Вбивство трьох американських солдатів у неділю, 28 січня, внаслідок удару безпілотника-смертника, здійсненого підтримуваними Іраном бойовиками, стало найсмертоноснішою повітряною атакою на наземні війська США від часів Корейської війни.
Про це пише The Telegraph.
Дональд Трамп заявив, що світ стоїть на “порозі Третьої світової війни”. Ліндсі Грем, сенатор-республіканець, зажадав “чіткої, смертоносної і приголомшливої відповіді”. Веслі Кларк, американський генерал у відставці і колишній командувач НАТО, закликав: “Знищити їхні можливості і завдати сильного удару по джерелу: Ірану”.
Джо Байден пообіцяв завдати удару у відповідь: “Ми продовжимо їхню боротьбу з тероризмом, і не сумнівайтеся – ми притягнемо всіх винних до відповідальності в той час і в той спосіб, який ми оберемо”.
Тепер питання полягає в тому, якою саме буде ця відплата.
Нічого не робити
США можуть нічого не робити. Це варіант, якому віддають перевагу антиінтервенціоністські, ізоляціоністські сили, які залишаються потужними в Америці. Аргумент полягає в тому, що для США було б нерозумно ризикувати бути втягнутими у ще один затяжний конфлікт на Близькому Сході, і що це було б неминучим результатом будь-якої ескалації напруженості у відносинах з Тегераном.
Представник демократів Сет Моултон, який чотири рази служив в Іраку як морський піхотинець, сказав: “Стримування – це важко, війна – ще гірше… Для яструбів, які закликають до війни з Іраном, ви граєте на руку ворогу”.
Нічого не роблячи, американські солдати на Близькому Сході будуть змушені протистояти безперервним – і, ймовірно, посиленим – повітряним атакам, які переслідують їхні бази від моменту початку війни в Газі. Від 7 жовтня відбулося майже 200 спроб завдавання ракетних і безпілотних ударів по американських аванпостах у регіоні. Більшість з них були невдалими або перехоплені. Враховуючи реакцію Байдена на атаку, такий варіант малоймовірний.
Ірак
Другою потенційною відповіддю є посилення повітряних ударів по підтримуваних Іраном збройних угрупованнях в Іраку. Відповідальність за недільний удар з безпілотника взяв на себе Ісламський опір в Іраку (ІРІ), група ополченців, яка відкололася від ширших Сил народної мобілізації. До складу ІРІ входить Харакат Хезболла ан-Нуджаба, одне з найпотужніших проіранських угруповань в Іраку, яке вважається відповідальним за багато нещодавніх нападів на американські війська.
Від початку війни в Газі США завдали п'ять ударів у відповідь на попередні атаки ІРІ в Іраку, під час одного з яких 21 січня двоє американських солдатів, дислокованих на авіабазі Асад на заході Іраку, зазнали серйозних черепно-мозкових травм.
Але ці заходи не спрацювали, що дуже чітко продемонстрував недільний смертоносний напад. “Стримування так і не було здійснене, і ось ціна – троє загиблих солдатів і понад 34 поранених”, – сказав Чарльз Лістер, старший науковий співробітник Інституту Близького Сходу.
Марк Дубовіц, виконавчий директор Фонду захисту демократій, додав: “Якщо ви хочете, щоб удар по режиму в Ірані був “не ескалаційним”, але водночас “ефективним і стримувальним”, Байдену необхідно знищити бази КВІР і вбити вищих командирів КВІР. Тільки тоді Хаменеї відступить”.
КВІР у Сирії
Тому більш інтенсивною відповіддю було б одночасне завдавання ударів як в Іраку, так і в Сирії, причому дії проти ІРІ в Іраку поєднувалися б з ударами по об'єктах у Сирії, що належать Корпусу вартових ісламської революції (КВІР).
Починаючи від 7 жовтня, США тричі атакували позиції КВІР у Сирії, де вони діють як радники та інструктори військових Башара аль-Асада і підтримують низку антиамериканських ополченців. 8 листопада літаки ВПС США розбомбили склад зброї, а через чотири дні завдали удару по тренувальному центру і конспіративній квартирі. Обидва удари були завдані у багатій на нафту східній провінції Дейр-ез-Зур.
“США надали Ірану занадто велику свободу дій для атак через своїх маріонеток, – сказав Аарон Девід Міллер, колишній учасник мирних переговорів на Близькому Сході і старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир. – Вашингтон повинен зменшити цю поблажку і надіслати Тегерану жорсткіший сигнал за вбивства американців – атаки проти іранських сил в Іраку та Сирії”.
У Сирії є низка інших відомих об'єктів КВІР, зокрема: командно-контрольний центр під назвою “Оранжерея” в аеропорту Дамаска, авіабаза Імам Алі поблизу кордону з Іраком, велика база безпілотників на авіабазі Дімас поблизу кордону з Ліваном і тренувальний табір елітних сил спеціального призначення в Маядіні на сході Сирії.
“Майте на увазі, що за стандартною практикою Іран уже евакуював персонал з ключових об'єктів, а високопоставлені оперативники залягли на дно”, – сказав Лістер. Проте США однаково надішлють важливий сигнал стримування.
Іран
Найсерйозніший варіант відплати може бути спрямований проти самого Ірану. Тегеран спробував дистанціюватися від недільної атаки, а речник міністерства закордонних справ Нассер Канаані заявив у понеділок, 29 січня, що він не віддає накази “групам опору”. Але Байден у своїй відповіді в неділю ввечері чітко заявив, що відповідальність за напад несуть “радикальні бойові групи, підтримувані Іраном”, тим самим поклавши на Тегеран опосередковану відповідальність за напад.
Читайте провідні новини дня:
- “Кожен день на війні важчий за попередній”: командир штурмової роти дав прогноз на 2024 рік
- Відстрочка від мобілізації: повний перелік тих, хто може отримати її в лютому 2024 року
- Загадкова хвороба “Х”: інфекціоністка Ольга Голубовська розповіла про нову світову загрозу
Якщо причетність аятол буде сприйнята як достатнє виправдання для прямих військових дій, США можуть вдатися до переслідування іранських військово-морських сил і засобів. Тегеран заявляє, що розгорнув чотири військово-морські ескадри в “міжнародних водах” відтоді, як їхні союзники-хусити почали нападати на міжнародне судноплавство в Червоному морі. Військово-морські сили США також діють у регіоні.
Метью Креніг, віцепрезидент Атлантичної ради, заявив, що США також можуть завдати ударів по іранських військово-морських базах, ядерних і ракетних об'єктах, націлюючись на вищий командний склад, як це було зроблено 2020 року, коли в Іраку було вбито Касема Сулеймані, керівника сил КВІР “Кудс”.
“Стримування працює, переконуючи супротивника в тому, що витрати на напад на Сполучені Штати, їхніх союзників та інтереси значно переважають будь-які вигоди”, – сказав він, додавши, що обмеження відплати своїми маріонетковими силами “буде сприйнято в Тегерані як ознака слабкості і просто розпалить безперервний цикл насильства”.
Така відплата, однак, неминуче викличе іранську відповідь. Ормузька протока є найважливішою нафтовою артерією світу: через неї щодня проходить понад 20 мільйонів барелів нафти і 80 мільйонів метричних тонн скрапленого природного газу щороку, що становить 20 відсотків світових постачань обох енергоносіїв.
Якщо Іран почне завдавати ударів по суднах у протоці або навіть спробує повністю її заблокувати, війна може набути регіонального характеру, залучивши Саудівську Аравію, Кувейт та ОАЕ, які експортують через протоку, і ціни на паливо різко зростуть у всьому світі.
Вплив, який це матиме на пересічного американця, був би значним і в найкращі часи, не кажучи вже про рік виборів. Оскільки Байден майже напевно переможе більш ізоляціоністського Дональда Трампа на президентських виборах у листопаді, цей ризик може переконати Білий дім у тому, що удари по самому Ірану – це надто далекосяжний крок.
Нагадаємо, під час нічної атаки безпілотників на американську базу в Йорданії поблизу кордону з Сирією загинуло троє військовослужбовців армії США, ще понад 20 зазнали поранень.
Атаку на американську базу в Йорданії, за словами президент США Джо Байдена, здійснили радикальні групи бойовиків, яких підтримує Іран.
Читайте також:
