У суботу, 13 січня, на Тайвані відбулися президентські та парламентські вибори. Перемогу здобув віцепрезидент від правлячої Демократичної прогресивної партії (DPP) Лай Чінте. За нього проголосували понад 40% виборців (понад 5 млн голосів).
На другому місці представник консервативної партії Гоміньдан, яку відкрито підтримував Китай, чинний мер найбільш густонаселеного міста Нью-Тайбей Хоу Юй. Він отримав понад 33% голосів. І на третьому місці – Ко Вень Чже від Народної партії Тайваню (TPP) – понад 26%.
За даними Центральної виборчої комісії Тайваню, право голосу на цих виборах мали 19,55 млн людей із 23,4 млн всього населення, в тому числі понад 1 млн тих, хто голосував вперше. Молоді виборці віком від 20 до 39 років становлять 31% (на відміну від 27% виборців, яким більше 60 років) від загальної кількості тих, хто голосував. Тому, можна сказати, що саме голоси молоді мали вирішальне значення.
А, враховуючи те, що молодь більше підтримувала DPP та TPP, ніж Гоміньдан, яка тяжіє до Китаю, то ці вибори можна назвати боротьбою між майбутнім за незалежність та китайським минулим. Хоч експерти й доводять, що вирішальним на цих виборах було питання економіки та соціальних стандартів.
Новообрані законодавці складуть присягу вже 1 лютого, в той час як президент – лише 20 травня. Поки ще чинна президентка Тайваню Цай Інвень не балотувалася на цих виборах, бо при владі вже два терміни (вона перемагала у 2016 та 2020 роках), а третій заборонений законом. Проте, результати парламентських виборів для правлячої DPP не такі переможні – вона втратила більшість у законодавчому органі.
Жодна партія не отримала більшості в законодавчому органі Тайваню вперше від 2004 року: DPP має 51 місце; Гоміньдан – 52; а TPP – лише 8. Тому саме Народній партії випала так звана “золота акція”. ЗМІ та експерти зазначають, що, швидше за все, Гоміньдан та TPP сформують коаліцію, щоб поставити свого спікера, а правляча до виборів-2024 DPP опиниться в опозиції в парламенті. З огляду на те, що політична система Тайваню подібна до американської, президенту буде досить важко провести через законодавчий орган якесь рішення.
У цілому президентські та парламентські вибори на Тайвані пройшли майже так, як і показували соцопитування, лише з невеликими відхиленнями. Оскільки зовнішня політика знаходиться в руках президента, Лай Чінте збереже свій підхід до Китаю. Тобто, політика Тайваню щодо Пекіна залишиться без змін. Це означає, що відносини між Тайванем і Китаєм залишатимуться напруженими аж до військового протистояння.
Адже після перемоги ще чинної президентки Цай Інвень на виборах у 2016 році, Пекін припинив будь-які контакти з Тайбеєм, збільшивши свою військову присутність у Тайванський протоці (яка відділяє Тайвань від материкового Китаю) та Південно-Китайському морі. Хоча раніше Лай Цінте виступав за фактичний суверенітет і відокремлення Тайваню від Китаю, але згодом помʼякшив свою риторику, пообіцявши зберегти статус-кво.
Гоміньдан підтримують люди переважно середнього та старшого віку. Кандидат у президенти від цієї політсили Хоу Юй заявляв, що ці вибори – це вибір між війною та миром, наводячи приклад Сінгапура, за яким може розвиватися Тайвань, критикуючи DPP. Ця його заява підозріло збігається з тим, як у Китаї напередодні називали вибори на Тайвані, а саме – виборами між війною та миром. Пекін не приховує, на кого робив ставку, – саме не Гоміньдан, хоч там і відхрещуються від звʼязків із КНР.
Вибори на Тайвані є одними з перших понад 70 виборів по всьому світу цього року, проте є одними з найголовніших через їхній вплив на відносини з Китаєм. За кілька днів до голосування жителі Тайваню отримали на свої мобільні екстрене оповіщення про повітряну тривогу, яка англійською чітко попереджала про китайську ракету. Пізніше виявилося, що це був китайський супутник.
Проте місцеві говорили, що це вперше вони отримали такі повідомлення на свої телефони від президента Тайваню. А влада це назвала прямим втручанням Китаю у вибори на острові.
Нагадаємо, останніми роками риторика КНР щодо Тайваню стає більш агресивною. У Пекіні все частіше говорять про те, що військовий шлях не виключений, якщо не буде досягнуто об'єднання мирним шляхом.
Читайте також:
