Поки навколо нового законопроєкту про мобілізацію тривають гарячі дискусії, юристи та Антикорупційний комітет Верховної Ради б'ють на сполох, що він має великі корупційні ризики. Цікаво, що цей проєкт активно підтримує Міністерство оборони, яке не один раз потрапляло у корупційні скандали.
ТСН.ua згадує гучні корупційні справи у Міноборони та які є корупційні ризики у новому проєкті про мобілізацію.
Скандал довкола сім’ї Гринкевичів – найбільшого постачальника МО
Останніми днями у ЗМІ активно обговорюють сім'ю Гринкевичів – найбільшого постачальника МО, яку викрили у масштабних розкраданнях коштів, виділених на ЗСУ. Спочаттку у ДБР повідомили, що на хабарі затримали львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича. Він пропонував $500 тисяч одному з керівників Головного слідчого управління ДБР. Згодом стало відомо, що Гринкевич і його родина причетні до розкрадання понад мільярда гривень.
Першим корупційну “справу Гринкевичів” виявив ведучий 1+1 Євген Плінський. 20 грудня він повідомив, що три будівельні компанії цієї родини отримали від МО 1,5 млрд грн за постачання літнього одягу. Впродовж 2023-го ця родина збагатилася на нерухомості.
За даними правоохоронців, компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міноборони одягу на понад 1,5 млрд грн. До виконання оборонних замовлень були залучені підконтрольні бізнесмену підприємства, які раніше займалися будівництвом. Вони не мали належних потужностей для виготовлення і зберігання майна для потреб Міноборони. Це призвело до зриву постачання та завдало збитків бюджету, за попередніми оцінками, на 1,2 млрд грн. Також у компаній також виявили факти завищення вартості товарів, поставлених для Міністерства оборони України.
Згодом Рахункова палата підтвердила, що компанії Гринкевича не поставили армії курток, штанів і футболок на 1,5 млрд грн.
Відомий блогер Ігор Лаченков додав, це не перша нажива бізнесмена на українській армії. До цього були історії зі скандальними будівництвами (незавершене будівництво в одній із частин на Житомирщині – ред.), із роботою на полігоні “Широкий лан” (загальновійськовий полігон першої категорії, розташований у Миколаївській області – ред.).
Справа колишнього заступника Міноборони за Резнікова В'ячеслава Шаповалова
Не менше у публічному просторі обговорюється постать колишнього заступника Олексія Резнікова В'ячеслава Шаповалова, якого підозрюють у присвоєні мільярдів бюджетних коштів, виділених на потреби української армії, та закупівлі неякісних бронежилетів для ЗСУ. Він обіймав посаду заступника міністра оборони від 2021 до 2023 року.
За інформацією Служби безпеки та Державного бюро розслідувань, Шаповалов 2022 року разом зі спільниками закупив для бійців ЗСУ партію неякісних бронежилетів на майже мільярд гривень. За даними слідства, до оборудки причетні також двоє колишніх підлеглих фігуранта — ексочільник Департаменту держзакупівель Міноборони та колишній керівник Центрального управління матеріального забезпечення Збройних сил України.
Також Шаповалов разом зі спільниками уклав 2022 року контракт з однією з іноземних компаній та здійснив закупівлю неякісної військової форми на майже один мільярд гривень. Слідчі встановиои, що за цими договорами було здійснено стовідсоткові оплати, а гроші від оборудки зрештою пішли росіянам.
Окрім того, наприкінці 2022 року у Мережу потрапили документи, за якими топпосадовці Міноборони уклали угоду на 13,16 млрд грн на закупівлю харчів для ЗСУ удвічі-тричі дорожче. Після цього скандалу у Зеленського анонсували аудит і розслідування.
Якщо провину Шаповалова доведуть, йому загрожуватиме до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Умєров відзвітував про боротьбу із корупцією у Міноборони
Голова міністерства Рустем Умєров повідомив, що внутрішній аудит Міністерства оборони України за останні чотири місяці виявив порушень на понад 10 мільярдів.
Один з пріоритетів його команди у Міністерстві оборони, за його словами, – вичищення системи від недоброчесних учасників як всередині установи, так і зовні. Він зауважив, що “система чинить опір, однак він висловив впевненість, що “ми його здолаємо”.
“За останні 4 місяці на понад 10 мільярдів порушень, які були вчинені раніше. Жорстко реагуємо на всі випадки. Тісно співпрацюємо з правоохоронцями та спеціальними службами. Передаємо колегам всю необхідну інформацію”, — повідомив міністр.
Корупційні ризики законопроєкту – пояснення юриста
Поки у Міноборони намагаються боротися із корупцією, у Верховну Раду хочуть протягнути законопроєкт про посилення мобілізації, який, за словами юристів, має багато корупційних ризиків.
Юрист Ростаслав Кравець у коментарі ТСН.ua наголосив, що новий законопроєкт посилює вплив ТЦК та органів місцевого самоврядування, що своєю чергою збільшує ризик зростання корупції.
Місцева влада отримає більше повноважень
Адвокат зауважив, що у цьому проєкті є пункти, яким можливе передавання повноважень щодо мобілізації щодо ведення реєстру місцевим органам влади і надання їм повноважень щодо отримання відстрочки. На його думку, місцева влада таким чином отримає можливість “когось мобілізовувати, а когось – ні”.
Окрім того, місцеву владу також пропонували наділити повноваженнями із забезпечення, а не сприяння організації призову. Зокрема, йшлося про доведення до підприємств та населення загалом розпорядження щодо мобілізації та забезпечення виклику військовозобовʼязаних до ТЦК.
Зловживання з боку ТЦК
На думку Кравця, надання необмежених повноважень ТЦК, яке є прописане у законопроєкті, несе великі корупційні ризики. Відповідно до нового тексту проєкту, голова ТЦК може отримати право вносити ухилянтів до “Єдиного реєстру боржників”, після чого до них будуть застосовані:
- заборона виїзду за кордон;
- заборона на проведення операцій з рухомим та нерухомим майном;
- обмеження на право керування власним транспортним засобом та отримання посвідчення водія;
- обмеження права на користування та розпорядження коштами та іншими цінностями;
- відмова в укладенні кредитного договору, договору позики;
- призупинення отримання пільг та послуг від держави.
Ці заходи анулюватимуться теж за повідомленням керівника ТЦК.
Економічні санкції ухилянтів мають лазівку до корупції
Народний депутат від фракції “Батьківщина” Михайло Цимбалю вказує, що економічні обмеження ухилянтів можна легко зняти, “попросивши” у голови ТЦК.
“Як особу, яка ухиляється від призову, чи не зʼявилася до ТЦК, можна позбавити права на користування банківською карткою (в межах держави це мільйони таких блокувань), отримання соціальних та інших послуг від держави – блокується, блокується право продажу/перереєстрації майна”, – сказав нардеп.
Які ще є ризики корупції у новому проєкті
Крім того, Кравець вбачає великі корупційні ризики у тому, що строк притягнення до адміністративної відповідальності збільшується від 3 місяців до 3 років.
Можливість направлення штрафів до державної виконавчої служби без складання адміністративних протоколів адвокат також називає лазівкою для корупції.
Також цей проєкт має низку порушень прав людини. На думку юриста, цей законопроєкт жодним чином не покращить мобілізацію чи військовий облік, а навпаки – може навіть підірвати національну безпеку і обороноздатність.
Нагадаємо, у Раді зареєстрували п’ять варіантів законопроєкту про мобілізацію – один урядовий і чотири альтернативних.
Читайте провідні новини на сьогодні
- Корупційні ризики законопроєкту про мобілізацію: хто може збагатитися і в чому недоліки – пояснення юриста
- Розкрадання понад мільярда на ЗСУ: що відомо про скандал довкола сім’ї Гринкевичів – найбільшого постачальника МО
- Відмовився від мобілізації – залишився без майна і грошей: у Раді розповіли, коли може бути вирішена доля ухилянтів
