У суботу, 13 січня, на Тайвані відбулися президентські та парламентські вибори. Перемогу здобув віцепрезидент від правлячої Демократичної прогресивної партії (DPP) Лай Чінте. І це вперше, коли одній і тій самій партії вдалося виграти президентські вибори три рази поспіль (від часу проведення прямих виборів у 1996 році). Проте більшість у парламенті DPP зберегти не вдалося. Швидше за все їй доведеться працювати в опозиції до більш прихильних до Пекіна сил.
І це буде доволі складно. Адже головні опоненти DPP – партія Гоміндан (KMT) – під час кампанії заявляли, що ці вибори – це вибір між війною та миром, натякаючи, що Лай Чінте є прихильником незалежності Тайваню, що неодмінно призведе до війни з Китаєм. Кандидат від консервативної опозиційної KMT чинний мер найбільш густонаселеного міста Нью-Тайбей Хоу Юй посів на президентських виборах друге місце. А от на парламентських Гоміньдан фактично переміг, отримавши 52 місця.
Що це означає для Тайваню, та чи “виграв” на цих виборах Китай? На жаль, так, Пекін здобув перемогу, але не отримав все, чого хотів. Зовнішня політика Тайваню в руках президента, проте без свого парламенту йому буде складно проводити необхідні рішення, в тому числі й по обороні (а від цього залежить, наприклад, спрямування грошей на власні підводні човни та винищувачі). Лай Чінте може піти на компроміс – призначити представників опозиції до уряду. Проте, “золота акція” в руках у відносно нової Народної партії Тайваню (TPP). Отримавши 8 місць у парламенті, дуже вірогідно, що TPP піде в коаліцію саме з Гоміньданом.
США не визнають Тайвань. Однак, приклад Тайбею показує, що й без цього можна отримувати винищувачі й іншу західну зброю для стримування ворогів. Та, чи наблизили ці вибори ризик великої війни з Китаєм? ТСН.ua розкаже далі в цьому тексті прямісінько з Тайбея.
Київ-Тайбей-Київ
“Ми не китайці”: чому Тайвань влаштовує статус-кво
“Ми не підтримуємо незалежність (Тайваню – ред.)”, – заявив президент США Джо Байден одразу після оголошення результатів президентських і парламентських виборів. І це не якась нова позиція Вашингтона. США давно й послідовно дотримуються політики “одного Китаю” – визнання лише однієї китайської держави, попри існування фактично двох – Китайської Народної Республіки з центром у Пекіні, та Республіки Китай на Тайвані з центром у Тайбеї. Що цікаво, саме після поразки в громадянській війні у 1949 році, партія Гоміндан, яка вела збройну боротьбу з комуністами, виїхала на Тайвань, але зараз вона вважається прокитайською й закликає до діалогу з Пекіном.
Проте, приїхавши до Тайбею, ви не відчуєте, що це якась невизнана “країна”. Тайвань – це 19-та економіка світу, лідер із виробництва мікрочіпів. На нього припадає 65% світового ринку напівпровідників, причому 53% – лише на одну тайванську компанію TSMC, яка виробляє 90% передових світових мікрочіпів. Тому, можна лише уявити ризики приходу до влади на Тайвані прокитайських сил. Але Києву тут теж є над чим працювати з Тайбеєм: Китай, Киргизстан та інші купують тайванські напівпровідники, причому у величезних кількостях, і перепродають потім Росії.
При цьому, офіційно, про можливу співпрацю з Україною в оборонній сфері, закупівлю дронів чи тих же напівпровідників, публічно у Тайбеї говорять неохоче. На пряме запитання ТСН.ua, де та в яких сферах ми можемо співпрацювати, бо Україні зараз наприклад критично не вистачає дронів на полі бою, міністр закордонних справ Тайваню Джауші Джозеф Ву сказав, що Тайбей готовий брати активну участь у відбудові України.
“Безпілотні технології – це, безперечно, одне. У нас на Тайвані є компанії, які виробляють дрони. І, якщо ви в цьому зацікавлені, можете відправити свої делегації на Тайвань і подивитися, як може відбуватися така співпраця”, – відповів міністр.
