Війна виснажує нас фізично та психологічно. Нині всі ми часто відчуваємо тривогу і потребуємо підтримки, в тому числі й психологічної. Проте крім знайомих нам методів – лікує музика, і це доводить український піаніст-віртуоз Євген Хмара. Питання музичної терапії в Україні для реабілітації військовослужбовців актуальне, як ніколи, вважає композитор. Євген запевняє, що нині музика – наші знеболювальне та заспокійливе, які необхідні абсолютно всім, а особливо військовим і ветеранам.
Так, в ексклюзивному інтерв'ю віртуоз розповів про феномен музичної терапії, чому це допомагає українським військовим, а також про майбутній концерт у Жовтневому палаці з симфонічним оркестром ЗСУ, який відбудеться вже 16 грудня. 1+1 media є медійним партнером заходу.
– Євгене, чим допомагає музична терапія? На кого саме вона націлена?
– Вона націлена на абсолютно всіх людей, бо це такий загальний вислів – “музична терапія”. Насправді музика впливає на кожну людину. Як доказ того, я думаю, що багато людей могли чути про пісочну арттерапію: коли на поверхню висипається дрібний пісок, вмикається музика та з'являються різні малюнки. Ось приблизно так само з'являються малюнки всередині нашого організму, в якому 70% води – тобто наше тіло структурується внаслідок музики. Таким чином і виникає феномен музичної терапії, цей термін давно загальноприйнятий і доступний у психології західного світу та вже починає працювати у нас. Тож я щасливий бути частиною цього процесу.
Окрім цього, як я вже казав, терапія націлена на всіх, але зрозуміло, що сьогодні в нас є великий прошарок населення – військові, які пережили й досі переживають, не описати словами наскільки, складний досвід. Тому насправді в першу чергу сьогодні моя музична терапія націлена на наших військових, які брали чи беруть участь в активних бойових діях.
– Розкажіть детальніше про те, як відбувається сесія з музичної терапії для військових? Чому для них це важливо?
– Під час сесії я завжди прошу закривати очі, бо фізично ми вухами сприймаємо лише 30% інформації, все інше – як я вже сказав, проникає через клітини організму, тому, закриваючи очі, ми здатні краще налаштовуватись на звук, який проникає всередину нас. Для мене, особисто, є різні етапи музичної терапії.
Наприклад, перший варіант – я один граю за роялем, а інший – коли ми працюємо вдвох з дружиною, співачкою ODARA: я граю, а вона співає колискові. Адже саме вони працюють, як спогади з дитинства, адже де, як не в дитинстві ми були абсолютно щасливими й мали справжні дитячі мрії. Тому я дійсно переконаний, що колискова – це формат, який допомагає зцілювати наші душі та серця.
– Як можна потрапити на вашу терапію? І якими результатами щодо таких зустрічей можете поділитися?
– Аби потрапити, потрібно слідкувати за моїм сайтом і соціальними мережами – саме там ми оголошуємо про публічні концерти. Непублічні концерти організовуються без поширення інформації, аби не привертати зайвої уваги, бо наразі скупчення військових – завжди може бути наміром для ворога атакувати.
А от щодо того, як це впливає: до початку повномасштабного вторгнення я 7 років проводив формат музичної терапії для особливих дітей і щоразу бачив, як дітки, які взагалі не вміють всидіти на одному місці, реагують на музику. Так само з військовими – навіть після пережитих найстресовіших моментів, вони зберігають природну здатність сприймати та реагувати на музику, відчуваючи позитивні емоції та гармонію.
– Чи є альтернативи до музичної терапії для цивільних?
– Насправді кожен концерт, чи майже кожен, робить дуже багато відбитків на нашому організмі, тому, до прикладу, і 16 грудня – концерт, який ми готуємо – не буде винятком, бо на сцені буде великий симфонічний оркестр Збройних Сил України, шоу барабанщиків, співачка ODARA, звичайно ж, буде моя нова музика, яку ніхто ще не чув, і тому це теж сміливо можна назвати сеансом музичної терапії.
А ближче до кінця шоу ми готуємо навіть танцювальні номери, тому насправді там, де вже не буде працювати музична терапія – працюватиме просто зарядження позитивом, тому приготуйте виделочки від розетки 220, ми накопичуємо струм (усміхається – прим.ред.)
– Як, на вашу думку, музика допомагає відновлюватися, триматися та отримувати енергію й мотивацію рухатися далі?
– Музика – це світло, музика – це енергоінформаційна субстанція, яка проникає всередину нас та утворює магію. Унікальність музики на нашій планеті полягає в тому, що тільки тут вона здатна звучати так, як ми її чуємо, тому що хвилі розповсюджуються в хімічному складі нашої атмосфери. Тому десь у космосі ми б чули музику абсолютно по-іншому або взагалі не чули б її. Проте, я вважаю, що музика – це джерело людства, бо насправді, якщо занурюватись глибоко в тисячоріччя назад, ми бачимо археологічні знахідки, перші музичні інструменти, це були дудки чи перші струнні інструменти, і насправді це говорить про те, що людина залежна від музики стільки, скільки вона існує.
– Ви багато виступаєте за кордоном, збираєте кошти на ЗСУ та знайомите світ з українською культурою. Як така культурна дипломатія допомагає здобувати прихильність широкої аудиторії та наскільки важливою є в контексті великої війни?
– Я не можу розголошувати всіх деталей своїх виступів, але в мене були такі, завдяки яким для України відкривались і видавались ключики до дверей, які були зачинені до цього. Щоразу виходячи на сцену, я презентую себе, як українця. Оскільки в мене інструментальна музика без прив'язки до вербального спілкування – для мене абсолютно немає різниці, чи це Далекий Ссхід, чи це Америка, чи це країни Європи. Музика починає працювати, як математика, де всі у світі знають, що 2+2=4, ось так само виходить і з інструментальною музикою, в моєму випадку.
– Який з виступів за час війни закарбувався вам найбільше?
– Насправді виступів було дуже багато і всі вони цікаві. Один, мабуть, з тих, що запам'ятався – це була одна з арабських країн, центральна площа, де було багато арабського населення, та правила цієї країни говорили про те, що не можна багато говорити про війну. Але в результаті наговорив я набагато більше, ніж дозволяли було. Музика згладила все це, і тисячі натовпу, які тоді були на концерті, дізнались про те, що Крим – це Україна, Донбас – це Україна, та що всі окупанти, які зайдуть на українську землю – їх буде падати стільки, скільки нот у тій композиції, яку я грав наприкінці шоу.
– Для багатьох митців з початком війни настала творча криза. Важко створювати щось нове й акумулювати сили у творчість. Як ви з цим боретеся?
– Я ніколи не був класичним музикантом, який говорить тільки про музику, думає тільки музикою. Насправді я вважаю, що саме через музику ретранслюється все, що мене оточує, те, що мене наповнює, що було пережито й створюється. Тому написано в мене дійсно дуже багато музики, прийшло багато нових ідей для їх реалізації в нових шоу. Зараз я не кажу про альбоми, тому що вони вийдуть, коли закінчиться війна, коли ми переможемо, а живі концерти – я переконаний, що вони потрібні й на додаток, скажу, що наразі я бачу дуже великий попит на живі концерти.
Читайте також:
