В Україні на стадії обговорення перебуває ініціатива щодо того, аби встановити суму для сплати в бюджет, яка давала б підприємцям можливість бронювання частини працівників. Проте в цьому питанні не можна дійти до дискредитації різних сфер бізнесу.
Про це в інтерв’ю “Інтерфаксу” розповів голова комітету ВР із питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
“Комітет долучений. Я вважаю, що будь-який ценз у питанні мобілізації крім тих, що вже є в законі, підриває дуже важливий принцип справедливості пожертви, який є основоположним принципом країни, яка воює. Якщо цього принципу не буде, то втратиться сенс для людей захищати країну. А майновий ценз – це найгірший ценз, який можна застосувати в цьому контексті, бо не будуть і не можуть бідні воювати за багатих”, – наголосив Данило Гетманцев.
За його словами, що якщо не мобілізувати людей із високими зарплатами, тоді не повинні підпадати під призов працівники банківського сектору чи страхових компаній, топменеджмент.
“Будь-які такого роду підходи породжують цілу низку дискримінацій, наприклад, дискримінації по професіям, бо є галузі, де нема таких високих зарплат, або дискримінації за посадою, бо нема такого підприємства, де звичайний робітник отримує ненабагато менше, ніж директор – це ж офіційна статистика. У нас середня зарплата у 2023 році – 18 тис. Це також дискримінація з місцем проживання, бо в селах зарплата нижче, та і у різних регіонах країни доходи різняться. Або на прифронтових територіях зарплати взагалі мізерні, бо там бізнесу нема та велике безробіття. Ця ціла низка дискримінацій нівелює цю з першого погляду прекрасну ідею “відбілення” заробітних плат. Тож, на перший погляд, мені вона повинна була б сподобатися, але ні, занадто великою ціною це може датися”, – розповів Гетманцев.
Нагадаємо, що на проведення мобілізації 2024 року у бюджеті закладено орієнтовно 720 млрд грн видатків.
Читайте також:
