Влада знову розглядає варіанти економічного бронювання від мобілізації та пояснює, для чого це потрібно.
Про що йдеться, розповідають журналісти в ексклюзиві TSN.ua.
Новий законопроєкт = удар по економіці?
Місяці роботи та нарікання від суспільства. Один законопроєкт про мобілізацію, поданий до Ради напередодні новорічних свят, повернули ініціаторові. За цей час що від суспільства, що від військових, що від бізнесу влада вислухала низку зауважень щодо документа.
Натомість вже 2024 року у ВРУ зареєстрували новий законопроєкт. 7 лютого нардепи підтримали його в першому читанні. Мало того, що уповноважений з прав людини виписав низку зауважень, то вже не змовчав і бізнес, там були налаштовані радикально: новий законопроєкт, заявили, вдарить по економіці. Але запропонували, що можна зробити, щоб цього не сталося.
Економічне бронювання: в Раді нова пропозиція
Отож, про економічне бронювання просить і бізнес. До слова, раніше такий варіант уже озвучувався, мовляв, ти або воюєш, або працюєш і платиш податки. Тоді суспілство на таку ідею відреагувало неоднозначно, тепер ця пропозиція прогриміла ще гучніше. Адже крім питання справедливої мобілізації, ротації та демобілізації військових, які от уже майже два роки, як на фронті без відпочинку, у президента було ще одне застереження до такого масштабного поповнення Збройних сил, як фінансування новобранців: “Мобілізація в такому форматі буде коштувати Україні додатково 500 мільярдів гривень. Тому я, як президент України, як людина, яка багато часу витрачає, щоб знайти фінансову підтримку, я хотів би знати від міністра фінансів, звідки гроші”.
“І люди треба, і гроші треба”
І треба визнати, що питання грошей насправді не менш складне, ніж питання справедливості. Якщо мобілізувати додаткові сотні тисяч людей і не мати ресурсів на амуніцію, зброю та зарплату, це може не вирішити проблеми, а, навпаки, загострити їх. У президента навіть заявили, що на одного військового четверо людей мають працювати. Отож, варіанти два: ти або працююєш, або воююєш, третього не дано.
“І бізнесу, і суспільству треба дати якийсь справедливий і зрозумілий механізм, як гарантувати свою роботу. Щоб ми не мобілізували лише тих, хто реально працює “в білу”, і тому їх видно. А щоб усі розуміли, що зараз такий час: або ти працюєш на бюджет, і так утримуєш армію, або ти служиш у війську. Третього не дано. Зараз є певна калькуляція того, скільки коштує навчання, озброєння і грошове забезпечення одного мобілізованого. Якщо брати середню суму витрат на всіх етапах, то це десь 80 тисяч гривень на одного бійця на місяць. Тому в тилу 4-5 людей мають щодня працювати, щоб забезпечити бюджету ці гроші”, – сказав заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма в коментарі виданню “Українська правда”.
Заява Зеленського та який вигляд насправді матиме економічне бронювання
Таку ж арифметику раніше офіційно озвучував і Зеленський. Отже, виходячи з наявних розрахунків, щоб мобілізувати додатково 500 тисяч людей, а саме про таку кількість раніше мовилося, необхідно економічно забронювати до двох мільйонів осіб.
Навколо такої пропозиції точаться дискусії, не можуть дійти згоди в парламенті і щодо того, які ж мають бути критерії для економічного бронювання. Українська правда пише, що Офіс президента та ініціативна група нардепів, яку зібрав голова економічного комітету Дмитро Наталуха, мають різні концепції щодо того, хто має потрапити в ці умовні два мільйони та скільки це має принести доходів державі.
На Банковій схильні організувати цей процес, спираючись на суму реально отриманої заробітної плати, з якої платиться податок. Нижня “межа входу”, яка дозволятиме претендувати на економічне бронювання, – 30-35 тисяч гривень на місяць. За такої зарплати податкові відрахування працівника й роботодавця становитимуть до 18 тисяч гривень. А от група Наталухи розробляє інший проєкт: він базується на впровадженні спеціального квазіподатку, простими словами – це такий собі військовий збір. Тобто якщо роботодавець хоче подати свого працівника на економічну “бронь”, він має гарантувати, що кожного місяця додатково заплатить за нього зверху ще 20 тисяч гривень до бюджету.
Таку ж можливість пропонується надати активним ФОПам.
Журналісти пояснюють, що модель, яку розглядають у групі Наталухи, має дозволити акумулювати всі додаткові гроші, які стануть для України певним спецфондом, що витрачатиметься винятково на потреби оборони. А от у моделі Банкової, яка фокусується на концептуальному “обіленні” економіки, всі податки на доходи фізосіб, а це приблизно 40% надходжень, підуть до місцевих бюджетів, а не до державного, і як показує попередній досвід, забрати їх звідти на ЗСУ може бути доволі складно. За середньозваженого сценарію, пишуть у виданні, додаткові надходження до оборонного бюджету можуть становити від 200 до 350 мільярдів гривень на рік. Це дуже відчутна сума. Щоб зрозуміти наскільки, варто згадати, що весь бюджет Міноборони на закупівлю озброєння для ЗСУ 2024 року становить орієнтовно 270 мільярдів гривень.
Мобілізаційний потенціал в Україні
Щоб зрозуміти, як така пропозиція має функціонувати на практиці, в ініціативній групі взялися робити розрахунки щодо людей і дійшли висновку, що станом на зиму 2024 року в Україні теоретично є 11,1 мільйона чоловіків, які підлягають мобілізації. Саме стільки чоловіків від 25 до 60 років мають реєстраційний номер платника податків, кажучи простіше – ІПН. Один мільйон уже в армії, здавалося б, ще стільки потенційних мобілізованих, але ні. Адже з цих 11 з половиною мільйонів ще півтора мільйона чоловіків мають певну групу інвалідності, ще мільйон за кордоном, аж 3 мільйони залишилися на тимчасово окупованих територіях, і це рахуючи від 2014 року.
А ще майже мільйон чоловіків, які перебувають в Україні, примудряються не працювати, не платити податки і не служити в армії, пише “Українська правда”.
В матеріалі видання зазначається, що наразі в Україні можна мобілізувати близько 4,5 мільйона. Заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма заявив, що в тилу 4 або 5 осіб мають працювати на одного мобілізованого. Звідси й беруться цифри, про які ми казали вище: щоб мобілізувати 500 000 осіб, потрібно забронювати від мобілізації до 2 млн осіб. Щоправда, сам бізнес не впевнений, чи така схема проживе бодай трохи.
Співрозмовники УП в Американській торговій палаті, куди входить більшість українських представництв компаній зі Штатів, розповідають, що автори ідеї економічного бронювання зверталися до них по консультації, перш ніж виносити цю ідею на публіку: “Ну у нас, можливо, і знайшлися б компанії, які взялися б за таку можливість. Але наразі ми не уявляємо, як можна це проговорити з народом: що одні будуть працювати, а інші мусять воювати. Тому підтримки з нашого боку цій ідеї не буде”.
І так воно є, тут з одного боку говорять про справедливу мобілізацію.
“Війна для бідних”: плюси та мінуси такої пропозиції
А тут за фактом знову постає загроза, що суспільство вибухне лозунгами, що “війна для бідних”. Водночас з іншого боку, таке рішення може дати старт стабільному надходженню коштів для утримання армії. І якщо раптом американський Конгрес чи якийсь черговий європейський Орбан заблокують допомогу, Україна могла б самотужки утримувати військо. Отож, є свої плюси та свої мінуси у таких пропозицій. Зазначимо, що наразі це лише ідея і вона може бути змінена, може бути скасована, а може бути й ухвалена.
Коли запрацює закон
Нагадаємо, що дедлайн подачі правок до проголосованого в першому читанні законопроєкту про мобілізацію спливає 21 лютого. Станом на 19 лютого до законопроєкту про мобілізацію народні депутати вже подали 1276 правок.
За оптимістичного прогнозу, новий закон у разі ухвалення Радою та підпису президентом може набути чинності не раніше, ніж у квітні. Про те, які ще були правки до документа, ми детальніше розповідали в нашому попередньому випуску, лінк на який ви зараз бачите на екрані.
Нагадаємо, ТСН.ua і раніше повідомляв, що в Україні розглядають впровадження економічного бронювання від мобілізації.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Новини мобілізації: влада України розглядає ДВА варіанти економічного бронювання – ПОЯСНЕННЯ
Читайте також:
