Під час підготовки до українського контрнаступу були розбіжності між стратегією самої держави та баченням США й Заходу. Останні схилялися до точкового контрнаступу, зокрема щоб відрізати РФ від Криму. А головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний наполягав на операціях по всій лінії фронту.
Про це пише видання The Washington Post, яке опублікувало аналіз підготовки до українського контрнаступу.
Розмова Остіна з Резніковим на початку контрнаступу
В матеріалі повідомляються деталі про зустріч 15 червня міністра оборони США Ллойда Остіна і тодішнього очільника Міноборони України Олексія Резнікова. Видання вказує, що “в кімнаті панувала атмосфера розчарування”. Остін запитав у Резнікова, чому в перші дні довгоочікуваного контрнаступу українські війська не використовують західне обладнання для розмінування, яке б дозволило провести масштабніший механізований наступ. Очільник Пентагону також цікавився, чому ЗСУ не використовують дим для приховування свого просування. Остін вважав, що незважаючи на щільні оборонні лінії окупантів, вони не були непереможними.
Резніков відповів, що такі рішення були ухвалені українськими військовими командирами. Міністр зазначив, що під час кожної спроби просування вперед бронетехніка ЗСУ знищувалася російськими гелікоптерами, безпілотниками та артилерією. За словами Резнікова, без підтримки з повітря єдиним варіантом було використання артилерії для обстрілу позицій ворога, висаджування із бронетехніки і продовження руху пішки.
WP опублікувало свій аналіз українського контрнаступу після проведених інтерв'ю з понад 30 високопосадовцями з України, США та країн Європи. Зокрема, в аналізі йдеться про бої на місцях влітку і восени, про поглиблення розбіжностей між Вашингтоном і Києвом.
Стратегія контрнаступу ЗСУ від США
Аби розробити план контрнаступу ЗСУ, українські, американські та британські військові провели вісім великих настільних військових ігор. Однак, як зазначено в матеріалі, США прорахувалися з тим, наскільки українські війська за короткий період можуть бути трансформовані в бойові сили західного зразка. Особливо без надання Україні авіації.
В Пентагоні хотіли, аби контрнаступ розпочався в середині квітня 2023 року, щоб перешкодити російським військам продовжувати зміцнювати їхні позиції. Водночас в Україні вагалися, стверджуючи про свою неготовність без додаткового озброєння і тренувань.
Військові США були переконані, що механізована фронтальна атака на лінію фронту ворога можлива з тими військами і зброєю, які мала Україна. Моделювання показало, що у кращому разі українські війська можуть досягти Азовського моря і відрізати окупантів на півдні за 60-90 днів. США виступали за проведення сфокусованого українського наступу вздовж цієї південної осі. Тамтешня розвідка оцінювала шанси на успіх як 50 на 50.
У статті зазначається, що майже на кожній ділянці фронту очікування і результати розійшлися.
“Всі ці фактори роблять перемогу України набагато менш імовірною, ніж роки війни та руйнувань”, – вважають автори публікації.
Захід наполягав на масованій атаці, щоб перерізати сухопутний шлях РФ до Криму
Пізньої осені 2022 року Остін розмовляв з головнокомандувачем ЗСУ, генералом Валерієм Залужним, і запитав у нього, що буде потрібно для весняного наступу. Залужний відповів, що йому треба 1000 бронемашин і дев'ять нових бригад, підготовлених у Німеччині і готових до бою. Як сказав поінформований про розмову чиновник, Остін відповів, що це майже неможливо.
Західні офіційні особи заявили, що Україні найкраще було б сконцентрувати свої сили на одній стратегічній меті – масованій атаці через окуповані території до Азовського моря, перерізавши сухопутний шлях ворога з Росії до Криму. Найоптимістичніший сценарій передбачав, що на перекриття сухопутного шляху піде від 60 до 90 днів.
На навчаннях відбувалася підготовка до важкої і кровопролитної битви, з втратами військових і техніки на рівні 30-40%. Офіційні особи США вважали, що якщо Україна не зможе здійснити рішучий наступ і конфлікт перетвориться на затяжну війну на виснаження, зрештою загине більше військових.
Як сказав виданню український військовий високопосадовець, військові ігри “не працюють”.
“Українські солдати ведуть війну, не схожу на все, що доводилося бачити силам НАТО: великий звичайний конфлікт, з окопами у стилі Першої світової війни, перекритими всюдисущими дронами та іншими футуристичними інструментами – і без переваги в повітрі, яку американські військові мали в кожному сучасному конфлікті, в якому вони брали участь”, – пояснив військовий.
Розбіжності щодо утримання Бахмута
Окрім того, США та Україна мали різні погляди на утримання Бахмута, де ЗСУ довго зберігали значну присутність.
“Залужний тримав під Бахмутом більше сил, ніж на півдні, включно з найдосвідченішими підрозділами країни, з розчаруванням констатували американські чиновники”, – йдеться в матеріалі.
За словами британського високопосадовця, Залужний планував створити проблему для Росії через величезну довжину фронту. Він хотів розтягнути набагато більші російські окупаційні сили, які не були знайомі з місцевістю і вже зіткнулися з проблемами з моральним духом і логістикою, щоб розрідити їхню бойову міць. Однак західні офіційні особи побачили проблеми з таким підходом. Західна військова доктрина диктувала концентрований поштовх.
Зрештою США та Захід поступилися. Американський високопосадовець сказав: “Вони знають місцевість. Вони знають росіян. Це не наша війна. І нам довелося змиритися з цим”.
Чому контрнаступ не розпочався у травні
В лютому 2023 року радник президента США з питань нацбезпеки Джейк Салліван зібрав найвищих посадовців адміністрації, щоб переглянути план українського контрнаступу. Саллівана цікавило, чи можуть Вашингтон і його партнери успішно підготувати Україну до прориву через добре укріплену оборону Росії.
Тодішній голова Об'єднаного комітету начальників штабів США, генерал Марк Міллі показав потенційні напрямки наступу, а також розгортання українських і російських військ. Міллі та Остін заявили, що “Україна, щоб досягти успіху, повинна воювати по-іншому”. Про це розповів високопосадовець американської адміністрації, який брав безпосередню участь у плануванні.
У США і на Заході були занепокоєні тим, що контрнаступ ЗСУ не почався у травні. Це дозволило окупантам побудувати розгалужену лінію оборони.
А в Україні наростало розчарування іншого роду. Як розповів український колишній високопосадовець, контрнаступальну операцію планували розпочати в травні, але “багато чого сталося”. Зокрема, обіцяне військове обладнання було доставлене із запізненням або прибуло в непридатному для бойових дій стані.
Проблеми з військовою технікою та озброєнням
Водночас офіційні особи США рішуче заперечували, що Україна не отримала всього озброєння, яке їй обіцяли. Так, американці визнали, що список побажань Києва міг бути набагато більшим, але до початку наступу ЗСУ отримали близько 20 MCLC, понад 40 мінних катків та екскаваторів, 1000 торпед “Бангалор” і понад 80 тисяч димових гранат. Також зазначено, що Залужний просив 1000 бронемашин, а Пентагон надав 1500.
У статті зазначається, що на квітневій зустрічі у форматі “Рамштайн” заступник головнокомандувача ЗСУ Михайло Забродський емоційно звернувся до Остіна та інших присутніх.
“Нам шкода, але деякі з отриманих нами машин непридатні для ведення бойових дій. “Бредлі” й “Леопарди” мали зламані або відсутні гусениці. У німецьких бойових машинах “Мардер” не було радіостанцій; вони були не більше, ніж залізними коробками з гусеницями”, – заявляв Забродський.
Остін подивився на головнокомандувача військ США в Європі, генерала Крістофера Каволі та на голову Групи сприяння безпеці в Україні, генерал-лейтенанта Антоніо Агуто, які сиділи поряд. Вони сказали, що перевірять цю інформацію.
Пентагон дійшов висновку, що українські війська не змогли належним чином поводитися з усім обладнанням після його отримання. Остін доручив Агуто інтенсивніше працювати з українськими колегами над технічним обслуговуванням.
Зрештою, український контрнаступ розпочався на початку червня. Деякі українські військові підрозділи швидко досягли невеликих успіхів, відвоювавши села Запорізької області на південь від Великої Новосілки. Однак в інших місцях навіть західна зброя і вишкіл не могли повністю захистити українські сили.
До слова, колишній директор ЦРУ Девід Петреус дав свою оцінку того, чому Україна не змогла досягти того прориву, на який усі сподівалися під час літнього контрнаступу.
Читайте також:
