За даними різних американських соцопитувань, наразі Дональд Трамп випереджає Джо Байдена в ключових штатах. Тому більшість республіканців у Конгресі, які підтримують подальшу допомогу Україні, підігрують невеличкій групі трампістів, які жорстко пов’язують її з посиленням безпеки на кордоні з Мексикою та змінами міграційної політики для шукачів притулку в США.
У вівторок ввечері, 5 грудня, Володимир Зеленський мав виступити на закритому засіданні Сенату, який наступного дня збирався розглянути спільний пакет допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню на $111 млрд, де для України передбачено понад $15 млрд. Проте в останній момент український президент скасував своє онлайн-включення, а американські ЗМІ написали, що це закрите засідання, де доповідали держсекретар Ентоні Блінкен, міністр оборони Ллойд Остін, директорка Нацрозвідки Евріл Гейнс і голова Об’єднаного комітету начальників штабів Чарльз Браун переросло в скандал і крики.
Чи дійсно для нас все так погано? Що буде, якщо до кінця грудня Конгрес США не проголосує за подальшу допомогу Україні? ТСН.ua розкаже в цьому тексті.
Відвертий шантаж: Адміністрацію Байдена заганяють у глухий кут
Одразу зазначиммо, що для України ще далеко не все втрачено. Якщо не до кінця грудня, що малоймовірно з огляду на останній розвиток подій, то в січні-лютому Конгрес США таки проголосує пакет допомоги Україні на 2024 рік. Більшість республіканців, за винятком невеличкої групи трампістів, які явно підігрують Москві, все ж таки на боці України, й голоси в Сенаті та Палаті представників за нас є. Двопартійна підтримка зберігається.
Хоч Конгрес ще має наступний пленарний тиждень перед різдвяними канікулами, не виключено, що їх скасують, і законодавці працюватимуть на свята. “Якщо мені доведеться бути тут на чортове (в оригіналі fuс*ing – ред.) Різдво, я буду тут”, — сказав сенатор-демократ від Монтани Джон Тестер.
Для того, щоб пакет на $111 млрд пройшов Сенат, де демократи мають більшість, треба 60 голосів. Технічне голосування в середу, 6 грудня, показало, що “за” набирається поки що 49 проти 51. Республіканці не дадуть мінімальної кількості голосів за об’єднаний пакет допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню, де, до речі, передбачені гроші на кордон із Мексикою, поки демократи не погодяться включити туди посилення імміграційної політики щодо шукачів притулку в США.
“Якщо вони хочуть грошей для України та Ізраїлю, вони їх не отримають, якщо не закриють кордон. Мене вражає, що для них відкритий кордон (з Мексикою – ред.) важливіший за безпеку Європи чи Близького Сходу”, – сказав сенатор-республіканець Мітт Ромні від штату Юта.
Деякі республіканці налаштовані ще більш категорично. Конгресмен від Флориди Корі Міллс у принципі проти продовження допомоги Україні, бо не вважає, що у війні проти Росії може бути переможець, та й США мають власний держборг на $34 трлн. Проте таких думок, на щастя для Києва, серед республіканців небагато. Більшість налаштовані проголосувати за продовження як військової, так і фінансової допомоги Україні. Проблема, за їхніми словами, лиш у тому, що всі питання змішали між собою: для республіканців важливі Ізраїль і кордон із Мексикою, тому демократи його пов’язали з Україною та Тайванем. Інакше, якщо кожне питання голосувати окремо, як того хочуть республіканці, вони не пройдуть ні Сенат, ні Палату представників.
“Ми не можемо дозволити Путіну перемогти”, – заявив Джо Байден у зверненні до американського Конгресу в середу, 6 грудня, додавши, що готовий до значних компромісів із республіканцями щодо кордону з Мексикою, бо імміграційна система США дійсно зламана.
