Проте, на жаль, меседж Камали Гарріс Європі та всьому світу, надто президенту Росії Володимиру Путіну, таким не став. Друга за рангом і посадою високопосадовиця США після президента Джо Байдена привезла до Мюнхена “стару” заяву про те, що “два роки тому багато хто думав, що Київ упаде за кілька днів”, але цього не сталося.
“Проте вміння і хоробрість народу України, а також лідерство президента Зеленського та коаліції 50 країн, яку очолюють США (йдеться про формат “Рамштайн” – ред.), дозволили Україні досягти того, що багато хто вважав неможливим. Сьогодні Київ стоїть сильним і вільним”, – сказала віцепрезидентка США.
А почала свій виступ Камала Гарріс на ювілейній 60-й Мюнхенській безпековій конференції зі слів про “жахливу новину” про смерть Олексія Навального в російській колонії. “Я молюся за його родину, включно з його дружиною Юлією, яка сьогодні з нами (в Мюнхені – ред.), і якщо це підтвердиться, це буде ще однією ознакою жорстокості Путіна”, – зазначила віцепрезидентка США.
Раніше ТСН.ua багато писав про те, що на тлі невдалого українського контрнаступу 2023 року в Адміністрації Байдена в розпал передвиборчої президентської кампанії (президентські вибори у США відбудуться в листопаді цього року, разом із переобранням третини Сенату та всієї Палати представників – ред.) вирішили зосередитися радше на успіху США в допомозі Україні втримати Київ 2022 року, ніж на виході до Азовського моря, що й мав на меті контрнаступ України торік.
Далі віцепрезидентка США Камала Гарріс запевнила, що “війна Путіна вже стала повним провалом для Росії”, бо Україна завдяки великим постачанням американської та європейської зброї повернула більше половини своїх територій, які Росія захопила від 24 лютого 2022 року. За її словами, російська армія зазнала серйозних невдач, втративши дві третини своїх танків. Проте за оцінкою Міжнародного інституту стратегічних досліджень, на яку днями посилався Reuters, Росія ще має на складах близько 4 тисяч танків, втративши за два роки повномасштабної війни понад 3 тисячі машин.
“Росія втратила більше третини свого флоту в Чорному морі через агресію й безрозсудність Путіна. Росія також зазнала понад 300 тисяч жертв, що понад уп’ятеро більше, ніж вона втратила за 10 років в Афганістані. І тепер це змушує її посилати призовників на передову лише через два тижні навчань”, – заявила Камала Гарріс.
Проте за оцінками багатьох західних аналітиків, Росія змогла забезпечити мобілізацію на війну проти України, набираючи до 20 тисяч солдатів на місяць. І багато хто вважає, що після своїх “виборів” 17 березня Путін може оголосити чергову велику хвилю мобілізації в Росії, закривши кордони.
Також Камала Гарріс запевнила, що США, включно з двопартійною більшістю в обох палатах Конгресу, підтримують Україну й надалі працюватимуть над тим, щоб забезпечити Сили оборони України критично важливою наразі зброєю. “І дозвольте мені сказати, що нездатність зробити це була б подарунком Володимиру Путіну”, – підкреслила віцепрезидентка США.
Проте скоро вже буде майже пів року, як саме Конгрес США демонструє відсутність подальшої двопартійної підтримки України у війні проти Росії. У великому аналітичному тексті “Американської зброї може й не бути: чому справа не лише у Трампі та як Адміністрація Байдена сама себе загнала у глухий кут” ТСН.ua вже писав, що Білий дім вичерпав ресурси для військової допомоги Україні ще наприкінці грудня 2023 року. Через брак артилерійських боєприпасів, які ми змушені економити (українські військові роблять 2 тисячі пострілів на день проти близько 12 тисяч із боку росіян – ред.), наразі Україна на межі втрати Авдіївки, де склалася катастрофічна ситуація. Проте про це Камала Гарріс чомусь не згадала. Як і про те, що Україна вже змушена економити ракети до ППО, вирішуючи, які російські цілі збивати, а які – ні.
Натомість віцепрезидентка США винесла на європейський майданчик внутрішньополітичну боротьбу, яка панує в Америці. Звертаючись із трибуни Мюнхенської конференції з безпеки, Камала Гарріс казала, що знає, що “в Європі та світі загалом є питання щодо майбутньої ролі Америки як глобального лідера”, які також собі має поставити американський народ, апелюючи до прихильників Дональда Трампа (який, найімовірніше, буде номінований кандидатом у президенти від Республіканської партії – ред.), які підтримують ізоляціонізм Америки.
“Однак у США є ті, хто не погоджується (з необхідністю лідерства США у світі – ред.). Вони припускають, що в інтересах американського народу ізолювати себе від світу, зневажати спільне розуміння між націями, прийняти диктаторів і репресивну тактику та відмовитися від зобов’язань перед нашими союзниками на користь односторонніх дій. Така точка зору послабить Америку, підірве глобальну стабільність і глобальне процвітання. Тому президент Байден і я відкидаємо таку точку зору”, – заявила Камала Гарріс.
Було б наївно сподіватися, якби віцепрезидентка США оминула увагою нещодавню скандальну заяву Трампа щодо спонукання Росії атакувати країни НАТО за часів його президентства, якщо ті не збільшать свої оборонні витрати. Бо це не останньою чергою підштовхнуло 22 сенаторів-республіканців підтримати у верхній палаті Конгресу законопроєкт про подальшу військову допомогу Україні, Ізраїлю та Тайваню на $95 млрд. Хоча тепер його ухвалення в Палаті представників, де спікером є республіканець Майк Джонсон, який перебуває під цілковитим контролем Трампа, є доволі примарним.
“Для президента Байдена і для мене священна відданість НАТО залишається непохитною. НАТО було засновано на дуже простій основі: напад на одного – це напад на всіх. НАТО є найбільшим військовим альянсом, який коли-небудь знав світ. Проте нагадаю, що до того, як ми з президентом вступили на посаду (в січні 2021 року – ред.), дехто (Трамп – ред.) брав під сумнів корисність НАТО, припускаючи, що воно, цитую, застаріло”, – підкреслювала Камала Гарріс, виступаючи в Мюнхені.
Проте це нагадувало радше запевнення Джо Байдена чотирирічної давнини після президенства Трампа, що США не йдуть з Європи, залишаючись відданими статті 5 Статуту НАТО про колективну оборону, а відтак – захисту європейських країн-членів Альянсу в разі нападу на них Росії, про що зараз говорять усі європейські лідери та військові високопосадовці. Проте разюча різниця з подіями чотирирічної давнини в тому, що зараз авторитет Америки у світі на тлі внутрішньополітичного хаосу в США ще більше похитнувся. Нездатність Адміністрації Байдена забезпечити безперервність військової підтримки України змусила інших американських союзників серйозно замислитися над спроможністю Вашингтона їх захистити.
ТСН.ua вже писав про наміри НАТО взяти на себе координацію постачань Україні зброї – переведення формату “Рамштайн” під егіду Альянсу. Зараз це роблять США. Ідея про перехід належить Джейку Саллівану – раднику президента Байдена з питань нацбезпеки. Тому де гарантія, що з європейськими союзниками США по НАТО не буде такої ж історії? Це вже катастрофічно підриває довіру до Америки, особливо в ЄС. І це ще Трамп не переміг на виборах у США.
“Незважаючи на обнадійливу риторику команди Байдена, вони не можуть пообіцяти, що Сполучені Штати незабаром нададуть більше допомоги Україні або підтримуватимуть Європу в довгостроковій перспективі. Замість того, щоб вдавати, що все буде добре, команда Байдена має бути чеснішою із союзниками. Допомога Україні прийде не скоро. А може взагалі не прийти. Трамп може виграти. І він може вивести США з НАТО”, – пише в колонці для The Washington Post політичний аналітик CNN Джош Рогін.
Посилаючись на свої джерела, Джош Рогін також зазначає, що спікер Майк Джонсон хоче подати на розгляд Палати представників свій власний законопроєкт про допомогу Україні, Ізраїлю та Тайваню. Коли він з’явиться та чи буде там передбачена допомога для України, наразі невідомо. Проте група сенаторів-республіканців уже обговорювала з Трампом “компромісний” варіант – перетворення допомоги Україні на кредит.
Та й за інформацією Bloomberg, у разі обрання президентом Трамп має намір змусити Україну сісти за стіл переговорів із Росією, погрожуючи припиненням постачання зброї, якої й так немає. А Путіну, навпаки, Трамп хоче пригрозити збільшенням допомоги Україні й посиленням санкцій, якщо той відмовиться від переговорів.
