Комітет Верховної Ради з нацбезпеки, оборони та розвідки вже 9 січня вирішить долю законопроєкту про мобілізацію. Так, на голосування до парламенту в першому читанні можуть винести або змінений скандальний урядовий законопроєкт, або ж відправити його на доопрацювання уряду, або ж винести альтернативний документ.
Останні новини щодо змін до законопроєкту про мобілізацію читайте на ТСН.ua.
У Комітеті Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони й розвідки від 4 січня тривають закриті дискусії довкола нового законопроєкту про мобілізацію. Участь в обговореннях беруть народні депутати, міністерства та військові. Серед них, зокрема, міністр оборони Рустем Умєров і головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. Документ відправлять на голосування до парламенту одразу після його підготовки і голосування в комітеті, анонсував голова ВР Руслан Стефанчук.
Головні скандальні пункти законопроєкту про мобілізацію
Найбільше дискусій у суспільстві та суперечок між нардепами викликали такі наявні на сьогодні норми у пропонованому урядом законопроєкті про мобілізацію:
- повістки через електронний кабінет призовника та електронну пошту;
- скасування відстрочки (та можлива мобілізація) для людей з інвалідністю ІІІ групи;
- покарання для ухилянтів: заборона на проведення операцій із рухомим і нерухомим майном, обмеження у праві керувати транспортом та отримання водійського посвідчення, обмеження прав розпоряджатися коштами та іншими цінностями, відмова в підписанні кредитних договорів, зупинка отримання пільг і послуг від держави;
- припинення надання консульских послуг в українських дипустановах за кордоном у разі відсутності військово-облікових документів;
- кримінальна відповідальність за відмову проходити ВЛК,
- демобілізація після 36 місяців військової служби.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що в документі “є норми, які суперечать Конституції”. Зокрема, йдеться про низку обмежень для осіб, які ухиляються від мобілізації: заборона на операції з нерухомістю, керування особистим транспортом, використання коштів.
Коли буде рішення комітету
За даними секретаря Комітету з нацбезпеки та оборони Романа Костенка, рішення комітету планується ухвалити 9 січня. Зауважимо, 8 січня минає термін внесення до парламенту альтернативних законопроєктів (станом на 7 січня їх було чотири). Однак наразі достеменно невідомо, який саме законопроєкт буде винесено на голосування в Раді – урядовий №10378 зі змінами чи альтернативний авторства нардепа Олексія Гончаренка.
Зауважимо, що одразу після реєстрації урядового законопроєкту 25 грудня та набуття ним суспільного резонансу влада анонсувала внесення низки змін до документа. Проте протягом останніх днів, зокрема вихідними 6-7 січня, про ухвалені зміни чи розгляд альтернативного законопроєкту політики не повідомляли.
Костенко заявив про три варіанти подальшого просування розгляду законопроєкту:
- голосування урядового законопроєкту в першому читанні в Раді і доопрацювання до другого читання на рівні комітету (цей варіант підтримує Міноборони);
- напрацювання комітетом власного варіанту законопроєкту до першого читання;
- голосування в комітеті за скерування урядового законопроєкту на доопрацювання до Кабміну.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Секрети та держтаємниця скандального законопроєкту про мобілізацію! | Єгор Чернєв
Які зміни до законопроєкту про мобілізацію обговорюють у комітеті
Мобілізація за принципом лотереї
Кілька днів тому ексміністр економіки Тимофій Милованов запропонував проводити мобілізацію шляхом лотереї або жеребкування, як це практикували США під час війни у В’єтнамі.
“Держава випадково витягує день і місяць. Ті люди, які народилися в ці дні, мобілізуються, інші – ні. І так робить для кожної хвилі мобілізації”, – вказав ексміністр.
Однак Стефанчук запевнив, що ідеї Милованова в законопроєкті немає.
“Знаю про дуже багато ідей і про жеребкування, і про мобілізацію за датою народження, і про багато іншого. Але сприймаймо це просто як ідеї, як дискусію, що триває в суспільстві. Для мене ж більш важливі рішення, на які вийде комітет Верховної Ради”, – сказав спікер парламенту.
Бронювання від мобілізації на підставі рівня зарплати
Видання Forbes з посиланням на співрозмовників в ОП повідомило, що розглядається бронювання від мобілізації ще однієї категорії людей: новим критерієм може стати сплата податків і висока зарплата.