Проте, за його словами, крайні республіканці (Байден вочевидь мав на увазі трампістів – ред.) граються з нашою нацбезпекою. “Щиро кажучи, думаю, це приголомшливо, що ми дійшли до цього моменту. Республіканці в Конгресі готові зробити Путіну найбільший подарунок, на який він може сподіватися й відмовитися від нашого глобального лідерства. Будь-яке переривання в нашій здатності допомагати Україні чітко підсилює позицію Путіна. У нас закінчуються на це гроші”, – додав президент Байден.
Демократи заявляли, що своїми вимогами республіканці просто взяли в заручники подальшу допомогу Україні. “Лідери республіканців самі кажуть, що це не переговори, а приставлений пістолет біля скроні України, щоб отримати все, що вони хочуть. Законодавство зазвичай працює не так”, — сказав сенатор Шелдон Вайтгаус.
Проте, як пише Politico, навіть серед демократів, що входили в переговорну групу з республіканцями щодо питання кордону з Мексикою, не було особливого ентузіазму справді досягти компромісної домовленості. “Більшість (у Демократичній- ред.) партії ніколи не хотіли цих переговорів і дивиться на переговори про кордон, яких вимагають республіканці, з незацікавленістю та навіть презирством”, – йдеться у статті. Й про це пише не лише Politico. Тобто, як бачимо, опозиція до підходів Адміністрації Байдена є й в самій Демократичній партії, яка ніколи не проголосує за посилення імміграційного законодавства та зміни умов отримання притулку в США.
Що на кону: американські солдати воюватимуть проти Росії
“Це той момент, на який чекав Путін, коли йому насправді не треба робити багато й можна назвати це перемогою”. Саме з цього речення починається стаття CNN “Поки єдність Заходу щодо України слабшає, Путін очікує повільної перемоги”, в якій містяться потужні заклики до Конгресу США негайно проголосувати за подальшу допомогу Києву, бо це загрожує війною НАТО з Росією.
На Заході непопулярно говорити про це, бо на кожному кроці, на кожній закритій зустрічі Україна чує про десятки мільярдів допомоги, які вже отримала. Й ми за це вдячні. Проте, гірка правда в тому, що, за даними Кільського інституту світової економіки, в серпні-жовтні 2023 року, порівняно з аналогічним періодом 2022 року, обсяг допомоги Україні з боку країн Заходу сягнув історичного мінімуму, скоротившись майже на 90%.
За словами речника Пентагону Пета Райдера, на військову допомогу Україні залишилося близько $5,9 млрд. Це не так мало, враховуючи, що останній пакет збройної допомоги від США був на $175 млн. Проте грошей саме на фінансову допомогу Україні, тобто на пряму бюджетну підтримку (а щомісяця США вливають до української казни близько $1,1 млрд), вже немає. На наступний рік дефіцит нашого бюджету може становити $41 млрд, із них непрокритих видатків, – близько $29 млрд.
Наразі ж демократи представили в Сенаті дещо інший законопроєкт на $111 млрд, який об’єднує Україну, Ізраїль, Тайвань і мексиканський кордон. На допомогу Києву, на відміну від попереднього пакету на $106 млрд, який Адміністрація Байдена подавала до цього, тут передбачено набагато менше – $15,4 млрд, а не $61 млрд. Так, дійсно, з одного боку це пояснюється негайними бюджетними потребами України. Тому, можливо, Білий дім сподівається на ухвалення цього проміжного пакету, а потім – повноцінного американського федерального бюджету, де для України передбачено понад $60 млрд. Але де гарантія, що республіканці й цю суму не “поріжуть”?
Гарантій немає. Тим паче, вже зараз дехто з республіканців каже, що саме фінансову допомогу Україні надавати не треба через корупцію, та й взагалі цей “тягар” треба перекласти на плечі європейців, бо ж це в Європі триває війна. Інші, й ця думка серед республіканців превалює, вимагають від Адміністрації Байдена чіткого плану й бачення закінчення війни Росії проти України. Тобто, умовно, вони хочуть знати, якої точно зброї потребує українська армія на понад $60 млрд американської допомоги, й які території Україна звільнить за ці гроші.
Це відверта маніпуляція. Адже, по-перше, ми не маємо бути заручниками стратегічних помилок Адміністрації Байдена, яка так боялася можливого ризику ескалації з боку Росії, надаючи Україні дозовану збройну допомогу, що сама потрапила в пастку Путіна довгої війни на виснаження. До того ж, літній контрнаступ України на землі (бо в Чорному морі ми маємо суттєві успіхи) не досяг мети, бо, за словами ексголови ЦРУ Девіда Петреуса, західну техніку та зброю Україна отримувала з суттєвими затримками.
По-друге, це війна, й неможливо точно, аж до кожного снаряда, спрогнозувати, скільки зброї треба Силам оборони України, щоб, наприклад, дійти до Азовського моря й перерізати Росії сухопутний коридор від окупованого Донбасу до Криму.
“Це війна, й думати, що можна порахувати, куди полетів кожен окремий артилерійський снаряд і кожна випущена куля, – це мрії. Американські солдати, найімовірніше, будуть залучені, якщо Путін здобуде стратегічну перемогу в Україні, а потім, можливо, нападе на одного з наших союзників по НАТО”, – заявив представник Ради з нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі.
Наразі у західній експертній спільноті набуває популярності думка, що Україну треба готувати до багаторічного стримування Росії. Це щось на кшталт “ізраїльської моделі”, яку нам продовжує пропонувати Адміністрація Байдена, загортаючи це в яскраву обгортку під назвою “гарантії безпеки”, що нічого спільного з власне справжніми гарантіями не має. В Україні свідомі того, що, з огляду на “лінію Суровікіна”, а також ще багато хвиль мобілізації, які Путін може оголосити після своїх президентських виборів 17 березня 2024 року, вибити росіян з окупованих українських територій, – справа кропітка й довга. Але, маючи технологічну збройну перевагу, зробити це можливо.
Тому Адміністрації Байдена треба нарешті чесно відповісти на запитання, яке їм справедливо ставлять республіканці: “Яка ваша стратегія у війні Росії проти України?”. Новий пакет щодо України, Ізраїлю та Тайваню на $111 млрд, який демократи днями представили в Сенаті, хоч і передбачає менше грошей саме на допомогу Києву, проте містить $43,6 млрд інвестицій саме в американський ОПК. І тут незрозуміло: чи це винятково на поповнення американських запасів, чи Україна зможе сподіватися на отримання зброї, на яку підуть ці гроші?
На думку старшого наукового співробітника Гудзонського Інституту Люка Коффі, так, ця війна може тривати роками, тому українцям треба дати необхідну зброю саме для перемоги, а не для виживання. “Україні не варто впадати у відчай. Опитування Фонду Рейгана показало, що три чверті американців вважають важливим, щоб Україна виграла війну проти Росії. Із цим погодилися 71% республіканців. Навряд чи 2024-й стане для України роком миру. Тому, з настанням зими, поки в Конгресі розгораються дебати щодо додаткової допомоги, війна для України вступає у вирішальний період”, – вважає експерт.
“Додаткове фінансування для України залежить від ухвалення трансформаційних змін до законів про безпеку кордонів нашої країни”, – заявляв спікер Палати представників, трампіст Майк Джонсон.
Проте, де гарантія, що республіканці не висунуть нові вимоги, якщо Адміністрація Байдена піде на поступки щодо імміграційної політики США? Американські експерти сходяться на думці, що Білому дому треба активніше включатися в адвокацію допомоги не лише Україні, а й Ізраїлю та Тайваню, бо за тим, що зараз відбувається на Капітолійському пагорбі, з насмішкою спостерігають не лише в Москві, а й у Пекіні та Тегерані.
