Після його гучної заяви про можливість відправлення до України західних військ, що одразу ж кинулися спростовувати у Вашингтоні та половині європейських столиць, французька Le Monde шокувала ще більше: Париж розглядає можливість відправлення до України свого спецназу для захисту певних українських територій та обмеження російських ударів.
Хоча згодом Макрон і заявив, що вони не воюють проти російського народу та просто зараз розгортання французьких сил в Україні не планується, всі ці сигнали з Парижа змусили Кремль відверто нервувати, адже за ці два роки повномасштабної війни лише Москва, на відміну від Заходу, постійно підвищувала ставки. ТСН.ua вже писав, як під час звернення до Федеральних зборів Путін помітно імпровізував, а не читав з папірця, вчергове погрожуючи Заходу ядерною війною, якщо в Україні з’являться натовські війська.
Проте є ще дехто, на кого були спрямовані гучні сигнали Еммануеля Макрона. Це канцлер Німеччини, який особисто блокує передавання Україні далекобійних ракет Taurus, здатних серйозно пошкодити Керченський міст. На Олафа Шольца вже тиснуть усі: лідери країн-членів ЄС, міністри з його уряду та депутати з правлячої коаліції в Бундестазі. У Кремлі це дуже добре розуміють, тому й розгорнули проти Берліна справжній шпигунський скандал із прослуховуванням розмови офіцерів бундесверу, де обговорювалися удари по Керченському мосту за допомогою саме ракет Taurus, яку злила в Мережу відома російська пропагандистка Маргарита Симоньян.
Проте це ще не всі подробиці протистояння між Макроном і Шольцем, яке триває вже кілька місяців і безпосередньо впливає на відсутність військової допомоги Україні з боку ЄС. Про всі подробиці серйозної конкуренції між Парижем та Берліном, з яких користається Москва, читайте в матеріалі ТСН.ua.
Мільярди в ОПК: кому дістануться гроші
Про протистояння й конкуренцію між Макроном і Шольцем, яка точиться кілька місяців, в ЄС говорять уже, напевно, всі і скрізь. Politico навіть називає це відкритою ворожнечею. На думку Берліна, Париж лише робить гучні заяви, а за фактом уже надав чи пообіцяв Україні військову допомогу лише на 640 млн євро (проте французький уряд каже, що витратив 3,8 млрд євро). З боку Німеччини, за даними Кільського інституту світової економіки, – це 17,7 млрд євро.
Підколювання Макрона на адресу Шольца на саміті європейських лідерів 26 лютого в Парижі про надання Україні “лише шоломів і спальних мішків” Bloomberg взагалі називає “презирством”: французькі офіційні особи кажуть, що між Макроном і Шольцом від першого дня знайомства так і не виникла “хімія”, додаючи, що Макрон не вважає Шольца достатньо сміливим та амбітним. Близькі помічники німецького канцлера також визнають, що Шольц із Макроном не ладнають, проте в Берліні загалом сприймають Макрона як монархічного діяча, який вміє виголошувати грандіозні заяви, але не реалізовувати їх.
Українці дуже добре пам’ятають, як за місяць до повномасштабного російського вторгнення німці обіцяли передати нам 5 тисяч шоломів. Проте наразі Берлін є другим після Вашингтона військовим донором України. Особливо на тлі заблокованої Дональдом Трамом у Конгресі США військової допомоги Києву на $60 млрд. Проте треба також вголос казати, що наша військова допомога з боку ЄС на 5 млрд євро (ще в грудні 2023 року ЄС обговорював надання Україні 20 млрд євро до 2027 року, проте угорський прем’єр Віктор Орбан та інші заблокували цей пакет військової підтримки через начебто надмірний тягар для бюджету блоку) також заблокована через конкуренцію між Францією і Німеччиною, на чиї ж оборонні підприємства і підуть ці мільярди.
І це в той час, коли Чехія збирає 1,5 млрд євро на закупівлю 500 тисяч боєприпасів калібру 155-мм і 300 тисяч – ккалібру 122-мм, які Україна може отримати за лічені тижні, були б гроші, бо ЄС не може виконати своє зобов’язання від березня минулого року надати Києву 1 млн артилерійських боєприпасів (на сьогодні ми отримали трохи більше 400 тис.).
Проте що довше західні лідери грають у політичні ігри, зав’язані на грошах, то невигіднішим є становище українських сил на полі бою. За словами очільника Пентагону Ллойда Остіна, “щодня ми бачимо, як росіяни продовжують тиснути й досягати поступових територіальних успіхів”. Днями західні ЗМІ повідомляли, що Київ побоюється прориву Росією нашої оборони до літа, коли Україна має отримати перші винищувачі F-16. Це збігається з офіційними заявами президента Зеленського про підготовку ворогом наступу на кінець травня – початок літа.
Вуха ФСБ: росіяни підслухали розмову офіцерів бундесверу
Проте ще натягнутішими відносини між Парижем і Берліном стали після заяви Шольца про неможливість надання Україні далекобійних ракет Taurus, бо це начебто може втягнути Німеччину у пряму війну з Росією. Про це канцлер сказав одразу після ухвалення Бундестагом коаліційної резолюції, яка закликає надати Києву “далекобійні можливості, здатні завдавати точкових ударів глибоко в тилу російського агресора”. Щоправда, німецькі політики й урядовці довели ситуацію до повного абсурду, коли в тексті ухваленого рішення саму назву Taurus не вказали, хоча всі розуміли, про що йдеться під “далекобійними можливостями”.
Раніше німецькі експерти пояснювали, чому Берлін не передає Києву ці ракети.
По-перше, тому що лише Taurus, на відміну від французьких SCALP і британських Storm Shadow, здатні серйозно уразити Керченський міст, що було б серйозним ударом по Путіну напередодні його чергових президентських “виборів” 17 березня.
По-друге, Taurus є основною німецькою далекобійною ракетою, і на відміну від американської ATACAMS (деякі надані Україні модифікації цих ракет Росія вже навчилася збивати – ред.), не проходила модернізацію й оновлення, тому Берлін побоюється, що технології можуть потрапити до рук росіян.
Хоча найбільше критики, як всередині німецького політикуму, так і з боку Франції та інших країн-членів ЄС, викликала заява Шольца про те, що інтеграція і використання ракет Taurus українськими військовими начебто вимагає присутності в Україні німецьких солдатів, так само, як це відбувається з британськими та французькими системами (вочевидь, натякаючи на ракети Storm Shadow і SCALP – ред.). У британському парламенті слова німецького канцлера назвали “кричущим зловживанням розвідданими, щоб відволікти увагу від небажання Німеччини” надати Україні ракети Taurus.
“Цей аргумент (про необхідність фізичної присутності німецьких військ в Україні – ред.) вводить в оману, оскільки системна інтеграція для іноземних клієнтів здійснюється компанією (MBDA Germany), а не німецьким бундесвером”, – говорив ще в січні в коментарі ТСН.ua старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) Густав Грессель.
Але Кремль, спостерігаючи тиск на Шольца з усіх боків, особливо Франції та Британії, щодо надання Україні ракет Taurus, пішов ще далі. Російська пропагандистка Маргарита Симоньян опублікувала запис 40-хвилинної розмови начебто офіцерів німецьких ВПС про передавання Україні ракет Taurus (100 ракет двома пакетами допомоги), яке доручив опрацювати міністр оборони Борис Пісторіус, і можливість ударів цими ракетами по Керченському мосту. Пізніше Міноборони ФРН підтвердило достовірність цієї розмови незахищеною лінією, бо один з чотирьох її учасників телефонував із Сінгапуру через відкритий незашифрований канал.
Німецькі ЗМІ назвали це найбільшим шпигунським скандалом за багато років. І це точно вплине на політичний ландшафт Німеччини, особливо напередодні виборів до Європарламенту 9 червня та восени в кількох німецьких землях, додавши балів крайнім правим і лівим партіям, які виступають проти надання Україні ракет Taurus.
Цей випадок із перехопленням росіянами розмови офіцерів німецьких ВПС суттєво підірвав довіру союзників до Берліна. Європейські ЗМІ миттєво пригадали, як на шпигунстві на користь Росії нещодавно попався німецький розвідник, як російські терористи легко здійснювали замовні вбивства в Берліні, а колишній британський міністр оборони Бен Воллес сказав, що проникнення російських спецслужб у Німеччині є дуже сильним. Навіть німецькі медіа, описуючи цей шпигунський скандал, вказували на “жахливий стан”, який панує в бундесвері.
Які ще секрети могли вивідати росіяни? Це відкрите питання, на яке наразі немає відповіді. Проте є ще одне, на яке не має відповіді Київ: чи змінив Шольц і частина його однопартійців свою кінцеву ціль у наданні допомоги Україні? Адже Макрон нещодавно чітко сказав, що Україна має виграти цю війну. Натомість канцлер Німеччини досі публічно вважає, що “Росія не має виграти, а Україна не повинна програти”. Це, власне, жодним чином не відрізняється від позиції США. У великому опитуванні Центру “Нова Європа” українських і західних експертів, яке вийшло на ТСН.ua, аналітики зазначали, що після двох років війни ми опинилися саме там, куди нас завела західна стратегія: дозволити Україні захищатися, але не перемагати, застосовуючи підхід під назвою “управління ескалацією”.
