Україна ще 2022 року могла вийти до Азовського моря. Тоді головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний запропонував зухвалий план звільнення українського півдня. Замість звільнення Херсона ЗСУ мали б піти в наступ на Запоріжжі і звільнити всі окуповані території, проте цей сміливий план відкинули партнери.
Чому ЗСУ не дали шанс розбити ворога тоді і що пропонували на Заході в обмін на цей план – дивіться в ексклюзиві TSN.ua від журналіста Артема Зябкіна.
Залужний планував провести 2022 року зухвалий прорив на Запоріжжі. Про це у своїй новій книжці Our Enemies Will Vanish – назва співзвучна з рядками українського гімну “Згинуть наші вороженьки” – пише кореспондент The Wall Street Journal Ярослав Трофімов.
Таємний план Залужного
За розрахунками Залужного, які підтримав і Зеленський, ЗСУ, маючи доволі невеликі сили, мали завдати стрімкого удару по окупантах і відкинути їх до моря.
“Під час обговорення планів контрнаступу 2022 року із західними партнерами президент Володимир Зеленський і Залужний підтримували просування до Азовського моря через Запорізьку область. Тоді російські окупанти ще не збудували там великих мінних полів і фортифікацій, що полегшувало можливий прорив”, – пише Трофімов.
У книжці йдеться, що “такий крок був би складним завданням, тому що прорив мав бути водночас глибоким і таким широким, щоб не дати росіянам контратакувати й атакувати фланги сил наступу. Але якби план спрацював, Україна могла б “забрати у Москви її найбільший приз у війні”.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: ЗАЛУЖНИЙ ЗНАВ, ЯК ІЗОЛЮВАТИ РОСІЯН У КРИМУ! Але йому не дозволили! Дивіться чому!
Що було потрібно Залужному
Водночас, як пишуть західні ЗМІ, “Україна просила небагато”. Військове керівництво вважало, що для цього амбітного задуму вистачить лише 90 додаткових гаубиць і достатньо боєприпасів. Звісно, точно передбачити успіх Сил оборони неможливо, проте наступ міг бути не менш успішним, ніж Харківська операція, припускає Трофімов.
“Планування проводили в той час, коли Україна “ще не продемонструвала свою майстерність у контрнаступі”, і у США ставилися до ідеї насторожено, побоюючись, що наступ відкриє вразливі ділянки вздовж лінії фронту.
Як пише Трофімов, з точки зору США “провал був імовірним, а його наслідки – потенційно катастрофічними”. Вашингтон не підтримав план України і підштовхнув її зосередитися на іншій цілі контрнаступу – Херсоні, який вважався “безпечнішим варіантом”, а ставки “були не такі високі”. За словами співрозмовників журналіста серед помічників Залужного, той наполягав, що Україна “повинна атакувати там, де нам потрібно, а не там, де ми можемо”, але оскільки США контролювали більшу частину військової допомоги Україні, варіантів залишалося небагато, і ціллю обрали Херсон”, – йдеться у книжці.
Як результат, Україна обрала інший, менш ризикований план – звільнила Херсон. А вже 2023-го ЗСУ пішли в контрнаступ і на Запоріжжі, але за рік очікування РФ змогла звести ешелоновану оборону на півдні, яка зробила неможливим стрімке просування українських військ. У грудні 2023 року видання Washington Post написало, що за 4 дні після початку масштабного українського контрнаступу 2023-го Залужний відмовився від початкових планів.
“До четвертого дня український головком генерал Валерій Залужний побачив достатньо. Поле бою було всіяне спаленою західною військовою технікою – американськими Бредлі, німецькими танками Леопард, тральщиками. Кількість убитих і поранених підірвала бойовий дух”, – пише The Washington Post.
Наступ пішов не за планом
Наказ змінився докорінно. Замість спроби нахрапом, за допомогою механізованої техніки й танків, пробити російську оборону Залужний наказав іти пішки і діяти малими групами піхоти. Така тактика значно зменшила втрати серед ЗСУ, проте попередні цілі наступу реалізувати було майже неможливо.
“Місяці планування зі США були відкинуті на четвертий день, і без того відкладений контрнаступ, розрахований на те, щоб досягти Азовського моря протягом двох-трьох місяців, практично зупинився”, – йдеться у цитаті The Washington Post.
Трофімов зазначає, що така нездатність Заходу, цитую, “піти на ризик” викликала шквальну критику і тоді продемонструвала нездатність партнерів України піти на сміливий крок та передати Силам оборони потужну зброю, не переймаючись “потенційною ціною”.
Україна просить надати більше систем ППО
Наразі ж Україна просить у партнерів дещо інше, але не менш потрібне. Про негайний запит до союзників відверто заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Цього Україна вимагає “просто зараз”.
“Передусім ми очікуємо від зустрічі прискорення ухвалення важливих рішень щодо подальшого зміцнення можливостей протиповітряної оборони України. Як щодо сучасних систем, так і щодо їх боєприпасів. Ми глибоко вдячні всім нашим партнерам, які продовжують надавати Україні засоби для захисту її неба”, – цитує Politico Кулебу.
Цю надважливу для всіх українців тему міністр поїхав обговорити 10 січня до Брюсселя, де збереться Рада Україна-НАТО. Минулого тижня Україна попросила Альянс про таку зустріч після того, як Кремль завдав комбінованого удару по Києву, Харкову та інших містах за допомогою десятків “Шахедів”, а також кількох хвиль атак крилатими й балістичними ракетами.
Тим часом президент Зеленський вирушив у турне країнами Балтії. 10 січня президент проведе у Вільнюсі, де зустрівся з литовською верхівкою, а потім поїде до Риги й Таллінна.
Нагадаємо, після візиту Зеленського до Вільнюса Литва посилює військову співпрацю з Україною.
Читайте провідні новини дня:
