Ці запитання в українському суспільстві лунають наразі найчастіше. Й Силам оборони України зовсім не хотілося б воювати лопатами, як про це сказав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в інтерв’ю ABC News, якщо у нас закінчиться зброя, особливо в світлі розгляду нового закону про мобілізацію.
Тим часом, все більше європейських лідерів і військових генералів б’ють на сполох, що Росія може атакувати країни НАТО вже за кілька років. Європейські таблоїди змагаються, хто першим покаже найімовірніші напрямки наступу й ударів. Естонія побудує 600 бетонних бункерів на кордоні з Росією. Таку ж лінію оборони створять Латвія та Литва. Хоча, й це логічно, країнам НАТО дешевше інвестувати максимальну збройну та фінансову підтримку в Україну, щоб зупинити Росію тут і зараз. А не заявляти, як це днями зробив координатор Ради нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі, що на Україну чекають критичні місяці, коли збройна допомога з боку США зовсім зупинилася.
Скільки США та ЄС обіцяли допомоги Україні 2024 року? Чому її досі немає? Та які перспективи продовження збройної та фінансової підтримки з боку Заходу? ТСН.ua розкаже в цьому тексті.
Вся справа в Трампі: підвищення рейтингу за рахунок життів українців
У репортажі CNN з-під Бахмута, українські військові дуже чесно розповідають американському читачеві про гостру нестачу боєприпасів на полі бою. Саме через це вони не можуть на 100% виконати поставлені бойові завдання, в той час як росіяни, маючи підтримку Ірану та Північної Кореї (дрони, боєприпаси та балістичні ракети – ред.), мають більше людей і чи не вдесятеро більше артилерійських боєприпасів. За словами Джона Кірбі, якщо Конгрес США не схвалить рішення продовжити підтримку України, це матиме “катастрофічні наслідки”.
За словами українських військових, під Авдіївкою росіяни розгорнули нові спроби атакувати, зосередивши там до 40 тис. резервів. Не краща ситуація й під Куп’янськом та Лиманом, де ворог сконцентрував близько 44 тис. Нагадаємо, що наприкінці минулого року кілька західних видань написали про загарбницькі плани Росії спробувати окупувати Харків. Українська влада та командування це заперечили. Та й наразі немає жодних ознак концентрації армії ворога, щоб наступати на місто. Однак Росія атакує Харків дронами та балістикою по кілька разів на день. Наразі саме Одеса, Харків та прифронтові міста зазнають найбільше російських повітряних атак.
Останній пакет військової допомоги Україні США виділяли місяць тому. Після цього Вашингтон заявив, що призупиняє підтримку, бо не має грошей. У Білому домі не приховують: якщо вже найближчим часом Конгрес не схвалить пакет допомоги Україні на понад $60 млрд на 2024 рік, Київ стикнеться не лише з ще більшим дефіцитом боєприпасів на фронті. Сили оборони України не зможуть нормально відбиватися від російських повітряних атак, бо також виникне брак ракет до західних систем ППО.
ТСН.ua неодноразово писав, що від вересня американський Конгрес фактично заблокований. Через шантаж трампістів, а згодом на їхній бік стала й більша частина республіканців, законодавці не можуть проголосувати не лише допомогу Україні, Ізраїлю та Тайваню, а й власний федеральний бюджет на 2024 рік, постійно ухвалюючи тимчасові резолюції (дедлайн чергової збігає на початку березня), щоб не було “шатдауну” – зупинки роботи всіх держустанов через брак фінансування. До речі, американської армії це теж стосується. Тобто, на перший погляд, республіканці шкодять і собі також.
Але не все так просто. Якщо ще до початку праймеріз в Айові та Нью-Гемпширі, де номінацію на президентські вибори від Республіканської партії виграв Дональд Трамп, здавалося, що республіканці блокують надання допомоги Україні (проголосувати допомогу Ізраїлю та Тайваню окремими пакетами вони готові), бо дійсно хочуть посилити безпеку на кордоні з Мексикою, то зараз очевидно, що справа в іншому.
Останні опитування свідчать, що запит на боротьбу з нелегальною міграцією (35%) серед усіх американських виборців випередив навіть проблему інфляції (32%). ТСН.ua вже писав, що Трамп досить вдало на цьому зіграв. На президентських виборах 2020 року Байдену вдалося розширити свою електоральну підтримку за рахунок латиноамериканських виборців, жінок і молоді. Тому, ширші поступки Білого дому по кордону з Мексикою (а трампісти вимагають посилення міграційних правил для шукачів притулку аж до депортації багатьох із них) багато хто в Демократичній партії сприйме як зраду.
У команді Трампа про це прекрасно знають. Тому, коли здається, що республіканці наближаються до домовленості щодо кордону з Мексикою, трампісти висувають нові вимоги, щоб загнати Адміністрацію Байдена у ще більший глухий кут. Те ж саме й щодо подальшої підтримки України. Трамп хоче перетворити це питання на провальне для демократів, порівнюючи Україну з Афганістаном. Він постійно повторює, що, якби він був президентом, то Путін би ніколи не почав повномасштабну війну проти України. А в разі свого другого терміну Трамп обіцяє “врегулювати війну за 24 години”.
“Я думаю, що кордон є дуже важливим питанням для Дональда Трампа. І той факт, що він комунікує сенаторам-республіканцям і конгресменам, що не хоче, щоб ми вирішили проблему кордону, бо хоче звинуватити в цьому Байдена, справді жахливий”, – заявив сенатор-республіканець Мітт Ромні.
Треба називати речі своїми іменами: те, що зараз робить Трамп і його команда, – це піар і підвищення власних рейтингів, зокрема за рахунок України. І багато поміркованих республіканців вимушені йти за Трампом, бо в листопаді цього року американці обирають не лише 47-го президента, а й всю Палату представників і третину Сенату. Лідер республіканців у Сенаті Мітч Макконнелл, який є великим другом України, визнав, що республіканці й демократи не наблизилися до угоди щодо кордону з Мексикою. Проте інформація з нещодавньої закритої зустрічі республіканців, яка поширилася в ЗМІ, свідчить, що Трамп критикує й цей компроміс щодо кордону.
Про це сказав сам Макконнелл, додавши, що республіканці “не зроблять нічого, щоб підірвати його (рейтинги – ред.)”, бо Трамп хоче зробити питання міграції головним у своїй передвиборчій кампанії. Тому лідер республіканців не виключає, що питання допомоги Україні доведеться голосувати окремим законопроєктом. Можливо це буде спільний з Ізраїлем і Тайванем пакет. Але гарантій, що республіканці дадуть за нього голоси, немає. На думку сенатора-демократа Кріса Мерфі, республіканці вирішать, чи йти на угоду щодо кордону з демократами (які можуть це подати, як перемогу перед виборами), протягом наступних 24 годин. Проте, шанси на те, що ми побачимо компроміс, дуже мізерні. А, значить, і пакет допомоги Україні може “зависнути” в Конгресі аж до виборів в США в листопаді.
Росія нападе на НАТО: союзники вже попрощалися з Україною?
Перший “Рамштайн” 2024 року, який відбувся онлайн у вівторок, 23 січня, став ще й першим, коли США не оголосили про надання Україні чергового пакету збройної допомоги, бо немає грошей. Очільник Пентагону Ллойд Остін, який довго перебував у лікарні (у нього діагностували рак простати), закликав союзників надати Києву більше систем ППО та ракет до них, на тлі заяв щодо намагань Росії виснажити українську протиповітряну оборону.
Помічниця міністра оборони США Селест Валландер за підсумками “Рамштайну” також заявила, що принаймні три великі європейські країни наразі активно працюють зі своїми ОПК, щоб розширити виробництво боєприпасів, яких критично не вистачає Україні. За оцінками британського аналітичного центру RUSI, Росія використовує до 10 тис. снарядів на день, тоді як Україна – 2 тис.
За словами генсека НАТО Єнса Столтенберга, Агентство Альянсу з підтримки та закупівель (NSPA) підписало контракт на $1,2 млрд на закупівлю 220 тис. артилерійських боєприпасів калібру 155-мм. Але строки виконання – рік-півтора. А боєприпаси на полі бою Україні потрібні вже зараз. До того ж, ці 220 тис., які вироблять додатково, – це для поповнення запасів союзників, а з обіцяного мільйона артилерійських боєприпасів для України в березні 2023 року, до сьогодні ми отримали лише трохи більше 30%.
За словами голови комітету французького парламенту з питань закордонних справ та оборони Седріка Перрена, нинішнього об’єму виробництва 20 тис. 155-мм снарядів на рік у Франції вистачить лише на 3-4 дні боїв. Французькі ЗМІ пишуть, що, через брак французьких боєприпасів, українські артилеристи використовували корейські снаряди для заряджання гармат Caesar, ризикуючи пошкодити стволи.
“Путін не просто веде війну проти України. Він націлився на сам фундамент демократії у всьому світі. Я маю чотирьох онуків. І я не хочу, щоб за 2-3 чи 5 років мої чотири онуки були змушені воювати в Європі чи Азії”, – заявила сенаторка-демократка Джин Шагін.
Проте європейські країни постійно озираються на США. Якби Америка продемонструвала лідерство, вкладаючи більше в свій ОПК, не кажучи вже про продовження допомоги Україні, можливо б і союзники по той бій Атлантики наслідували цей приклад. Поки що ми чуємо хаотичні заяви про можливий напад Росії на країни НАТО (Польщу чи країни Балтії – дивіться нижче Інфографіку – ред.) вже за кілька років. Проте конкретних кроків щодо підготовки, крім бетонних блоків і “зубів дракона” на багатьох ділянках естонського лісу та приватних угіддях, ба більше – збільшення допомоги Україні на тлі хаосу в США – ми не бачимо.
В Євросоюзі є свій “Трамп” – угорський прем’єр Віктор Орбан. У грудні на саміті ЄС у Брюсселі він заблокував ухвалення фінансової допомоги Україні на 50 млрд євро та зброї на 20 млрд євро на наступних 4 роки (щоправда, військову допомогу блокувала не лише Угорщина, а й інші країни, аргументуючи тим, що це надмірні видатки, й взагалі цей пакет треба “порізати” на менші суми). На рішення ЄС щодо надання Україні цих 70 млрд євро покладають великі сподівання в світлі відсутності американської допомоги.
“Урсула фон дер Ляєн минулого тижня, коли держсекретар Блінкен зустрівся з нею, висловила впевненість, що їм вдасться забезпечити це фінансування”, – сказав помічник держсекретаря США з питань Європи та Євразії Джеймс О'Браєн, додавши, що 2/3 своїх оборонних потреб Україна фінансує сама.
За підсумками грудневого саміту ЄС, ТСН.ua вже писав, що Орбан заблокував виділення 50 млрд євро фінансової допомоги Україні, але не рішення щодо відкриття для Києва та Кишинева офіційних переговорів про вступ до блоку. Проте, небезпідставно. Напередодні, особистим рішенням президентки Єврокомісії, для Угорщини розблокували понад 10 млрд євро зі структурних фондів ЄС, які були заморожені через відступ уряду Орбана від демократії, верховенства права та свободи ЗМІ.
Рішення про відкриття офіційних переговорів про вступ для України та Молдови на грудневому саміті ЄС вдалося ухвалити без Орбана, бо він вийшов попити кави. Проте, це виявилася найдорожча кава в світі за 10 млрд євро. За це Урсулу фон дер Ляєн і досі багато хто в ЄС особисто критикує.
“Минулого разу у нас була непроста домовленість. Орбан пішов до вбиральні. Це була найдорожча технічна перерва для політика, для ЄС, якщо я правий. І не добре тут, що ззовні це виглядало для деяких людей як угода. Знаєте, ти отримуєш ці 10 млрд, а потім йдеш у туалет”, – каже вже колишній прем’єр Люксембургу Ксав’є Беттель.
Позачерговий саміт ЄС, де знову спробують ухвалити пакет фінансової допомоги Україні на 50 млрд євро, відбудеться вже 1 лютого. І, за словами міністерки закордонних справ Фінляндії Еліни Валтонен, Віктор Орбан не блокуватиме це рішення. Вочевидь, позитивні сигнали з Будапешта почали лунати після того, як, за інформацією Bloomberg, ключові європейські столиці дали зрозуміти: це рішення буде ухвалене або з Орбаном, або – без нього. ТСН.ua вже писав, що запасний варіант – це національні гарантії (бюджету ЄС від країн-учасниць) щодо залучення грошей на ринках капіталу. За такою схемою лише за 2024 рік планують зібрати до 20 млрд євро.
Щодо військової допомоги Україні з Європейського фонду миру (діє від 2022 року – ред.) на 20 млрд євро на наступні 4 роки, які Орбан також погрожував заблокувати, то, судячи з сигналів, які надходять із Брюсселя, від цього пакету вирішили відмовитися. Бо угорський прем’єр блокує навіть виділення ще наявних в Європейському фонді миру 500 млн євро на зброю для України. Що натомість планує ЄС? Створити по суті новий фонд із річним бюджетом у 5 млрд євро. Чому новий? Бо ЄС, як пояснюють у Брюсселі, переходить від надання Україні зброї з існуючих запасів до закупівлі нових.
Проте, по суті, це те, чого й хотів Орбан та інші лідери країн-членів ЄС, які блокували ухвалення для України збройного пакету на 20 млрд євро на 4 роки. Адже новий фонд передбачає ті ж самі 5 млрд євро на рік. Нюанс лише в тому, що військовий фонд на 2024 рік Орбан пообіцяв не блокувати, а от на наступні роки – питання відкрите. Бо в грудні він так і пропонував: розбити 20 млрд євро, які передбачені для України на 4 роки, на менші пакети.
За зловживання своїм вето ЄС міг би тимчасово позбавити Угорщину права голосу в блоці. Й відповідне рішення Європарламент вже схвалив. Проте інші лідери країн-членів побоюються, що на бік Угорщини стане й Словаччина, тим паче прем’єр Роберт Фіцо вже про це заявив. Тому, як й у випадку з Трампом у США, Україна в ЄС також опинилася в заручниках політичних розбірок, відсутності політичної волі діяти з позиції сили та відкритого підігрування Кремлю.
