Про це повідомив Reuters із посиланням на неназваного посадовця Держдепу, який додав, що це “широко поширена думка” в американському естеблішменті на тлі побоювань перемоги Дональда Трампа. Нещодавнє опитування The New York Times/Siena Poll свідчить, що наразі Трамп випереджає Байдена в чотирьох із шести ключових штатах. Дані NBC News також вказують, що Трамп випередив Байдена серед виборців молодше 35 років. Американські ЗМІ пишуть, що падіння рейтингів чинного президента США відбулося через спалах війни на Близькому Сході, війни Росії проти України, віку Байдена – 81 рік, та появи нових кандидатів, які відтягують на себе голоси демократів.
Але, схоже, не лише Путін, а й ЄС вирішив дочекатися результатів президентських виборів у США. До березня 2024 року європейці не зможуть надати Україні обіцяний мільйон артилерійських снарядів, хоча потужності їхнього ОПК у змозі виробляти до 1,4 млн боєприпасів на рік. Локомотивом тут могла б стати Німеччина. Але канцлер Олаф Шольц і його урядова коаліція переживають не найкращі часи. Й це ще мʼяко кажучи. Тому далекобійних ракет TAURUS, які так потрібні Україні, ми не побачимо, принаймні поки що.
Що відбувається в Німеччині на тлі гострої бюджетної кризи? Як так сталося, що дефіцит німецького бюджету може сягнути рекордних 24 млрд євро? Чому на другому місці за опитуваннями в Німеччині проросійські сили? Чи загрожує уряду Шольца відставка, та як це позначиться на підтримці України? ТСН.ua розкаже в цьому тексті.
Бюджетна діра: як Шольцу переконати німців допомагати Україні
Доволі пізно, менш ніж за рік до президентських виборів у США, Адміністрація Байдена все ж почала адвокацію українських інтересів в Америці. Й уряду Шольца варто взяти приклад. Тим паче, що до чергових парламентських виборів у Німеччині ще два роки. Агентство Reuters, посилаючись на документи з Білого дому, які розповсюдили серед американських законодавців, повідомило, які американські штати отримали найбільше інвестицій від десятків мільярдів допомоги, яку США надавали Україні.
Про те, що левова частка грошей залишалася в самих Сполучених Штатах, там майже ніхто не знає. Й не дивно, адже Адміністрація Байдена це ніяк не комунікувала, повторюючи: “Ми будемо підтримувати Україну стільки, скільки це буде потрібно”. Цим вдало скористалися республіканці, а надто – трампісти й особисто Дональд Трамп. Вони говорили й говорять, що досить “виписувати Україні порожні чеки” й “ми маємо знати, як довго США будуть підтримувати Україну”. Саме тому рівень підтримки України американцями, надто республіканськими виборцями, дещо знизився.
Тож, на виробництво зброї і боєприпасів Пенсильванія отримала найбільше – $2,3 млрд. Техас – $1,45 млрд – це виробництво снарядів калібру 155-мм та іншого озброєння. Причому представники цього штату найбільше виступали проти підтримки України. Арізона – $2,1 млрд. Ще $18 млрд отримали більш ніж 20 інших штатів, де локалізовані підприємства ОПК. У колонці для The Washington Post колишній спічрайтер Джорджа Буша та співробітник Американського інституту підприємництва Марк Тіссен пише, що, парадоксально, але загалом 31 сенатор і член Палати представників, чиї штати чи округи отримують найбільшу вигоду від допомоги Україні, голосували проти цієї допомоги.
“З $68 млрд військової та пов’язаної із нею допомоги, які Конгрес схвалив після вторгнення Росії до України, майже 90% припадає на американців. Ми визначили 117 виробничих ліній у принаймні 31 штаті та 71 місті США, де американські працівники виробляють основні системи озброєнь для України (а також для інших країн-членів НАТО, які передали свої озброєння Україні – ред.)”, – пише Марк Тіссен у своїй колонці для WP.
Уряду Шольца й ккерівній світлофорній коаліції (Соціал-демократична партія, “Зелені” та Вільна демократична партія) вже давно слід зробити те саме. Тим паче, саме Німеччина могла б стати локомотивом змін на тлі новин про об’єднання ОПК країн-членів НАТО. Ба більше, Німеччина наразі зіштовхнулася майже з тими самими викликами, що й США. В Бундестазі тривають гарячі дебати щодо федерального бюджету на 2024 рік і шаленого дефіциту, який, за словами міністра фінансів Крістіана Лінднера, може сягнути 17 млрд євро. А, за інформацією Bloomberg, і поготів 24 млрд євро.
Що ж призвело до гострої бюджетної кризи в Німеччині? Справа в тому, що на покриття дефіциту правляча коаліція хотіла спрямувати 60 млрд євро зі спецфонду, які мали піти на кліматичний перехід (проєкти чистої енергетики) та модернізацію економіки (допомогу компаніям і споживачам, які не можуть платити більше за комунальні послуги через здорожчання газу та війну Росії проти України). Проте федеральний конституційний суд визнав це рішення незаконним. І, як і в Конгресі США, в Бундестазі точаться гарячі дебати щодо того, чи треба взагалі обмежувати боргову стелю. Або ж є інший вихід – підвищити податки чи зрізати субсидії – проти чого виступає як опозиція, так і партнери по коаліції.
Ракети Taurus та боєприпаси: коли отримаємо та від чого це залежить
Довгий час німецька економіка була першою серед всіх країн-членів ЄС. Проте, як бачимо, досягалося це в основному за рахунок дешевого російського газу, який ФРН потім продавала третім країнам, непогано на цьому заробляючи. За прогнозами МВФ, 2023 року німецька економіка продемонструє найгірші показники, зменшення очікується на 0,5%. Таким чином, під питанням опинилася й подальша військова допомога Україні, яку німецький уряд наступного року обіцяв подвоїти до 8 млрд євро.
Коли може бути проголосований федеральний бюджет на 2024 рік – питання відкрите. Можливо, як і в США, Бундестаг схвалить тимчасову бюджетну резолюцію, а в січні – повноцінний бюджет. Проте ця криза вже плинула на рейтинги правлячої коаліції. За даними опитування Bild/INSA, 73% незадоволені роботою уряду Олафа Шольца (в липні цього року цей показний складав 70%). Спільний рейтинг трьох партій світлофорної коаліції впав до 34%. Разом із цим, що дуже цікаво, за даними іншого опитування RTL Group Germany/,Forsa, 59% не вважають, що, якби на чолі уряду був колишній альянс партій ХДС/ХСС, то вони би не впоралися з поточною бюджетною кризою.
Віцеканцлер і міністр економіки Роберт Габек вважає, що, навіть попри рішення федерального конституційного суду, великі проєкти щодо кліматичного переходу та допомоги підприємствам по виходу з кризи, що спричинена різким стрибком цін на енергоносії, мають продовжувати фінансуватися. Проте, щодо цього немає єдності в коаліції. На тлі цієї бюджетної кризи прем’єр Баварії Маркус Зедер (партія ХСС) вже закликав провести дострокові парламентські вибори в Німеччині паралельно з виборами до Європарламенту 9 червня 2024 року. До речі, саме в Баварії, а також в Гессені на заході країни, в жовтні цього року лівоцентристська коаліція Шольца зазнала нищівної поразки на регіональних виборах, поступившись ХДС.
І тут, знову ж таки, можна було б сказати, що в часи гострої бюджетної кризи й дефіциту, а діру треба чимось закривати, подальша підтримка Україні допомогла б і самій Німеччині. Й це правда. Адже більші інвестиції наприклад в ОПК для виробництва тих самих далекобійних ракет TAURUS чи артилерійських снарядів – це більша кількість робочих місць, зарплат і податків. Але для України гірка правда в тому, й з цим у Німеччині треба працювати, що за різними соцопитуваннями близько 40% не проти, щоб Київ поступився своїми територіями в обмін на “мир” із Росією (хоча стільки ж проти цього).
За словами міністерки закордонних справ Німеччини Анналени Бербок, увага до України зникає з поля зору громадськості. Олаф Шольц додає, що військова й фінансова підтримка України з боку Німеччини має вирішальне значення, бо ніхто не хоче уявляти, які наслідки матиме перемога Путіна. Проте, поки видається, що, як і Адміністрація Байдена, уряд Шольца й світлофорна коаліція в Бундестазі програли “війну” всередині країни, як за самих себе, так і за Україну. Бо на другому місці за даними різних соцопитувань проросійська “Альтернатива для Німеччини”.
Іншим напрямком адвокації Києва в Німеччині має стати питання обходу санкцій. За даними Міжнародного енергетичного агентства, лише в жовтні цього року від експорту сирої нафти та нафтопродуктів Росія отримала $18,34 млрд. Цих доходів Путіну цілком вистачить, щоб продовжувати повномасштабну війну проти України досить довго. І це питання до США та ЄС, чому вони не запроваджують вторинні санкції та жорсткі механізми експортного контролю.
Тоді ж у жовтні спільне розслідування німецьких мовників NDR, WDR і газети Süddeutsche Zeitung встановило, що Німеччина закуповує російську нафту через дочірнє підприємство “Роснафти” Rosneft Deutschland GmbH, яке ввозить її нібито з Казахстану. До того ж, за даними IIF (Інститут міжнародних фінансів), експорт автомобілів і запчастин із Німеччини до Киргистану, з подальшим реекспортом до Росії, зріс на 5500%.
