офіс президента України почав проробляти можливість особистого контакту Володимира Зеленського з Дональдом Трампом. Водночас, ні в Києві, ні в багатьох європейських столицях не приховують, що в разі обрання Трампа президентом, важко буде всім. На Капітолійському пагорбі існує двопартійна підтримка України. Проте, не виключено, що пряма військова та фінансова допомога Україні може суттєво скоротитися за президентства Трампа.
Те саме стосується й Європи. Вже зараз провідні аналітичні центри пишуть, що ЄС треба зміцнювати власні збройні сили, більше вкладати в свої ОПК, щоб менше залежати від американської безпекової парасольки. Водночас дехто справедливо нагадує, що саме за президентства Трампа Україна отримала протитанкові комплекси Javelin. Хоча й додають, що сталося це радше через запеклу політичну боротьбу між республіканцями та демократами.
