Ракетний удар по Україні: Коваленко пояснив, у чому причина низького показника перехоплення

Події

Російські окупаційні війська 15 лютого здійснили черговий ракетний обстріл України із застосуванням комбінованої номенклатури засобів ураження, проте обмеженою кількістю. Попри це, лише 50% ракет було перехоплено й знищено.

Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко пояснив, з чим пов'язаний такий низький показник перехоплення.

У чому проблема

Як нагадав оглядач, усього по Україні було запущено 26 ракет:

  • 12 крилатих ракет Х-101/555/55, з яких було збито вісім;
  • 6 балістичних ракет 9М723 ОТРК “Іскандер-М” або KN-23 – збито одну ракету
  • 2 крилаті ракети “Калібр” – обидві збито;
  • 4 керовані авіаційні ракети Х-59 – збито дві;
  • 2 зенітні керовані ракети 5В55 ЗРК С-300.

“У багатьох перша думка, побачивши такі цифри, – те, що у ППО не вистачило ресурсу для відбиття цієї ракетної атаки. Найцікавіше, що в російському інформаційному просторі це теж досить популярна тема – мовляв, “українська ППО виснажена, і їй нема чим збивати наші ракети!”, – зауважив Коваленко.

Він наголосив, що не володіє інформацією про про те, скільки у наших ПС ЗСУ зенітних керованих ракет того чи іншого типу до тих чи інших засобів ППО. Питання ймовірного виснаження ППО він коментувати відмовляється, проте звертає увагу на номенклатуру ракет, якими обстрілювали Україну.

“Під час цього обстрілу окупанти використовували насамперед дозвукові крилаті ракети авіаційного базування Х-101/555/55. Їх наша ППО з досить високою ефективністю перехоплює, а відсоток знищення завжди вищий за 50%. І цього разу із 12 ракет було збито вісім – або майже 70%.

Аналогічна ситуація і з “Калібрами”, які також належать до класу дозвукових крилатих, лише морського базування. У цьому випадку із двох запущених ракет було збито обидві, тобто – 100%.

“З ракетами Х-59 дещо інша ситуація, оскільки вони застосовуються переважно по територіях поблизу зони бойових дій, де ешелонованість ППО не настільки щільна через ризики ураження ворожими засобами. Проте з чотирьох ракет Х-59 було перехоплено дві, тобто – 50%”, – каже експерт.

Проблему, як і раніше, для нас становлять балістичні ракети типу 9М723 ОТК “Іскандер-М” або KN-23. Так, із шести ракет було перехоплено тільки одну, і я більше ніж упевнений, що багато хто знає чому.

“Бо балістичні ракети можуть перехоплювати лише комплекси ЗРК Patriot і SAMP/T, а вони стоять не в кожній області й не в кожному обласному центрі. Їхня кількість обмежена, і російські окупанти неодноразово завдавали ударів саме по таких вразливих регіонах такою компонентою”, – вчергове підкреслив Коваленко.

Так само і з 5В55 ЗРК С-300, якими переважно обстрілюють прифронтові зони та прикордоння. Наразі головним об'єктом для такого терору для росіян став Харків: час підльоту до нього таких ракет – лічені секунди.

“Тобто проблематика 9М723 ОТРК “Іскандер-М”, KN-23 та 5В55 ЗРК С-300 саме в тому, що їх не скрізь фізично можуть перехопити. Тобто річ не в тому, що немає ракет для ППО, а в тому, що немає ППО, яка могла б перехоплювати російську балістику”, – стверджує оглядач.

Він переконаний, що питання поповнення боєкомплекту, більш ніж упевнений, для систем протиповітряної оборони стоїть гостро. Проте в нинішній тенденції зменшення показників збитих ворожих ракет Коваленко простежує чітку залежність від типів ППО у тому чи іншому регіоні, а точніше – їхньої відсутності.

“На жаль, російські окупанти дуже добре знають наші вразливі місця і намагаються системно бити саме по них, лише в окремих випадках стараючись прорвати оборону саме там, де вона ешелонована і високоефективна”, – зазначає фахівець.

Проте він відзначає, що такі удари прямо залежать від російського виробництва. РФ не може завдавати ракетних ударів навіть такого обмеженого боєкомплекту щодня, без зупинки,  тому що залежить від циклу “виробництво – накопичення – застосування” –по колу. І кожна з цих фаз розтягується залежно від планованих бойових завдань, від боєкомплекту, який потрібен для її виконання.

Нагадаємо, 15 лютого РФ завдала масованої атаки по Україні. Усе, що відомо про наслідки й поранених, читайте у матеріалі. 

Читайте також:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *