В Україні часто можна почути те, що після перемоги на кордоні з Росією та Білоруссю потрібно звести великий паркан з фортифікаційними спорудами, щоб агресорки не змогли ще раз напасти на нашу державу. Протяжність кордону з цими державами у нас – 3400 кілометрів.
Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Оксани Ткаченко.
Яка ситуація на кордоні з РФ та Білоруссю
ТСН побувала на Волині – на українсько-білоруському кордоні. Тут є бетонна стіна з колючим дротом, протитанковий рів та кілька рядів “зубів дракона”.
“В цьому місці висота бетонного паркану 5-6 метрів, зверху встановлена ягоза, що перешкоджає руху живої сили противника. Крім того в комплексі з іншими інженерними спорудами та загородженнями воно унеможливлює проходження живої сили і також техніки на нашу територію і відповідно дає час нам, аби ми могли мобілізувати усі сили і засоби, аби діяти у разі ускладнення обстановки”, – каже начальниця пресслужби Волинського прикордонного загону Маргарита Вершиніна.
На сході країни ситуація складніша. Активні бойові дії будівельні роботи унеможливлюють.
“Ворог щоденно здійснює обстріли території України і в межах Чернігівщини, Сумщини, Харківщини. Найбільше за останній час потерпає Харківська область, до цього більшість обстрілів проводилась по Сумській ділянці. Але попри те, що не проводяться інженерні роботи безпосередньо по лінії кордону в прикордонні на певній віддаленості від кордону, наскільки це можливо, і державна прикордонна служба здійснюють укріплення у фортифікаційному відношенні, а також інші підрозділи Сил оборони, там де вони тримають ту місцевість”, – каже речник ДПСУ Андрій Демченко.
Проєкт “Стіна” в Україні
10 років тому в Україні реалізовували проєкт “Стіна”. Тодішній очільник уряду Арсеній Яценюк обіцяв, що вона стримає російських окупантів.
Загородження, рови, вали та техпристрої для моніторингу – усе це напочатку мало з'явитися на північному сході та півдні країни.
Найбільш уразливими тоді вважали ділянки в межах Луганської та Донецької областей. Щоправда, про захист кордону від важкої техніки тоді навіть ніхто не говорив. Майже два з половиною мільярди гривень – саме стільки витратили на проєкт “Стіна” у перші 7 років. Про розкрадання коштів заговорили ще 2016 року.
Влітку 2019 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура передала до суду перші справи щодо 16 мільйонів гривень, які були виділені на реалізацію проєкту. Розгляд та розслідування розкрадань довкола “Стіни” тривають і досі.
За рік до повномасштабного вторгнення Росії загородження були готові лише на 50% – це понад 400 кілометрів протитранспортних ровів та 99 кілометрів металевих огорож. Коли регулярна армія агресора пішла у наступ – ці споруди, приміром на Харківщині, змогли зупинити ворога, але лише на лічені години.
Фахівці з безпеки і представники прикордонної служби визнають – навіть коли б “стіну Яценюка” добудували, проєкт геть не був розрахований на повномасштабне вторгнення.
“Ті елементи, які використовувалися, які зазначав перед цим в більшості вони спиралися на стримання порушників державного кордону, ну або ж до прикладу диверсантів, щоб ускладнити їм можливість проходження лінії державного кордону”, – каже речник ДПСУ Андрій Демченко.
Експерт з міжнародної безпеки Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко теж пояснює, що таке загородження б не стримало Росію.
Світовий досвід
Те, що кордони з агресорами потребують пильної уваги, нині переконані і наші союзники з НАТО. Там, де Кремль не наважується на військове вторгнення, вдається до гібридної атаки. Сотні біженців із країн Африки та Близького сходу штурмують кордони країн Заходу з боку Росії та Білорусі. Востаннє таке сталось з Фінляндією. А перед тим – з Польщею.
Цього року Варшава добудувала майже 200 кілометрів загороджень на кордоні з Білоруссю. Бетонна та металева стіна висотою майже 5 метрів із колючим дротом, а рубежі від нелегалів охороняють кілька тисяч військових і техніка.
Прототипом для білорусько-польської стіни була Палестинська, збудована Ізраїлем. На такий досвід могла б звернути увагу й Україна.
“Звичайно ми його повністю копіювати не можемо. Ну тому що загрози для українського кордону – вони трошки відмінні. Але принаймні технологічно підходи, які пов'язані із оцією от комбінацією суто воєнних компонентів захисту кордону і не воєнних ось це якраз та річ, на яку я думаю нам треба звертати увагу”, – каже експерт з міжнародної безпеки Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко.
Ще одна стіна, яка могла б стати прикладом Україні – Саудівська. Це – 900 кілометрів кордону між Аравією та Іраком. Тут, крім муру, збудували цілу систему штучних піщаних дюн, що ускладнюють рух техніки. Також Саудівський мур – це високотехнологічна система різних видів давачів та спостережних пунктів, а на порушення кордону блискавично реагують близько 3 тисяч військових, які патрулюють кордон на двохсот дев'яноста бронетранспортерах.
Чи можливо Україні побувати паркан на кордоні з РФ і Білоруссю: думки експертів
Елізабет Валле – канадійська вчена, яка вже багато років досліджує паркани по всьому світу. У своїх спостереженнях науковиця дійшла до висновку, що за останні десятиліття саме демократичні країни почали активно відгороджуватися від решти світу. Але застерігає, насправді стіна – це боротьба з наслідками, але аж ніяк не з причиною.
“Це як накладати пов'язку на зламану ногу. Вона буде прихована на якийсь час, але ж проблема не вирішиться. І це стосується того, що відбувається з Росією сьогодні. Близько 7 країн намагаються відгородитися від неї, використовуючи як інструмент прикордонну політику. Але між нами кажучи, ми всі знаємо, що танків стіна не зупинить”, – каже Елізабет Валле.
У розмові з ТСН пані Валле перелічує, з якими викликами урешті може стикнутися Україна, якщо будуватиме стіну вздовж усього кордону із Білоруссю та Росією.
“Якби у нас не було корупції – було б добре, але гадаю, що у вашій країні, що в моїй корупція є. Що більша корупція, то більша ілюзія захисту тієї стіни. Бо якщо людям на кордоні можна дати хабаря, то в стіні нема сенсу. Другий момент – коли ви матимете стіну, люди все одно її переходитимуть. І це важливо. І для цього їм знадобиться допомога. А така допомога завжди йде від організованої злочинності. І наостанок, побудувати стіну – це великі витрати, щоб її звести, це великі кошти для її підтримки, великі кошти на охорону”, – пояснює науковиця Елізабет Валле.
Зважувати всі ризики радить і безпековий експерт Тарас Жовтенко. Скільки саме і що будувати після війни на кордоні залежатиме від того, у якому стані буде російська армія на момент припинення бойових дій. Щоправда, і зараз розслаблятися не варто. Щойно Кремль побачить слабке місце на наших рубежах – обов'язково цим скористається
“Потрібно мати такі споруди, які б зупинили по-перше, російську піхоту, по-друге російську бронетехніку, по-третє зупинили б використання російської авіації, ну і відповідно ракетних озброєнь. Тобто ми говоримо про системи протиповітряної оборони, ми говоримо про систему мінних і інженерних загороджень, які б не давали можливості наступати піхотними підрозділами, потім не давали б можливості наступати танковими підрозділами”, – каже Тарас Жовтенко.
Прикордонники також наголошують – паркан не зупинить танки. Потрібна боєздатна армія.
“Вони просто проїдуть його далі через годину, через дві. У першу чергу – боєздатні сили оборони, які можуть дати гідну відсіч ворогу, який прийде, бо інженерні облаштування хоч 5-метровий рів вони тільки стримають ворога, в відповідь і відбити атаку можуть дати тільки Збройні сили оборони”, – каже речник ДПСУ Андрій Демченко.
За 2 місяці до війни Кабмін схвалив нову програму з облаштування державного кордону, тоді йшлося про 36 мільярдів гривень. Скільки загалом треба коштів на укріплення понад 3 тисяч кілометрів кордону з урахуванням усіх воєнних загроз жоден з наших співрозмовників сказати не зміг. Єдине зазначали – укріплення кордону, якого потребує Україна, у світі ще немає.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: ЕКСКЛЮЗИВ від ТСН: як треба укріплювати кордони з Росією та що стало з проєктом “СТІНА”?
Нагадаємо, захисники України показали нову зброю “Сівалка” та озвучили плани росіян.
Читайте також:
