За десять років після Євромайдану та Революції Гідності, відколи Росія почала справжню війну проти України, ЄС відкрив для нас офіційні переговори про вступ. Рішення ухвалили пізно ввечері в четвер, 14 грудня, в перший день саміту Євросоюзу в Брюсселі. Хоча до останнього моменту здавалося, що країни-члени не зможуть подолати опір Угорщини та Австрії. Надто Віктора Орбана, який, на догоду Путіну, так і не погодився проголосувати за відкриття офіційних переговорів про вступ для України. Рішення, якому передували численні баталії протягом багатогодинних переговорів за зачиненими дверима, фактично ухвалили без нього.
Це, без перебільшення історичне рішення, не означає, що вже завтра, чи за два роки, Україна стане членом ЄС. Попереду дуже складний процес реформ й адаптації до європейських норм і стандартів. Особливо в економічній сфері та торгівлі, як показали останні суперечки з Польщею. Свого часу наші сусіди проходили цей шлях у середньому за сім років. Проте ЄС – це передовсім про правила та процедури. Й офіційне відкриття переговорів про вступ України до ЄС – одне з них. Це дуже важлива процедурна сходинка на нашому євроінтеграційному шляху.
Як же лідерам ЄС зрештою вдалося ухвалити це історичне рішення? Чому президента Зеленського в останній момент попросили не приїжджати на саміт? Та що зробили з Орбаном? ТСН.ua прямісінько з Брюсселя розкаже в цьому тексті.
Троянський кінь Путіна: кулуари саміту ЄС у Брюсселі
Від самого ранку четверга, 14 грудня, на саміті ЄС у Брюсселі, панувала досить гнітюча атмосфера. Всі розуміли, що через позицію Віктора Орбана, який погрожував заблокувати всі рішення щодо України, вихід із глухого кута знайти не вдасться. Прибувши на саміт, угорський премʼєр із задоволенням підійшов до преси, купаючись у променях “слави”, щоб сказати:
“Немає жодної причини обговорювати членство України (в ЄС – ред.) зараз”.
Формально в своїх коментарях він посилався на невиконання Україною семи рекомендацій Єврокомісії (ЄК), які були передумовою для відкриття офіційних переговорів про вступ. Орбан говорив, що Київ не виконав три з них, а можливо навіть і більше, що є цілковитою маячнею. За тиждень до саміту ЄС у Брюсселі, Верховна Рада ухвалила всі необхідні законопроєкти щдо антикорупції та нацменшин, крім закону про лобізм, який вже зареєстрований в українському парламенті.
ТСН.ua писав, що Орбану постійно ввижалися міфічні утиски угорської нацменшини в Україні. Донедавна це було його головною претензією. Проте, за кілька місяців до грудневого саміту ЄС, коли стало зрозуміло, що серед країн-членів є консенсус таки відкрити для України офіційні переговори про вступ, у Орбана зʼявилися нові вимоги. Спочатку він говорив, що про членство не може і йтися, поки триває війна. Потім – що Україна не зможе перемогти Росію на полі бою. А нещодавно й поготів запропонував підписати з Києвом угоду про стратегічне партнерство, а до перемовин про вступ повернутися за пʼять-сім років.
Напередодні цього саміту Єврокомісія навіть пішла на безпрецедентний крок – розблокувала для Угорщини 10 млрд євро з європейських фондів, які були заморожені через проблеми з верховенством права в країні, свободою слова та корупцію. Тобто, через все те, що Віктор Орбан також закидає Україні як перепону для відкриття переговорів про вступ. І багато хто в ЄС критикував ЄК й особисто Урсулу фон дер Ляєн за цю поступку Орбану. Був навіть лист колишніх бельгійських чиновників щодо можливості висловлення недовіри керівництву Єврокомісії.
Проте, президентка Європарламенту Роберта Мецола заспокоювала, натякаючи на Орбана: “У цій кімнаті є багато людей, які вміють переконувати”.
Хоча, якраз у цей момент зʼявилися повідомлення, що робочий сніданок канцлера Німеччини Олафа Шольца з Віктором Орбаном у четверг, 14 грудня, не приніс результатів. І за справу взялася премʼєрка Італії Джорджа Мелоні, яка одразу після цього зустрілася з Орбаном за обідом. Натомість президент Литви Гітанас Науседа заявляв, що не може одна людина, натякаючи на угорського премʼєра, постійно не дослухатися до аргументів більшості, все блокуючи, “бо Україна воює сьогодні, а не завтра”.
І на цьому новини закінчилися. Здавалося, що лідери не домовляться ніколи через запеклий спротив Орбана, коли вже й Австрія змінила свою позицію. До самого вечора першого дня саміту четверга, 14 грудня, позитивних новин для України не було. Періодично до журналістів до пресцентру кулуарів саміту виходили єврочиновники з різних делегацій країн-членів ЄС, кажучи, що лідери не домовилися щодо виділення додаткової фінансової і збройної допомоги Україні, бо Угорщина продовжує все блокувати.
Навіть Володимир Зеленський не приїхав до Брюсселя, хоча мав, звернувшись до лідерів ЄС на закритому засіданні онлайн. За численними витоками в європейській пресі, його особисто відмовляли від цього лідери ключових країн-членів ЄС, щоб не повторити досвід цьогорічного сумнозвісного Вільнюського саміту НАТО.
Тоді, нагадаємо, скандальний твіт українського президента й його особистий приїзд на саміт викликав шквал критики серед лідерів Альянсу, особливо з боку Джо Байдена. Й рішення того саміту не можна назвати проривним для України, бо чітку перспективу членства в НАТО ми так і не отримали. Й цього разу президента Зеленського переконували, що не треба особисто приїздити до Брюсселя, бо тоді точно не вдасться подолати вето Угорщини, до якої доєдналася й Австрія. Проте, можливо, це й найкраще. Адже Віктор Орбан – це передовсім проблема самого ЄС, а не України, яку їм треба вирішувати.
Шольц вигнав Орбана: як лідери ЄС дотисли Угорщину
Перш ніж ми перейдемо до особистісних розбірок, які мали місце за зачиненими дверима між лідерами країн-членів ЄС, а там, насправді, було вже далеко не до дипломатії і все перейшло на особистості, треба зазначити, що поступка Урсули фон дер Ляєн на адресу Віктора Орбана все ж частково спрацювала, хоча й була хибною. Принаймні на ранок четверга, 14 грудня. Щойно приїхавши на саміт, угорський премʼєр неочікувано заявив, що не проти виділення Україні додаткового фінансування. Щоправда, потім, у міру тривалості саміту ЄС, це питання взагалі загальмувалося, й лідери країн-членів повернуться до його обговорення аж на початку 2024 року на позачерговому саміті ЄС. Тобто, Орбан це питання все ж заблокував, як і весь проєкт спільного бюджету ЄС.
Про що йдеться? Ідеться, по-перше, про 50 млрд євро для України до 2027 року, які мають піти на відновлення, реконструкцію й модернізацію нашої країни. Гроші на це планується частково залучати також із доходів від заморожених російських активів, бо ні США, ні ЄС не готові передавати нам їх повністю напряму. По-друге, також ідеться про військову допомогу Україні з Європейського фонду миру на 20 млрд євро на наступні 4 роки, які Орбан також погрожував заблокувати. Й, судячи з того, що ці питання на саміті ЄС у Брюсселі перенесені до обговорення на початок 2024 року, насправді йдеться не лише про позицію Будапешта. Немає єдності щодо цілого бюджету ЄС, та як у принципі розподіляти кошти блоку. Тому не виключено, що обидва пакети для України можуть взагалі “порізати”.
Проте, все ж повернемося до того, що насправді відбувалося за зачиненими дверима зустрічі лідерів країн-членів ЄС. Несподівано для всіх пізно ввечері в четверг, 14 грудня, в X зʼявляється допис президента Європейської Ради Шарля Мішеля про затверджене рішення – почати офіційні переговори з Україною та Молдовою про вступ до ЄС. Це стало абсолютною несподіванкою для всіх. Адже, нагадаємо, всі були переконані, що вето Угорщини (а на той момент Австрія вже змінила свою позицію) було майже неможливо подолати.
Що сталося? Спершу зʼявилися повідомлення, що Олаф Шольц порадив Віктору Орбану залишити залу засідань, якщо він не хоче голосувати за відкриття для України та Молдови офіційних переговорів про вступ до ЄС. Потім стало відомо, що премʼєр Бельгії Александер де Кроо порекомендував Орбану “заткнутися й тримати язика за зубами”. Як виявилося, угорський премʼєр дійсно дослухався до німецького канцлера й бельгійського премʼєра, й вийшов із зали засідань, саме коли лідери країн-членів ухвалювали історичне рішення про відкриття для України офіційних переговорів про вступ.
“Орбан покинув кімнату, коли європейська мрія України була підтримана лідерами ЄС. Хоча він завжди більш ніж радий бути в одній кімнаті з Путіним. Вибір Росії замість свободи, дух 1956 року (коли російські танки їздили Будапештом – ред.) залишив угорський режим назавжди”, – написав в Х депутат Європарламенту від Бельгії, колишній прем’єр країни Гі Верхофстадт.
Чи треба вважати таке рішення ЄС нелегітимним? Аж ніяк. Як неофіційно пояснив журналістам на саміті в Брюсселі один із єврочиновників, суто юридично – це в абсолютній відповідності правилам. Так, Орбан свідомо залишив закриті перемовини лідерів країн-членів, що особисто підтвердив, а потім дописав у соцмережах, що “Угорщина не хоче брати участі в цьому дуже поганому рішенні”.
“Найголовніше, що ніхто не виступив проти цього. Тому, ЄС погодив рішення про початок переговорів з Україною. Суто юридично – це в абсолютній відповідності до правил ЄС. Так, ми ухвалили рішення без присутності Орбана, але не за його спиною. Замість себе він не надіслав на засідання жодного з представників Угорщини. Він знав, що буде голосуватися це рішення, й вийшов із кімнати”, – зауважив представник ЄС із команди президента Європейської Ради Шарля Мішеля.
Щойно добігла кінця висока сесія лідерів ЄС, як Віктор Орбан у всіх своїх соцмережах повідомив, що ЄС ухвалив “погане рішення щодо України, й Будапешт не братиме в ньому участі”. Але це видавалося радше як втеча з тонучого корабля, передовсім для Угорщини. Бо відвертий демарш лідерів ЄС проти Орбана – це для нього радше останній дзвіночок, – що таких поступок, як зробила Урсула фон дер Ляєн, більше не буде, й що реформа ЄС, яка передбачає відхід від ухвалення всіх рішень в ЄС на базі консенсусу, вже почалася. Але без Орбана.
Чи означає це, що офіційні переговори про вступ ЄС почне з Україною вже зараз? Відповідь – ні. Повертаючись до того, що ми описали на початку цієї статті, ЄС – це насамперед про правила та процедури. А технічно Україна не виконала всі сім ремокендацій ЄК. Попереду ще ухвалення закону про лобістську діяльність. Тому, найімовірнішее, суто технічно перемовини для нас відкриються в березні – на останньому саміті ЄС перед виборами до Європарламенту в червні 2024 року. Про це чітко мовиться у висновках Європейської ради щодо України, розширення та реформ, ухваленого на цьому саміті ЄС:
“Європейська Рада пропонує ухвалити відповідні рамки переговорів після того, як будуть вжиті відповідні кроки, викладені у відповідних рекомендаціях ЄК від 8 листопада 2023 року (де вказані сім рекомендацій, серед яких і закон про лобізм – ред.)”.
Тож, у пʼятницю, 15 грудня, на лідерів країн-членів ЄС ще чекає ухвалення додаткового фінансування допомоги Україні, як і щодо затвердження видатків на блок загалом. Проте, не мають рацію зараз ті, хто в соцмережах доводить, що рішення Євросоюзу про початок офіційних переговорів про вступ України, – це лише фікція, наводячи приклад Туреччини, яка веде аналогічні перемовини вже понад 70 років.
По-перше, не треба забувати, що Туреччина є країною-членом НАТО вже дуже давно.
По-друге, саме в день ухвалення цього історичного рішення з боку ЄС Путін влаштував свою першу після початку повномасштабного вторгнення до України велику пряму лінію й пресконференцію, явно сподіваючись, що його друг Орбан таки все заблокує.
По-третє, ЄC дав потужний пас США: якщо вже Європа змогла подолати всі суперечності, то Конгрес точно здатен, так само як і ЄС напередодні виборів, ухвалити рішення щодо подальшої підтримки України у війни проти Росії.
Ну, а щодо ЄС, сподіваємося також на подальше збільшення військової допомоги. Адже досі країни-члени не підтвердили, що таки зможуть хоча б поставити нам обіцяний мільйон артилерійських снарядів до березня 2024 року.
“Європейська Рада наголошує на нагальній необхідності прискорити доставку ракет (для систем ППО й не лише – ред.) і боєприпасів, зокрема в рамках ініціативи щодо одного мільйона артилерійських снарядів, а також надати Україні більше систем ППО”, – йдеться у висновках Європейської Ради.