Проте Україну на Тайвані дуже добре знають і підтримують у війні проти Росії, бажаючи перемоги, хоч ви тут скрізь і не побачите українських прапорів, як, наприклад, у більшості європейських міст. “Ми тайванці, а не китайці”. Саме так тут відповідає переважно молодь. Вони вже не ототожнюють себе з Китаєм, хоч їхні родичі свого часу й приїхали сюди саме з материкового Китаю. Чи вірять жителі Тайваню в можливість повномасштабної війни? Звичайно, що, ні, хоч і повністю цього не відкидають.
“Я не думаю, що Китай почне війну проти Тайваню, який схожий на корабель в Азії між Китаєм та демократичним світом. США нас підтримують, вони вже дуже багато сюди вклали. Але, за моїми відчуттями, Китай би хотів цього. Проте ми вже не китайці. Так, моя сімʼя приїхала до Тайваню з Китаю. Так, я маю китайську культуру, викладання та навчання… Але, як на мене, я тайванка”, – сказала ТСН.ua Івонна, жителька Тайваню, на острові Кінмень під час екскурсії одним із колишніх військових гірських тунелів.
Ризик великої війни: люди на Тайвані не вірять, попри приклад України
У Тайбеї чи інших великих містах Тайваню наближення війни зовсім не відчувається. Та й люди тут у це взагалі не вірять, попри офіційну відповідь Пекіна на результати виборів на Тайвані, що “воззʼєднання неминуче, й Китай не потерпить сепаратистської діяльності”. Хоча кожен українець після 24 лютого 2022 року може сказати тайванцям: “Ми теж не вірили…”. І, на превелике здивування, представництво Росії на Тайвані теж є. Двічі на тиждень українська громада збирається на мітинг під його стінами.
Український науковець Гліб Іванов, який працює в Національному університеті Тайваню, розповів ТСН.ua, що у Тайбеї є Rotary Club – благодійна організація, яка допомагає реалізувати різні проєкти, якими держава не займається. Минулого року вони вирішили виділити невеликі стипендії студентам із країн, які потерпають від війн або природних лих. Її отримали люди з України, Пакистану та Росії.
“У дівчини з Росії, яка взяла цю стипендію, я спеціально запитав: “Чий Крим?”. Вона відповіла: “Кримчан…”. На що я сказав: “Кримчан” – це як в японському аніме: “крим” і “чан”?. У цілому для російських студентів навіть зараз залишаються спеціальні гранти, бо Росія доволі тісно взаємодіяла з Тайванем. Навіть всі ці мікросхеми російський “Ельбрус”, який начебто виробляє для ракет чіпи, насправді вони зроблені на Тайвані, а в Росії на них просто ставлять “вироблено в Росії” (насправді це офіційна інформація, що від 2008 року російський “Ельбрус” виробляє мікросхеми за технологією тайванського TSMC – ред.)”, – сказав Гліб Іванов ТСН.ua
Найсильніше дух війни відчувається на острові Кінмень, хоч жителі тут підтримують переважно материковий Китай, що є своєрідним парадоксом. Із берега вже видно китайські острови й власне материковий Китай. І в планах Пекіна вже до кінця 2025 року звести там насипний острів, щоб на ньому побудувати аеропорт і зʼєднати все це “мостами миру” з островом Кінмень та китайським Сямень.
У DPP це називали “троянським конем” Китаю, що загрожує нацбезпеці Тайваню. Військові експерти кажуть, що це дуже нагадує Керченський міст. І, зрозуміло, що Кінмень постраждає першим, якщо війна почнеться. Пейзажі на узбережжі тут дуже мальовничі. Проте жодним чином не пристосовані до пляжного відпочинку – на березі купа сміття. Вкладати в це гроші, за словами місцевих, марна справа, бо Китай зі свого боку скидає у воду не лише сміття та пластик, а й хімікати, тому купатися тут небезпечно для здоровʼя.
Кінмень радше нагадує велику закинуту військово-морську базу, яку можуть у будь-який момент розконсервувати. На узбережжі встановлені протидесантні барикади, а біля дороги – танки, пушки направлені в бік Китаю – по прямій тут майже 16 км. На острові є багато гірських тунелів, яким вже понад 70 років. Проте вони все ще можуть використовуватися для артилерії та невеликих кораблів, щоб ховати їх від ворога. Збираючись відвідати один із таких тунелів, українські журналісти, в тому числі й кореспондентка ТСН.ua, які приїхали на Тайвань висвітлювати вибори, отримали на свої мобільні дивне сповіщення.
Схоже було на нашу “українську” повітряну тривогу. Тільки цього разу це була не російська, а китайська ракета. Так було написано в екстреному сповіщенні від президента, яке зʼявилося у всіх на мобільних телефонах. Місцеві говорили, що це вперше вони отримали такі повідомлення. Пізніше виявилося, що це була не ракета, а супутник, і міністерство оборони Тайваню перепросило за неточний переклад англійською (бо сповіщення китайською чітко вказувало на супутник). Проте, чи злякалися люди? Радше, ні, жартуючи, що у них тут є тунелі, щоб сховатися. А в Тайбеї це згодом назвали спробою Пекіна вплинути на результати виборів 13 січня.
На самому Тайвані є 14 “червоних пляжів”, де можлива висадка китайського десанту. Але глибина та ширина там замалі. Та й експерти закликають зробити там штучні рифи, щоб ускладнити можливу висадку, якщо Пекін все ж на це піде. На думку наукового співробітника Інституту національної оборони та дослідження безпеки, доктора Джух-Шян Шеу, щоб захопити Тайвань, Китай має успішно втілити бліцкриг, який провалився у росіян в Україні, відправити свої війська в Тайбей і спробувати встановити свій контроль над центральним урядом, політиками, ЗМІ та усіма важливими місцями за короткий час.
“Але це дуже складно. Тайбей — сучасне місто. Ми маємо кілька бригад поблизу Тайбея. І, якщо ми дійсно захочемо його відстояти, якщо мобілізуємо наших резервістів (їх на Тайвані понад 300 тис. – ред.), скажу, що це буде величезний “Сталінград”. Тож, якщо, вони хочуть цьому запобігти, маю на увазі, якщо це стане “Сталінградом”, тоді Китаю буде важко перемогти. Тому їм треба провести цю операцію дуже швидко, так само, як росіяни хотіли це зробити в Україні на самому початку. Але ви бачите наслідки російського походу. Тому це дуже складно”, – сказав в інтервʼю ТСН.ua Джух-Шян Шеу.
Що буде після виборів: війна між США та Китаєм вже у 2027 році?
Ще наприкінці минулого року американські військові висловлювали сумніви, що Китай хоче та готовий до вторгнення на Тайвань. Те саме кажуть і в Тайбеї, хоч і не відкидають, що автократії та диктатури, що стикаються з проблемами у себе вдома, можуть спровокувати війну, щоб відвернути увагу свого населення. Ні для кого не секрет, що Китай наразі не в найкращій економічній формі: ріст цін, криза на ринку нерухомості, демографічні проблеми – все це накладає відбиток на зовнішню політику Пекіна.
Проте й в Тайбеї не найкраща економічна ситуація. Багато західних та місцевих ЗМІ писали, що саме інфляція та зниження соціальних стандартів спонукало виборця підтримати на парламентських виборах Гоміндан, а не правлячу DPP. Проте, також багато хто з людей називав ці вибори – вибором між комунізмом та демократією, минулим та майбутнім (виборці віком від 20 до 39 років – це 31% електорату, 27% більше 60 років, тому, можна сказати, що голоси молоді мали вирішальне значення), авторитарним Китаєм та незалежним Тайванем, хоч навіть представники DPP відкрито не висловлюються за незалежність, обіцяючи зберегти статус-кво.
“Я буду слідувати конституційній системі Китайської республіки (нагадаємо, що саме так називає себе Тайвань – ред.), не буду ні скромним, ні зарозумілим, буду підтримувати статус-кво й, виходячи зі взаємності та поваги, заміню стримування обмінами, конфронтацію – діалогами, й бду впевнено здійснювати співробітництво з материковим Китаєм, а також підвищувати добробут людей по обидва боки Тайванської протоки (що відділяє Тайвань від материкового Китаю – ред.), – заявив Лай Цінте одразу після перемоги на президентських виборах.
Проте жителі Тайваню все ще памʼятають досвід Гонконгу. Місто втратило значну автономію в рамках КНР. За словами міністра закордонних справ Тайваню Джауші Джозефа Ву, уряд Китаю каже Тайваню, що вони хочуть застосувати (до Тайваню – ред.) модель “одна країна — дві системи”.
“Але подивіться, що сталося в Гонконзі. Модель системи “одна країна — дві системи” зазнала поразки: права й свободи, відкритість, демократичне право обирати законодавчу раду були повністю відібрані авторитарними лідерами Китаю. І, якщо люди на Тайвані бачать, що сталося в Гонконзі, проте все ще думають, що ми можемо об’єднатися з Китаєм за моделлю системи “одна країна — дві системи”, думаю, з цими людьми є невелика проблема. Соцопитування свідчать, що близько 90% населення проти цього”, – сказав в інтервʼю ТСН.ua міністр закордонних справ Тайваню.
Китай вже давно розпочав із Тайванем економічну війну та збільшив свою військову присутність у Тайванській протоці та Південно-Китайському морі. Китай та Росія проводять спільні військові навчання поблизу Японії. А КНДР вже відкрито обстрілює берегову лінію на кордоні з Південною Кореєю. Все це сигнали того, що градус військового протистояння в регіоні зростає, хоч всі й заявляють, що не вірять у можливість повномасштабної війни. Кері Чанг із DPP, який відповідає за міжнародний напрямок у партії, каже, що ніхто на Тайвані не хоче війни, проте хороша оборона – це найкращий гарант миру. Відповідаючи на запитання ТСН.ua, він сказав, що Лай Цінте має план по досягненню миру в Тайванській протоці, що складається з 4 пунктів, головні з яких – це зміцнення оборонного потенціалу та – економічна безпека (Китай, наприклад, заборонив експорт тайванських ананасів, тепер їх купує Японія – ред.).
Проте, повторимося, новообраному президенту буде складно провести будь-які рішення через парламент, враховуючи безпекові та оборонні, бо у DPP вже немає там своєї більшості. У розмові з ТСН.ua представник партії Гоміндан, доктор Александер Хуанг сказав, що в парламенті Тайваню немає досвіду та історії створення коаліцій. Тому, можливо, TPP, у якої “золота акція”, запропонують кілька міністерстьких посад. Проте не виключена й коаліція. Домовитися мають до 1 лютого, коли новообрані законодавці складуть присягу, в той час як президент – лише 20 травня.
Десь під кінець травня до Тайваню має приїхати й американська делегація. Про це вже заявив спікер Палати представників Майя Джонсон, ну а Китай висловив рішучий протест. Вибори на Тайвані є одними з перших із понад 70 виборів по всьому світу цього року, проте чи не найголовнішими через їхній вплив на відносини з Китаєм. Наступного тижня на Всесвітньому економічному форумі в Давосі держсекретар США Ентоні Блінкен планує зустрітися з премʼєром Китаю Лі Цяном, що буде своєрідним продовженням візиту Сі Цзіньпіна до США в листопаді минулого року, коли США та Китай домовилися відновити військові канали звʼязку.
Проте, в разі нападу, США не мають прямих військових зобовʼязань перед Тайванем, хоч президент Байден якось і сказав, що відправить американські війська в разі агресії Пекіна. І чомусь, говорячи про можливе майбутнє військове зіткнення Китаю зі США, всі називають 2027 рік. Як нам пояснили на Тайвані, на це є кілька обʼєктивних причин.
По-перше, за даними американської розвідки, Сі Цзіньпін наказав ЗС Китаю бути готовими до захоплення Тайваню до 2027 року.
По-друге, на 2027 рік припадає 100-річчя заснування Народно-визвольної армії Китаю.
По-третє, у 2027 році відбудеться 21-й зʼїзд КПК, де будуть вирішувати, підтримати Сі Цзіньпіна на безпрецедентний четвертий термін.