Після цього заступниця голови Комітету з нацбезпеки, народна депутатка від “Слуги народу” Мар'яна Безугла поцікавилася у користувачів соцмереж, чи підтримують вони можливість плати за бронь від мобілізації в розмірі, наприклад, 200 тис. грн на місяць. Депутатка зазначала, що це може стосуватися і приватного бізнесу, компаній щодо своїх співробітників тощо. Опитування Безуглої викликало шквал негативних коментарів.
Як повідомив Стефанчук, у законопроєкті немає норми про бронювання від мобілізації чоловіків, які отримують високі зарплати, а, отже, сплачують більше податків. Спікер парламенту також зазначив, що не знає в жодній країні прикладів успішної реалізації такої ідеї.
“З іншого боку, в нас є й необхідність фінансувати військо… Тому треба думати… Це ж проста математика: не можна вигравати війну, не маючи необхідного фінансово-грошового забезпечення людей, які б’ються за країну. Все має бути обґрунтованим”, – висловився голова ВР.
Народна депутатка від “Європейської Солідарності” Ірина Фріз повідомила, що під час засідання Комітету з нацбезпеки вона “наголосила представникам Кабміну, що навіть обговорення ідеї щодо бронювання від мобілізації на підставі рівня з/п – що вже охрестили цинічним і ганебним “відкупом” – це знищення України як правової держави”. За словами депутатки, така ідея порушує всі чинні норми та протирічить міжнародним конвенціям, які ратифікувала Україна.
Як поінформував 8 січня нардеп від партії “Голос” Ярослав Железняк, в ОП відмовилися запроваджувати плату за бронь від мобілізації.
“По ідеї від Шурми (заступник керівника ОП – ред.) бронюванню за податки 6 тисяч+, про які писав Forbes та інші ЗМІ… вже в ОП відмовилися. Сподіваюсь, не треба пояснювати причини і чому одразу ця ідея була дуже… мʼяко кажучи, дивною”, – написав Железняк у Мережі.
Зміни в мобілізації для чоловіків за кордоном
Нардеп із фракції “Слуга народу” Єгор Чернєв повідомив, що в законопроєкті про зміни до мобілізації фігурують чоловіки, які перебувають за кордоном. Однак щодо цієї категорії українців “більше питань поки що, ніж відповідей”.
Як відомо, в урядовому мобілізаційному законопроєкті пропонуються обмеження деяких прав військовозобов'язаних українців за кордоном, які не стануть на військовий облік. Умєров також анонсував, що в разі ухвалення рішення запровадження електронних повісток їх надсилатимуть військовозобов’язаним і в Україні, і за кордоном.
Банківські обмеження в законопроєкті про мобілізацію
Нагадаємо, в урядовому законопроєкті як покарання для ухилянтів пропонуються, зокрема: обмеження кермування автомобілем; неможливість отримання посвідчення водія; заборона на операції з нерухомістю та іншим майном; відмова у кредиті та заборона на користування власними коштами.
Як заявила заступниця голови НБУ Катерина Рожкова, в межах того законодавчого поля, що існує на сьогодні, неможливо фінансово обмежити осіб, які ухиляються від мобілізації.
“Інформація щодо кожної конкретної особи, яка є в банках, може розкриватися лише в окремих випадках, ув більшості випадків – за рішенням суду. (…) Тому я не бачу такої можливості в рамках чинного законодавства”, – пояснила Рожкова.
“Я не думаю, що нам слід вдаватися до фінансових репресій. Мають бути задіяні інші механізми”, – додала вона.
Водночас голова НБУ Андрій Пишний заявив, що питання мобілізації не входять до компетенції Нацбанку, але в законопроєкті про мобілізацію передбачені фінансові обмеження для ухилянтів, тому НБУ готовий включитися у процес. За словами Пишного, ця дискусія “виведе нас на оптимальний варіант формулювань законопроєкту”.
Про що найбільше сперечаються в Раді зараз
Член Комітету з нацбезпеки Федорі Веніславський повідомив напередодні, що найбільші дискусії в комітеті щодо законопроєкту про мобілізацію викликали норми:
- щодо людей з інвалідністю ІІІ групи,
- щодо дискреції органів (наприклад, керівники військових адміністрацій мають не зовсім юридично чітко визначені повноваження),
- щодо обмежень і покарань за неявку до ТЦК,
- щодо внесення до реєстру боржників за рішенням керівника ТЦК,
- щодо норми про електронні оповіщення.
Зокрема, Фріз повідомила, що під час обговорення законопроєкту наголошувала, що надання надмірних повноважень для ТЦК щодо внесення / викреслення своїми рішеннями данних з Єдиного реєстру боржників є антиконституційними та такими, що містять корупційні ризики.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Доопрацювання закону щодо мобілізації. То чи буде кримінальна відповідальність для ухилянтів?
Законопроєкт про мобілізацію можуть завернути або ухвалити зі змінами
За словами Веніславського, фінальне рішення щодо подальшої долі законопроєкту про мобілізацію оборонний комітет парламенту планує ухвалити цього тижня.
“Для того, щоб ми ухвалили рішення, потрібно, щоб цей документ розглянув також Комітет з антикорупційної політики та надав свої висновки”, – зауважив нардеп.
“Є дві опції – або повернути Кабміну на допрацювання, або ухвалити проєкт за основу й далі допрацьовувати його в Раді до другого (читання – ред.), що малоймовірно. Є низка дискусійних норм, які не схвалюють члени комітету”, – розповів політик.
Як повідомив голова оборонного комітету Олександр Завітневич, Комітет з питань нацбезпеки планує ухвалити фінальне рішення щодо законопроєкту 9 січня. За його словами, окремі норми проєкту зазнають суттєвих змін.
“Було гаряче, жваві дискусії, різні аргументи, інколи навіть дуже емоційно. Є низка дискусійних норм, які не схвалюють члени комітету”, – повідомив Завітневич.
“Зараз головне завдання – знайти баланс між конституційними правами та необхідними заходами для вирішення завдань мобілізації, які ці права обмежують. Також необхідно врахувати можливості економіки. Є вкрай складні питання фінансового забезпечення мобілізаційних заходів, джерел покриття потреб”, – поінформував нардеп.
Суттєві зміни в мобілізаційному законопроєкті анонсував і Костенко. За його словами, законопроєкт може бути повернутий уряду на доопрацювання (шляхом голосування в залі ВР) або ж бути проголосований у парламенті в першому читанні.
“Те, що я зараз бачу: у коаліції будуть намагатися провести його в залі до першого читання, щоб потім у другому читанні виправити ті питання, з якими багато депутатів не згодні. Такі варіанти. Як воно буде, ми подивимося”, – розповів депутат.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Законопроєкт про мобілізацію: відбулося перше обговорення! Коли буде рішення? | Костенко
На думку Фріз, урядовий законопроєкт про мобілізацію у нинішній його редакції треба відкликати і внести доопрацьований документ або в іншій редакції, “яка стосуватиметься змін по блоках, а не у всі закони, до яких надійшли “забаганки” різних цовів”.
“Інколи варто визнати помилки і виправити їх задля досягнення результату, якщо на нього дійсно налаштований президент і влада”, – зазначила депутатка.
Як повідомив 8 січня у коментарі для ТСН.ua народний депутат від “Євросолідарності” Олексій Гончаренко – автор альтернативного законопроєкту про мобілізацію, – 9 січня Комітет з нацбезпеки проведе голосування і вирішить, який саме документ рекомендувати до розгляду в Раді. Йдеться або про урядовий законопроєкт, або про альтернативний.
Гончаренко не знає, яким, зрештою, буде рішення комітету, однак запевнив, що наполягатиме на своєму альтернативному законопроєкті.
“Не хочеться якось гадати на кавовій гущі. Питання дуже серйозне. Рішення буде завтра, тому я не бачу сенсу тут намагатися щось вгадати. Я буду відстоювати позиції свого альтернативного законопроєкту: демобілізація після 18 місяців служби, негайна демобілізація строковиків, відстрочка для осіб з інвалідністю, звільнення осіб з інвалідністю. Тобто це те, що, я вважаю, є важливим і що має бути забезпечено”, – розповів народний обранець.
Нагадаємо, народні депутати також готують до другого читання у Верховній Раді законопроєкт №10062 про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних і резервістів. Ним, серед іншого, передбачені електронні повістки.
Читайте також:
