Близько 80 українських вчених загинули за час повномасштабної війни. Ще майже 5 тисяч вимушено виїхали за межі держави. Переважно – жінки. До повномасштабного вторгнення Україна за гендерною рівністю у науці в європейському рейтингу була на 12 місці з показником майже 50 відсотків.
Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Олени Лоскун.
Окупанти обстріляли Харківський політехнічний інститут
35-річна науковиця Ксенія Мінакова працювала в одному з корпусів Харківського політехнічного інституту. Вона викладала та працювала над докторською дисертацією – вивчала альтернативні джерела енергії. Сюди російська ракета поцілила влітку 2022-го. Попри всі зусилля, більшість майна врятувати не вдалося.
“Чесно кажучи, я їх ненавиджу. От єдина емоція – то ненависть до Росії. Бо тут усе життя. Не тільки моє. Моє, моїх колег”, – каже керівниця міжкафедральної лабораторії оптики та фотоніки Харківського політехнічного інституту Ксенія Мінакова.
Як окупанти знищують українську науку
По наукових, дослідницьких установах та інститутах росіяни б'ють від перших днів повномасштабної війни. Найбільше постраждала інфраструктура в Києві, Харкові, на Запоріжжі, Одещині, Херсонщині, Донеччині та Луганщині. Лише за приблизними підрахунками, кажуть урядовці, на відновлення потрібно понад мільярд доларів.
“Наразі за кількістю елементів дослідницької інфраструктури у нас зараз пошкоджено більше 440 об'єктів. Зруйновано понад 60 об'єктів, розташовано на окупованих територіях понад 200 об'єктів”, – каже заступник міністра освіти й науки України Денис Курбатов.
Але головне те, що неможливо повернути – людські життя. Наразі втрати науки – понад 80 осіб. Це і цивільні, які загинули внаслідок обстрілів і ті, хто стали до війська. Загалом у лавах тероборони та Збройних сил наразі близько півтори тисячі вчених і науковців. За кордон, зокрема, до Німеччини, Польщі, Чехії та Франції, виїхали понад 5 тисяч фахівців.
Талановиті українці хочуть здобувати освіту в США
17-річна Софія Козинець – переможниця багатьох конкурсів та олімпіад. І не лише в Україні. Дівчина навчається в 11 класі столичного природничо-наукового ліцею та є вихованкою Київської малої академії наук. Софія вірить: результати її дослідів і знання зрештою принесуть людям користь.
Але здобувати вищу освіту Софія планує у Сполучених Штатах. Свій вибір пояснює тим, що за океаном можна отримати більше практичного досвіду.
В Малій академії наук упевнені: саме за талановитою молоддю – наше майбутнє. І держава має зробити все, щоб такі, як Софія, поверталися додому.
Як можна повернути науковців з-за кордону
Цією проблематикою займається Юлія Безвершенко. Вона в минулому і сама – вчена, фізик-теоретик. Нині ж через війну живе у США і є співзасновницею платформи “Сайнс Ет Ріск”.
“Для повернення українських жінок-вчених важлива і безпека, звісно, і фінансове забезпечення їх як професіоналів. вони хочуть отримувати адекватну зарплату за свою роботу, як і будь-який вчений, можливість професійної реалізації. Їм треба мати де працювати”, – каже Юлія Безвершенко.
У Міносвіти запевняють – вони вже активно намагаються вирішити це питання.
“Держава працює над тим, щоб змінювати правила гри, правила фінансування, проведення певних конкурсів, де ми пріоритизуємо саме фінансування для людей, які повертаються до України”, – каже Денис Курбатов.
Тим часом Софія Козинець із Києва запевняє: після навчання у США повернеться, адже її знання стануть у пригоді у відбудові повоєнної України.
На те, що під час відновлення країни знадобляться і розробки в галузі альтернативної енергетики, сподівається і харківська науковиця Ксенія Мінакова. Саме тому і відкидає всі пропозиції з-за кордону та продовжує працювати в рідній політехніці, хоча і в іншому приміщенні.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Війна забирає вчених! Важкі втрати української науки через повномасштабне вторгнення Росії
Читайте також:
