Львівський бізнесмен Ігор Гринкевич, який втрапив у корупційний скандал, за останній місяць отримав 2 підозри: за спробу дати 500 тисяч доларів хабара працівникові ДБР і за оборудки із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ.
Як йому вдалося всі ці роки уникати відповідальності та що ми ще не знаємо про Ігоря Гринкевича, пише NGL.media.
Вперше Гринкевича звинуватили у службовому підробленні, коли він став співвласником вже згаданої “Будівельної компанії “Верховина”. Проте через рік постанову та вирок скасували, справу направили на новий судовий розгляд. Під час реставрації Вірменського собору вона тривала ще кілька років, 2016 року суд навіть скерував її на додаткове розслідування, але ще через два роки вона закінчилася нічим.
Переймаючись за свою репутацію, після 2011 року він особисто вже не фігурував у кримінальних провадженнях, хоча пов’язані з ним компанії неодноразово згадували в судових ухвалах.
“Ці підприємства то ухилялися від сплати податків, то не виконували замовлень, то завищували ціни. В офісах його компаній проводили обшуки, але сам Ігор Гринкевич не отримував повідомлень про підозру”, – йдеться у повідомленні.
“Укренерго”
Одне з найгучніших розслідувань – співпраця Ігора Гринкевича з ДП “Укренерго” 2019-2020 років. За даним поліції, працівники “Укренерго” вступили у змову з “фактичними власниками ТОВ “Візин Річ” для заволодіння бюджетними коштами”.
Того разу справа знову “нічим” не завершилася.
“Принаймні в судовому реєстрі відсутній вирок, наявні лише ухвали про перебіг розслідування до квітня 2021 року. Тоді з рахунків підприємств групи родини Гринкевичів зняли арешт”, – мовиться у повідомленні.
Роман Гринкевич
Син Ігоря Гринкевич – Роман – безпосередньо керував бізнесом, стверджує в розмові з NGL.media один з його співробітників.
Основною компанією, якою керував Гринкевич-молодший, був ” Будівельний Альянс Монтажпроєкт”. Тоді журналістів зацікавив тендер на будівництво військового містечка на полігоні “Широкий лан” у Миколаївській області. При цьому частину робіт фактично виконала інша компанія, з якою потім не розрахувалися.
“На той момент керівником компанії був Роман Гринкевич, саме він підписував документи. А засновником було вказано мешканця Житомира Артема Гамоцького, раніше неодноразово судимого за кримінальні злочини. Власне, і зараз Гамоцький є обвинуваченим у двох кримінальних справах – про розбій і крадіжку. Але 2022 року його мобілізували до ЗСУ, і розгляд цих справ призупинений. Сьогодні одноосібним власником компанії є Роман Гринкевич”, – мовиться у повідомленні.
Разом із батьком він фігурує в новому, найгучнішому для родини скандалі, пов’язаному із закупівлями Міністерства оборони України.
Нові схеми
Знову про родину Гринкевичів згадали восени 2023 року.
“В жовтні Рахункова палата опублікувала звіт, у якому йдеться, що “Трейд лайнс ритейл” не поставив і речове майно на 585,4 млн грн за сімома договорами, укладеними в лютому 2023-го. Так само “Будівельна компанія Сітіград” не поставила одяг на 493,5 млн грн і “Будівельний Альянс Монтажпроект” – на 425,1 млн грн. Обидві компанії мали по п’ять договорів з Міноборони”, – йдеться у повідомленні.
Вже через місяць на території митного поста “Чайки” Київської митниці вилучили комплекти спідньої білизни, сорочки бойові, футболки літні та інші речі.
“Їх перевозили трьома вантажівками “MAN” на виконання раніше укладених договорів з Міністерством оборони. Постачальниками були вказані вже згадані раніше “Трейд лайнс ритейл”, “Будівельна компанія Сітіград” та “Будівельний Альянс Монтажпроєкт”, – йдеться у розслідуванні.
В ДБР поінформували, що у кримінальному провадженні щодо шахрайської схеми Гринкевича та його родини накладено арешт на нерухомість, автомобілі бізнесмена, членів його родини – дружини, сина та тещі, а також двох співучасників і підконтрольних їм товариств. У ДБР ініціювали питання про накладання арешту на нерухомість Морозюк та ще одного співучасника.
В Держбюро розслідувань анонсували арешт майна Соні Морозюк – колишньої нареченої Романа Гринкевича, підозрюваного в шахрайстві з постачанням одягу для ЗСУ.
Читайте також:
