Наталія Степаненко та її син Ярослав жили в місті Селидове Курахівського району Донецької області. Напередодні обстрілу збиралися виїжджати, проте син потрапив до лікарні. Туди й поцілила ракета росіян.
Докладніше про родину йдеться в матеріалі OBOZ.UA.
Сім'я збиралася залишити місто, проте через хворобу хлопчика довелося затриматися.
Батько хлопчика помер ще до війни, Наталія самостійно виховувала сина. Відомо, що нещодавно вона поховала маму.
“Вона весь час працювала, старалася для Ярика, щоб йому нічого не бракувало, вся її увага була приділена єдиному синочку. Це дуже гарна родина. Наталія та Ярослав обоє світлі люди”, – розповідає їхня колишня сусідка.
Ярослав навчався у третьому класі місцевої школи. Під час війни не пропустив жодного уроку онлайн, був дуже активним, тямущим, старанним хлопчиком, вчителька його хвалила. Він мав багато друзів серед однокласників.
Мали покинути Селидове
Після того, як по Селидовому почастішали удари, Наталія вирішила виїжджати. Свекруха – викладачка місцевого училища – домовилася, що їх приймуть у Кривому Розі, в гуртожитку одного з інститутів. Їм уже навіть виділили кімнату.
Але Ярослав захворів: кілька днів трималася температура під 40°C. У лікарні лежав під крапельницями, а без них “горів” від жару.
Наталія від сина не відходила.
Ніч удару
В ніч проти 14 лютого росіяни двічі вдарили по Селидовому ракетами С-300 та “Іскандерами”, снаряди поцілили в лікарню та житлові будинки. Наталія і Ярослав загинули на місці. Також загинула 38-річна вагітна жінка, яка перебувала в закладі на збереженні.
OBOZ.UA також надає реквізити рідних Наталії та Ярослава: Каменєва Людмила Володимирівна, бабуся хлопчика по лінії батька – картка 5167 8032 9918 5053.
Нагадаємо, під час нічної атаки по Селидовому основний удар був по пологовому відділенню лікарні. Загалом у медичному закладі на момент “прильоту” було майже 200 людей.
