Серед українських прізвищ на третьому місці за поширеністю перебувають прізвища, які закінчуються на -ський, -цький, -зький. Як вважають деякі експерти, прізвища з таким закінченням означають місце походження їхнього першого носія.
Історик Валентин Бендюг зазначає, що прізвища з таким закінченням, які зустрічаються в регіонах України, що були колись частиною Речі Посполитої, свідчать про польське коріння.
Відомо, що прізвища із закінченнями -ський або -цький є дуже поширеними серед поляків. До таких популярних та поширених прізвищ належать Ковалевський, Галицький, Валевський, Потоцький, Вишневський тощо.
На думку історика, спочатку такі прізвища були характерні тільки для польської аристократії. Остання використовувала їх для позначення меж своїх володінь. З часом такий спосіб утворення родових імен поширився і на іншій території України.
Подібні закінчення стали додаватися до прізвиськ, з яких пізніше утворилися прізвища: Хмельницький, Вербицький, Артемівський, Руданський, Іванівський, Задніпрянський, Левицький тощо.
В регіонах України, які колись були частиною Речі Посполитої, як зазначає дослідник, поширені були також родові імена із закінченнями -ук, -юк, -ак, -чук. Ці закінчення додавали до хрестильних імен, до прізвиськ, утворених від назви місцевості носія, його заняття тощо. Згодом прізвища з такими закінченнями стали поширеними по всій Україні — Ткачук, Василюк, Гаврилюк, Левчук, Попільнюк, Погребняк, Контратюк тощо.
Читайте також:
