В українській, чеській, польській, словацькій і російських мовах є дуже багато спільнокореневих слів. Цьому є пояснення: всі вони успадкували ці лексеми з праслов’янської мови. Тому не слід уникати таких слів, ними можна користуватися і не боятися, що це калька з російської. Розповідаємо, які українські слова походять із праслов’янської, їх можна сміливо вживати, посилаючись на публікацію Project r.i.d в Instagram.
Які слова в українській мові походять із праслов’янської
- Мішати. Ця лексема є похідною з праслов’янської mesati – “змішувати”, “місити”. Таке слово є у східноєвропейських мовах, зокрема, в болгарській, польській та словацькій. Визначальною ознакою того, що це слово є українським, можна вважати те, що воно вживається у фразеологізмах – сталих народних висловах. А такі вислови побутують в нашій мові не одне століття. Наприклад, фразеологізм “мішати з болотом” означає “принижувати”, “ганьбити когось”.
- Давити. Слово також має спільнокореневі слова у багатьох мовах праслов’янської групи, зокрема, в чеській, словенській та словацькій. Лексема походить від праслов’янської daviti – споріднене із литовським dovyti, і означає “давити”. Слово входить до сталих фразеологізмів, наприклад, “давитися сльозами”.
- Мазати. Праслов’янське слово mazati, що означає “мазати”, яке має спільне значення литовським muozet “мучити”, “обдурювати”, “бруднити”. Ця лексема належить до групи південнослов’янських мов, має спільнокореневі слова у болгарській, словенській та сербохорватській мовах. В українській мові побутує фразеологізм – мазати салом п’яти, що означає “готуватися до втечі”.
- Явити, являтися. Лексема має праслов’янське коріння (j)aviti. У чеській, польській та словацькій мові є також ці слова. В українській мові багато фразеологізмів з цим словом, наприклад, “не явити носа”, що означає “не прийти”.
Читайте також:
Маля чи немовля: як правильно українською називати маленьку дитинку
Як назвати українською “чолку”: запамʼятайте ці два слова
10 українських слів, які раніше мали зовсім інше значення: це вас неодмінно здивує
