Завтра виповнюється 86 років від дня народження Василя Стуса. Його поетичні рядки стали хрестоматійними, їх вивчають у школах, а важкий життєвий шлях показують як приклад незламності та безкомпромісності.
Про це йдеться у матеріалі кореспондента ТСН Дмитра Фурдака.
Спогади Семена Глузмана про Василя Стуса
Всесвітньо відомий психіатр Семен Глузман говорить, що він 20 днів провів у тюремній камері КДБ у Києві на початку 70-х років минулого століття разом із Василем Стусом. Він каже, що це було щастя. Семен Фішельович згадує перші хвилини знайомства з поетом.
“Я запитав, що це у вас на тумбочці. І він відповів мені, вразивши мене інформацією. Я перевожу Рільке на українську. Я дуже любив Рільке”, – каже Семен Глузман.
Психіатр і поет швидко поріднилися душами. Людей різних професій судили за тією самою статтею – антирадянська агітація та пропаганда.
Уродженець Вінниччини, дитинство та юність Василь провів у Донецьку. Говорить там лише українською, носить вишиванку. Студентом переїжджає до Києва, починає писати вірші. До тепер збереглися аудіозаписи, як сам Стус читає свою поезію.
У творах Стуса радянська цензура побачила занепад, наклеп на тодішню владу і шкідливий вплив на суспільство.
“Василь був безкомпромісним. Він зло називав злом. Тому вони його так переслідували. Нікого з нас так не переслідували, як Стуса”, – каже Глузман.
Після повернення з ув'язнення Стус вступає до Гельсінської групи
Поет отримав вирок: 5 років за ґратами і три роки заслання в російській глибинці. На той час Стус уже одружився, народився син Дмитро. Нині вже дорослий Дмитро Васильович зізнається – підлітком не завжди розумів батька, який обрав шлях боротьби. Але тепер уроки засвоїв.
Відбувши покарання, Стус повертається до Києва. Але бути гвинтиком радянської системи Стус уже не міг. І одразу вступає до правозахисної Гельсінської групи. Навіть його друзі не розуміли, навіщо Василь автоматично підписує собі другий вирок.
Василя Стуса могли вбити
Для радянської системи Стус став особливо небезпечним рецидивістом. Адвокатом призначають тоді ще нікому невідомого юриста Віктора Медведчука. Проти цього Стус протестує, але тодішньому суду – начхати. Вирок – 10 років примусових робіт і 5 років заслання.
Жахливих умов колонії поет не витримує. Відсидівши 5 років, він помирає в карцері – 4 вересня 1985 року. Дисиденти, які відбували ув’язнення разом з поетом, упевнені – це було вбивство. Лише за чотири роки Стуса перепоховають на Байковому цвинтарі в Києві.
Вже в незалежній Україні Стусу посмертно присуджують Шевченківську премію, надають звання Герой України, а його вірші вивчають у школі. В Києві з'являється сквер його імені, але пам‘ятника немає й досі.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: ⚡️ Гарячі новини за 5 січня 2024 року | Новини України
Нагадаємо, на Київщині на 84-му році життя померла вдова відомого українського поета Василя Стуса Валентина Попелюх.
Читайте також:
