Теорія перша
Дехто вважає, що цей маленький бантик — не просто декор. Адже колись він виконував дуже важливу функцію. А саме — не давав нижній білизні сповзти донизу. Тобто жінки, нібито, прив'язували до шнурка на талії бантик (саме спереду було найзручніше місце), а вже згодом кріплення замінили на гумку.
Звучить ця теорія досить правдоподібно, хоча доказів, які б підтверджували твердження, немає.
Звіcно, в Середні віки чоловіки, наприклад, носили більш вільні кальсони, які закріплювали на талії шнурком чи поясом. Однак, на сучасній чоловічій нижній білизні бантиків немає. До кінця невідомо те, що саме до XV століття носили європейські жінки. Згідно з дослідником Тімом Ламбертом, у 1800-х роках дівчата вдягали панталони. Перші предмети нижньої білизни були простими, а вже згодом вони стали більш декоративними, їх почали прикрашати стрічками та мереживом.
У Франції ж і жінки, і чоловіки носили панталети, які там з'явилися у XIX столітті. Це були досить вільні штани, які мали дві частини, що з'єднувалися за допомогою шнурка. Існує думка, що саме через панталети ми все ще говоримо “пара трусів”, хоча сьогодні це один предмет. Цілком ймовірно, що бантики стали декоративним предметом після появи гумки.
Теорія друга
Існує ще одна версія — бантик спереді допомагав зрозуміти, яким боком потрібно одягати трусики. Дехто вважає, що в давнину через погане освітлення, коли дівчата часто одягалися при свічках, нижню білизну можна було помилково одягнути задом наперед.
До речі, сучасна дитяча нижня білизна так само допомагає малюкам, які вчаться одягатися самостійно.
А ось дизайнери, в більшості своїй, все-таки впевнені, що бантик слугує лише як декоративний елемент і не більше.
Читайте також:
