Те, як канцлер Німеччини Олаф Шольц “послав” угорського премʼєра провітритися за кавою, поки лідери країн-членів ухвалювали це рішення, точно увійде до підручників із історії. У коментарі Bild український міністр закордонних справ назвав це “актом німецького лідерства в інтересах Європи”.
Проте, чи не найбільшу проблему, – продовження військової та фінансової допомоги, як із боку ЄС, так і США, – це не знімає. На саміті ЄС у Брюсселі Орбану вдалося заблокувати 50 млрд євро для України на наступні 4 роки. Конгрес США, який через опір республіканців вже кілька місяців перебуває в гострій політичній кризі, не може схвалити пакет допомоги Україні на $61 млрд. І це в той час, коли на фронті вже гостра нестача боєприпасів, особливо 155-мм калібру, а дефіцит українського бюджету 2024 року оцінюється в $41-43 млрд. Адже, нагадаємо, західні союзники надають нам не лише військову, а й пряму бюджетну допомогу, з якої фінансується українська соціалка.
За словами радника українського президента Олега Устенка, якщо на початку січня ми не отримаємо фінансову допомогу від союзників, то переходитимемо до “плану Б” – кредити. Днями Єврокомісія (ЄК) перерахує Україні 1,5 млрд євро макрофінансової допомоги, яка допоможе нам якийсь час протриматися. Проте без великої фінансової допомоги з боку Заходу нам буде вкрай складно. Мінфін повідомляв, що від початку повномасштабного російського вторгнення Україна отримала від союзників понад $68,5 млрд бюджетної допомоги. Ці гроші ми не можемо витрачати на армію. Оборонні видатки Україна фінансує зі свого бюджету. За рахунок іноземної допомоги ми покриваємо зарплати, пенсії. Саме тому ми так боремося за отримання цих грошей. Особливо з боку США, бо, на відміну від ЄС, вони надають пряму безповоротну бюджетну допомогу, а не позики.
Тож, коли ЄС таки зможе подолати вето проросійських сил, щоб Україна отримала необхідну військову та фінансову підтримку на 2024 рік? ТСН.ua розкаже в цьому тексті.
Кава за 10 млрд: як ЄС може обійти вето Орбана на 50 млрд
Ухваливши політичне рішення про відкриття для України офіційних переговорів про вступ, лідери ЄС надіслали потужний сигнал США: якщо вже Європа змогла подолати вето проросійського Орбана, то американський Конгрес теж зможе вгамувати трампістів і республіканців, які блокують голосування пакету допомоги Україні на 2024 рік, повʼязуючи його з вимогами зі зміцнення кордону з Мексикою, які просто неможливо виконати.
Хоча раніше завжди було навпаки: спочатку США проявляли лідерство, ухвалюючи необхідні для підтримки України рішення, а потім підтягувався й ЄС. Як це рік тому було з німецькими танками Leopard, коли спершу знадобилося рішення Вашингтона по американським Abrams. Щоправда, за підсумками 2023 року, саме ЄС, а не США, став найбільшим “донором”, надавши $17,9 млрд макрофінансової допомоги.
Проте західні оглядачі й експерти, підбиваючи підсумки саміту ЄС у Брюсселі минулого тижня, говорили, що отримання фінансової допомоги для України зараз є навіть важливішим, ніж політичне рішення про відкриття переговорів про вступ. Але Володимир Зеленський, як пише Financial Times, зробив ставку саме на друге. Хоча ще в перший день саміту Угорщина, на бік якої стала й Австрія, блокувала як відкриття переговорів, так і гроші для України.
Здавалося, не допомогла навіть поступка ЄК й особисто її президентки Урсули фон дер Ляєн, яка розблокувала для Угорщини 10,21 млрд євро з європейських фондів (заморожені через проблеми з верховенством права в країні, свободою слова та корупцію) в надії, що Орбан піде на поступки. Але він до останнього вимагав розблокування всіх 31,3 млрд євро, що сильно вдарило особисто по Урсулі фон дер Ляєн, яка дуже хоче залишитися на посаді президентки ЄК після виборів до Європарламенту в червні 2024 року.
Коли, зрештою, під кінець першого дня саміту ЄС у Брюсселі Олаф Шольц, не витримавши, запропонував Орбану випити кави по той бік зали засідань, багато хто жартував, що це була найдорожча кава в світі за 10 млрд євро. А особисто канцлер Німеччини назвав це “дружньою пропозицією ЄС”. Проте офіційно в Брюсселі ухвалення рішення про відкриття для України переговорів про вступ за відсутності угорського премʼєра назвали більш креативно й дипломатично – “конструктивна відсутність”.
Лічені місяці: скільки Україна протримається без допомоги
Але найбільша проблема, до вирішення якої лідери ЄС повернуться на позачерговому саміті в січні, залишається: як подолати вето Орбана й ухвалити пакет допомоги Україні на 50 млрд євро (33 млрд позик та 17 млрд безповоротної допомоги, які мають піти на відновлення, реконструкцію й модернізацію нашої країни в обмін на конкретний перелік реформ), який входить до бюджету цілого блоку на кілька років? Схвалення останнього угорський премʼєр теж заблокував, поки для Угорщини не розморозять ще 21,1 млрд євро. “Це чудова можливість дати зрозуміти, що Угорщина повинна отримати те, на що має право”, – сказав Віктор Орбан.
Підбиваючи підсумки саміту, лідери ЄС пообіцяли: зі згодою Орбана, чи без – Україна отримає свої гроші. Власне, про так званий “план Б” у Брюсселі говорили ще напередодні саміту. Хоч офіційно керівництво ЄС і не стало розголошувати, як може обійти угорське вето, але окремі лідери-країн членів говорили, що все це можна зробити на двосторонній основі в рамках наприклад міжурядової угоди з Україною з одного боку, та ЄС з іншого. Тобто, простими словами, йдеться про створення додаткового “українського кошика”, який кожна з країн-членів ЄС (звичайно крім Угорщини) поповнюватиме за своєю квотою.
МЗС України привітало схвалення принципового рішення щодо надання 50 млрд євро. Проте, наприклад, для подолання спротиву Австрії щодо відкриття Євросоюзом офіційних переговорів про вступ з Україною, нам довелося виключити австрійський Raiffeisen Bank зі списку компаній-спонсорів війни, куди він потрапив за невихід із Росії. Хоча офіційно це було умовою Відня для ухвалення 12-го пакету антиросійських санкцій. Проте розслаблятися рано.
Віктор Орбан – троянський кінь Путіна в ЄС – як його називають деякі лідери країн-членів, ще попʼє крові. У другому півріччі 2024 року, одразу після виборів до Європарламенту (а в новому складі ЄП Орбан хоче сформувати свою правопопулістичну й проросійську групу), Угорщина головуватиме в ЄС. Тому неприємних сюрпризів для нас буде ще багато. Та й сам Орбан вже погрожує: кожен крок процесу української євроінтеграції він може заблокувати щонайменше 75 разів (бо офіційні переговори про вступ складаються з 35 розділів, за відкриття й закриття яких всі країни-члени мають голосувати окремо).
Проте, межа терпіння щодо Угорщини переповнюється вже навіть у самих країн-членів. За словами віцепремʼєрки з європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної, Європейська Рада на саміті в Брюсселі розглядала можливість позбавити Орбана права вето. Про це напередодні саміту в Брюсселі вже писав ТСН.ua: в ЄС хотіли застосувати до Угорщини статтю 7 Договору про ЄС, яка дозволяє припинити право голосу країни-члена щодо рішень блоку. Й ця опція все ще лишається на столі.
Проте, якщо з пакетом допомоги Україні на 50 млрд вже більш менш зрозуміло, то про військову підтримку з Європейського фонду миру на 20 млрд євро на наступні 4 роки, які Орбан також погрожує блокувати, поки все заплутано. Але проти виділення такої великої суми виступала навіть Німеччина, пропонуючи дещо “порізати” щорічні транші в рамках цього пакету військової допомоги, який має компенсувати державам-членам витрати на закупівлю й передавання Україні боєприпасів, ракет і танків.
У своїй статті CNN, із посиланням на західних високопосадовців пише, що без допомоги США та ЄС Україна протримається лише кілька місяців. А авторитетні видання, на кшталт Foreign Policy та The Economist, у підсумкових випусках за 2023 рік, зазначають, що Європа більше не може цілковито покладатися на США. Й це в той час, коли міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус вже не вперше заявляє, що європейські країни мають 5-8 років до можливої майбутньої війни з Росією.
“Потрібно дуже серйозно ставитися до погроз Путіна на адресу країн Балтії, Грузії та Молдови. Це не просто брязкання зброєю. Наприкінці цього десятиліття перед нами можуть виникнути небезпеки. Зараз Путін значно збільшує виробництво зброї в Росії. За рішенням Думи, зростання становитиме понад 60%”, – попередив очільник Міноборони ФРН. Тим паче, що днями кремлівський “фюрер” знову погрожував Фінляндії, мовляв, після її вступу до НАТО у Москви з Гельсінкі виникли проблеми.
