Політики та експерти в усьому світі почали говорити про неминучу глобальну “пожежу”. Кандидат у президенти США Дональд Трамп заявив, що ми “на порозі Третьої світової війни“. Президент України Володимир Зеленський заявив, що Путін готується напасти на НАТО, що, безумовно, означає Третю світову війну. Пропагандистка Кремля та головна редакторка Russia Today Маргарита Симоньян заявила, що Третя світова війна обов’язково станеться “найближчим часом”.
Про це йдеться у колонці The Telegraph.
Міністр оборони Британії Грант Шеппс ще два тижні тому стверджував, що ми перейшли “від післявоєнного світу до довоєнного”. Незабаром після цього начальник Генерального штабу Збройних сил Великої Британії Патрік Сандерс заявив, що Британія “живе у все більш небезпечні часи” і додав, що в грудні набір до армії збільшився більш ніж удвічі на тлі наростання побоювань про конфронтацію з Москвою.
Заява Сендарса викликає найбільшу тривогу, адже начальник Генштабу Британії був надзвичайно точним у своїх прогнозах, не в останню чергу щодо початку та перебігу війни в Україні.
Публічний дискурс дуже раптово наздогнав те, про що роками говорили історики та геостратеги, а саме те, що відхід від однополярного світу є неминуче небезпечним.
Так, 2017 року вчений Гарварду Грем Еллісон написав наукову роботу: “Приречені на війну: чи можуть Америка та Китай уникнути пастки Фукідіда?”
Аллісон стверджував, що у 20-му столітті витіснення однієї гегемонської держави іншою завжди включало конфлікт.
Протягом семи років після публікації цієї книжки відносна сила Америки продовжувала слабшати, а неліберальні держави – передусім Росія, Китай та Іран – перейшли від розпливчастої антизахідної Антанти до міцного альянсу.
“Що, якщо поступовий занепад Америки перетвориться на раптовий відступ? Що, якщо Дональд Трамп, ймовірний переможець листопадових президентських виборів, не підтримуватиме Україну та вийде з НАТО”, – йдеться у матеріалі.
Трамп стверджує, що “справжня небезпека” походить від підтримки України: “Якщо ви хочете миру, перестаньте вплутуватися в закордонні конфлікти”.
Трамп, як відомо, непередбачуваний. Він може, як стверджує колишній прем’єр-міністр Британії Борис Джонсон, все-таки підтримати Україну. Але все, що він говорить, говорить про протилежне. Окрім загального ізоляціонізму, Трамп звинувачує Україну в її епізодичній ролі в його імпічменті. Про президента Росії Володимира Путіна він відгукується тепліше, ніж про президента України Володимира Зеленського.
“Путін, який видавався побитим після провалу свого початкового вторгнення, тепер вважає, що йому потрібно протриматися лише 10 місяців (до виборів у СшА – ред.). Інші деспоти роблять подібні висновки. Від спонсорованого Іраном удару по американських військах у Йорданії до погроз Венесуели щодо Гайани. Ось як це виглядає, коли однополярний порядок розпадається”.
Чи переросте загальний безлад у Третю світову війну
Дуже можливо. Китай може вторгнутися на Тайвань, країну, яку США зобов’язуються захищати. Президент КНР Сі Цзіньпін пообіцяв возз’єднання протягом п’яти років і дав зрозуміти американцям, що він дійсно це мав на увазі.
Війна на Тайвані поглине всю увагу Америки, даючи Путіну найкращу можливість звести рахунки з країнами Балтії, Польщею, Фінляндією. Навіть без війни на Тайвані ізоляціонізм Трампа може залишити Європу незахищеною.
Оскільки нафтогазові об’єкти Росії піддаються нападу, країна-агресорка, яка вже розплачується за те, що перевела більше третини своєї економіки на військове виробництво, залишиться без грошей. Це надішле власний сигнал Сі Цзіньпіну.
Третім авторитарним союзником Росії є Іран, якому вдалося побудувати найсучасніші військові безпілотники, незважаючи на 30 років економічної ізоляції, що є ще одним доказом того, що торговельні санкції марні, а для стримування потрібна сила.
“Іран бідний, його режим непопулярний, але він зберігає стабільну кількість міжнародних порушників спокою, включаючи ХАМАС, Хезболлу та хуситів. Уникнення Третьої світової війни означає стримування Росії, стримування Китаю і, що не менш важливо, врегулювання Ірану – або шляхом повалення аятолл(почесний титул, який надають мусульманам-шиїтам за рішенням народу, вищий титул шиїтського муджтахіду – ред.), або шляхом відшарування їх від їхніх союзників. Час від часу атакувати, як це зробили США, не допоможе”.
Проте усе залежить від бажання витрачати більше на оборону – у Британії та Європі.
“Якщо ми не переозброїмося, ми прирікаємо себе не просто на війну, а й на її програш”, – йдеться у The Telegraph.
Читайте також провідні новини дня:
