В Україні святкують День спротиву російській окупації в Криму. Як росіяни захоплювали Севастополь і чим тепер живе місто – в матеріалі кореспондентки ТСН Марії Васильєвої.
Як відбувалася окупація Севастополя
Останні дні лютого 2014 року. Перед будівлею тоді ще української міськадміністрації збираються прихильники приєднання до Росії. Підтримати їх приїздять російські політики – Володимир Жириновський, Микола Валуєв та інші. Обіцяють золоті гори в разі приєднання до Росії.
Радянські військові пенсіонери та їхні нащадки досі становлять чималу частку населення закритого міста, де за часів СРСР пересічним громадянам селитися було заборонено. Ще один великий прошарок – військові російського Чорноморського флоту, природно, громадяни Росії та їхні сім'ї, теж громадяни Росії. Решті мешканців Москва десятиліттями пачками роздавала російські паспорти. Мати два паспорти – і український, і російський – було цілком звичною справою в Севастополі. Такий штучно створений демографічний склад сформував специфічну місцеву ідентичність. Українці тут почувались паріями і своїх поглядів воліли не демонструвати. А от прихильники Росії, навпаки, поводилися зухвало й агресивно.
24 лютого 2014 року міськрада всупереч українським законам голосує за так званого народного мера – Олексія Чалого, громадянина Росії та одіозного бізнесмена, відомого своєю антиукраїнською діяльністю. Офіційний очільник міста, призначений Януковичем Володимир Яцуба, заявив, що підтримує Чалого двома руками. І тихо зник з публічного простору. Місто наводнили так звані “казачки” – контрольовані спецслужбами росіяни, які групами приїхали до міста для організації силових акцій. Саме вони за підтримки місцевих сепаратистів влаштовують блокування українських військових частин і штабу ВМС України в Севастополі.
Українська акція у Криму
9 березня в уже окупованому Севастополі відбувається останній український мітинг. Кілька десятків людей виходять до пам'ятника Шевченку. Деякі з них тримають українські прапори. І саме тут востаннє в Севастополі публічно лунає український гімн.
Акція не залишається без уваги проросійських сил: кілька молодиків намагаються побити учасників мітингу.
Боротьба з українцями в Севастополі
Після псевдореферендуму та тріумфальної для Путіна анексії Криму українські голоси тут замовкають зовсім. Паспортизація стає примусовою. Ліквідуються українські школи, зносяться пам'ятники. Будь-який прояв українськості розцінюється як державна зрада та нерідко карається суворіше за вбивство.
2016 року ФСБ схопила відставних українських офіцерів, які заснували аналітичний центр “Номос”, що вивчав проблеми безпеки в Чорноморському регіоні. Їх катували, сфальшували звинувачення у тероризмі.
Дмитра Штиблікова засудили до 20 років позбавлення волі, Олексій Бессарабов і Володимир Дудка отримали по 14 років за ґратами.
Севастополь 2022 року і потоплення “Москви”
Після вторгнення 24 лютого Севастополь завішують Z-символікою. Вона скрізь – на вулицях, у громадських будівлях і на приватних автівках. Однак ейфорія “побєдобєсія” триває недовго. В місті розростаються цвинтарі, де ховають російських військових, а шпиталі переповнені пораненими.
В ті часи найбільшим шоком для місцевих “Z-патріотів” стало знищення флагмана Чорноморського флоту – ракетний крейсер “Москва” був уражений двома українськими ракетами та затонув.
Екіпаж крейсера на той момент становив понад 500 військових. У Севастополі чимало сімей намагаються розшукати своїх рідних, зокрема і матросів-строковиків, які були серед екіпажу. Російська влада втрати приховує. Визнають загибель лише кількох моряків, серед них і командира “Москви” – Антона Купріна, севастопольця. Решта загиблих досі вважаються зниклими без вісти.
Удари по окупантах у Криму
Та це – лише початок. Українські Сили оборони методично винищують російські військові кораблі в севастопольських бухтах.
Внаслідок ракетного удару по місцевому судноремонтному заводу знищено підводний човен “Ростов-на-Дону” і великий десантний корабель “Мінськ” разом з екіпажами. Втрати знову приховують, та невдовзі з'являються чергові некрологи. Та навіть по штабу флоту прилітає – спочатку це безпілотники. Вдруге ракетним ударом частину будівлі розносить вщент.
Містяни знімають і викладають відео охопленої полум'ям будівлі. Серед інших запам'ятовується відео, де жіночий голос українською коментує подію: “Так, почалось. Горить на Айвазовського!”.
Кажуть, прилетіло саме по кабінету командувача флоту. Він, утім, як з'ясовується пізніше, вцілів. Містяни звикають до пожеж, до звуків вибухів, повітряної тривоги і біганини по бомбосховищах, які, виявилося, ніхто для них не готував.
Проукраїнські активісти в Севастополі
Окупаційна поліція полює за активістами підпільного руху “Жовта стрічка”, які залишають на видних місцях синьо-жовті позначки та інші знаки того, що Україна поряд. Удари по російських військових об'єктах повернули надію тим мешканцям Криму, які чекають на деокупацію.
“Звісно, в Севастополі ситуація складніша для нас. Там багато патрулів рашистів, багато фсбівців. Для нас самих був сюрприз, що Крим настільки активний. Навіть попри десятирічну окупацію, в Криму багато людей з проукраїнськими настроями, які чекають на Україну”, – каже український активіст.
Всі 10 років окупації Москва активно заселяє Крим своїми громадянами з різних регіонів Росії. Севастополь кишить військовими та спецслужбістами. Та й цивільних сюди переїздить чимало – держслужбовці, їхні родичі, майже все місцеве начальство тепер – чиновники з материка. За їхніми ж даними, станом на 2023 рік до Севастополя переселилося 157 тисяч росіян. Вони – останній бастіон окупантів. В разі, якщо війна буде програна, ці цивільні окупанти мають допомогти російській владі втримати загарбане.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Новини ТСН 12:00 за 26 лютого 2024 року | Новини України
Нагадаємо, Зеленський висловився щодо звільнення від окупантів Криму.
Читайте також:
