Естонія закликає Євросоюз арештувати заморожені активи російського Центрального банку на суму понад 150 млрд євро вже цього року, аби не було “надто пізно”.
Про це пише Bloomberg.
“Важливо, щоб активи були конфісковані до кінця року або, бажано, до виборів у США. Якщо ми будемо чекати занадто довго, може бути занадто пізно”, – наголосив генеральний секретар Міністерства закордонних справ Естонії Джонатан Всевйов.
Як пише видання, лідери ЄС забили на сполох після заяви американського експрезидента Дональда Трампа щодо прихильності США НАТО.
Оскільки вторгнення Росії наближається до дворічного терміну, ЄС і G7 заморозили активи російського Центрального банку на суму понад 250 млрд євро.
Зараз там тривають дискусії, як ці гроші можна використати для сприяння відбудові України. Переважна більшість активів перебувають в Європі в розрахунковій палаті Euroclear у Бельгії, де вони отримали близько 4,4 млрд євро прибутку 2023 року.
ЄС також працює над планами застосувати податок на несподіваний прибуток до цих доходів, причому деякі країни-члени та офіційні особи сподіваються досягти остаточної угоди до 24 лютого 2024 року – другої річниці вторгнення Росії до України.
Тим часом G7 пообіцяла змусити Росію заплатити за відновлення України та тримати активи під санкціями замороженими, доки вона цього не зробить. Кілька країн, включаючи Францію та Німеччину, поки що чинили опір варіанту прямої конфіскації заморожених активів через юридичні проблеми та наслідки, які це може мати для стабільності євро. На технічному рівні G7 вивчає юридичну доцільність використання активів як застави для залучення коштів для України.
Естонія вже працює над внутрішнім законодавством, яке, якщо воно буде ухвалене, дозволить їй зрештою конфіскувати будь-які російські активи, заморожені в балтійській країні.
За словами генсека МЗС Естонії Всевйова, війна в Україні досягла “плато на передовій і в політиці”, що змушує президента Росії Володимира Путіна вірити, що час на його боці.
“Росія, ймовірно, використає свою перевагу в запасах боєприпасів і може окупувати більшу територію України, якщо важлива допомога не буде доставлена до Києва”, – цитує видання звіт Служби зовнішньої розвідки Естонії.
“Цей рік повинен бути спрямований на розробку політики, яка матиме стійкість і відображатиме довгострокову спадкоємність. Мова йде не про стратегічну автономію як таку, а про стратегічну здатність діяти як європейці”, – сказав естонський чиновник.
Нагадаємо, у Путіна пригрозили відповіддю після рішення ЄС щодо заморожених активів РФ.
Читайте також:
