Відповідний механізм конфіскації цих грошей, за інформацією Financial Times, готує Єврокомісія (ЄК), якщо країни-члени ЄС нарешті скажуть “так” на найближчому саміті ЄС 21-22 березня у Брюсселі. Очільниця ЄК Урсула фон дер Ляєн вже запропонувала направити прибутки від заморожених російських активів саме на військову допомогу Україні, а не на повоєнну відбудову, як пропонувалося раніше.
Що таке російські заморожені активи та скільки їх? У перші дні від початку російського повномасштабного вторгнення Захід заморозив активи Центробанку РФ на майже 300 млрд євро. Левова частка цих грошей – близько 190 млрд євро – зберігається в бельгійському центральному депозитарії Euroclear. Ще рік тому країни-члени ЄС були категорично проти передавання Україні не те що самих власне російських заморожених активів, а й прибутків чи податків, які вони генерують. Ситуація докорінно змінилася з зупинкою американської фінансової та військової допомоги Україні, яка заблокована вже майже три місяці.
Тож, які Україна має шанси на отримання цих російських грошей? У якому вигляді? Та, на що вони підуть? ТСН.ua розповість у цьому тексті.
Не дуже суверенні активи: як змінилася позиція ЄС
“Настав час почати розмову про використання доходів від заморожених російських активів для закупівлі військового обладнання для України. Не може бути сильнішого символу та більшої користі для цих грошей, ніж зробити Україну та всю Європу безпечнішим для життя місцем”, – заявила майже місяць тому Урсула фон дер Ляєн.
Хоча, насправді, розмова про це в ЄС мала початися набагато раніше. Всі українці пам’ятають, як у перші дні повномасштабного російського вторгнення Захід спочатку не міг відрізати Росію від міжнародної міжбанківської системи SWIFT, а потім – заморозити активи Центробанку РФ на близько 300 млрд євро. Тоді здавалося, що ці заходи серйозно похитнуть російську економіку й змусять Путіна припинити повномасштабну війну. Проте, від системи SWIFT відрізали не всі російські банки, а втримати російську економіку на плаву Кремлю допомогли “друзі”: Китай, Індія, Туреччина й багато інших.
Ще рік тому в різних європейських столицях доводилося чути, що Україна ніколи не отримає заморожені активи Центробанку РФ.
Бо, по-перше, не було ще в історії таких прецедентів.
По-друге, державні активи країн користуються суверенним імунітетом, тому їх начебто не можна конфіскувати, бо це буде порушенням міжнародного права.
А, по-третє, це може підірвати довіру інвесторів до євро, що призведе до відтоку капіталу, зростання вартості позик, інфляції, а також падіння податкових надходжень та нестабільності фінансових ринків.
Проте, насправді, це не зовсім так. США свого часу конфіскували $2 млрд Центробанку Ірану, які зберігалися на рахунку в одному з американських банків, і передали ці гроші жертвам теракту 1983 року в Лівані. Також Вашингтон конфісковував гроші Іраку, які пішли на репарації Кувейту після вторгнення 1990 року. Ну, і був прецедент із частиною заморожених коштів Центробанку Афганістану після захоплення Талібаном Кабулу 2021 року і провального виходу США звідти. Тому, як бачимо, прецеденти вже були, просто йшлося про менші суми. До того ж, передавання Україні принаймні частини заморожених російських активів жодним чином не підірвало б довіру до євро, як валюти, адже їх не передають одразу всі країни-депозитарії – Бельгія, США, Швейцарія, Австралія та інші. Згадати хоча б саме рішення про замороження активів Центробанку РФ два роки тому. Воно не стало приводом для того ж Китаю чи Саудівської Аравії забрати свої активи зі зберігання в євро. Тож, чому це має статися зараз?
Щодо так званого суверенного імунітету цих грошей, ми прекрасно пам’ятаємо, як, наприклад, під час розгляду у нідерландському суді справи про збиття пасажирського Boeing рейсу MH17 2014 року, теж говорили, що особисто Путіна неможливо притягти до відповідальності, бо президенти та міністри користуються міжнародним “імунітетом”. Проте, вже минулого року весь світ побачив ордер Міжнародного кримінального суду на арешт Путіна у справі про незаконну депортацію українських дітей. Тож, як можна грати за правилами з вбивцями, які нещодавно, за допомогою ракет “Іскандер”, відкрили полювання на прем’єра Греції, який приїздив із візитом до Одеси?
Прибутки чи податки: що отримає Україна
Як і у випадку з танками Leopard, які Німеччина зрештою передала Україні, але спершу для цього знадобилося аналогічне рішення США по Abrams, так і з замороженими російськими активами перший крок зробив Вашингтон. Спочатку в обох палатах Конгресу з’явилися законопроєкти, що полегшують конфіскацію російських активів. Адміністрація Байдена підтримала такі кроки законодавців, проте далі справа так і не пішла. За різними оцінками, в юрисдикції США перебуває від $40 до $60 млрд російських активів. А, з огляду на досі заблокований в Конгресі пакет військової допомоги Україні якраз на $60 млрд, конфіскації російських заморожених активів у США та їхнього передавання Києву цілком би вистачило.
Все ж, левова частка грошей Центробанку РФ – близько 190 млрд євро – зберігається в бельгійському міжнародному депозитарії Euroclear. До того ж, ці активи там не просто нерухомо “лежать”, вони генерують прибуток. За два роки від початку повномасштабного російського вторгнення – це понад 5 млрд євро – якраз той об’єм фінансування зброї для України на 2024 рік, який досі не може погодити ЄС. Проте, навряд чи Україна їх отримає. У рішенні ЄК, яке вона готує до саміту лідерів країн-членів 21-22 березня в Брюсселі, цілком може бути зазначено про передавання на користь України прибутків, які генерують російські заморожені активи, що зберігаються в Euroclear, але вже від 2024 року. Тобто, на зароблені 5 млрд євро за 2022-2023 роки Україна претендувати не зможе.
Проте, вже добре, що ми хоча б на прибутки від цих заморожених активів Центробанку РФ можемо претендувати. Бо раніше країни-члени ЄС всерйоз обговорювали передавання лише податків на прибутки, бо вони начебто є стовідсотковою власністю Бельгії, на відміну від прибутків чи власне самих заморожених російських активів. Але був ще більш креативний сценарій: використати російські активи в якості застави під облігації із вимогою до Росії їх потім погасити. А якщо Москва відмовиться – конфіскувати активи. Проте від цієї ідеї вирішили відмовитися.
Тож, у рішенні ЄК до саміту ЄС у Брюсселі 21-22 березня ми майже напевно побачимо пропозицію передати Україні прибутки від заморожених російських активів. До 2027 року ЄК планує зібрати 15-20 млрд євро доходів від їхнього реінвестування. Проте є важливий нюанс: крім ЄС, рішення ще мають погодити G7 та Європейський центральний банк. Але, судячи з численних публікацій у західній пресі, з цим не має бути проблем.
Що робитиме Росія? Москва вже давно погрожує дзеркальними кроками. Проте, хто б став зберігати активи своїх ЦБ у Росії? У грудні 2023 року міністр фінансів РФ Антон Силуанов сказав, що йдеться про гроші на рахунках “С” – це зобов’язання самої Росії виплачувати іноземним інвесторам відсотки за облігаціями держпозик та цінним паперам, які були заморожені Москвою у відповідь на блокування активів Центробанку РФ. Станом на листопад 2022 року, за даними ЦБ РФ, там було десь $3 млрд. Плюс прибутки від використання цих коштів. Проте перевірити правдивість цих цифр неможливо. І от, нарешті, в Кремлі придумали, як вкусити ненависний Захід: вони збиратимуть заявки від російських інвесторів, які хочуть обміняти активи, якими вони володіють за кордоном і які були заморожені, на готівку, яку нерезиденти зберігають на так званих рахунках “С” у Росії.
Проте, найбільше в ЄС побоюються саме позовів Росії до Euroclear. У вівторок, 12 березня, на умовах анонімності один із високопоставлених європейських чиновників розповів журналістам у Брюсселі, що наразі проти бельгійського міжнародного депозитарію вже подано понад 100 судових позовів.
“Російський суд (хоча, який в Росії може бути суд – ред.) не визнає санкції, і вони просто прийдуть до Euroclear, накладуть штрафи та пені, і повільно-повільно росіяни заберуть усю готівку західних фінансових інститутів на суму EUR33 мільярди. Саме така сума інвестована раніше західними фінансовими установами в Росію. Наприклад, вони також спробують забрати активи Euroclear на 33 млрд євро, які заблоковані в Дубаї та Гонконзі. І на цьому Euroclear закінчиться, а Нацбанк Бельгії, який є наглядовим органом, повинен буде відкликати ліцензію. І тоді фінансова система завалиться”, – сказав високопоставлений європейський чиновник, додавши, що саме тому вони хочуть використати прибутки від заморожених активів Центробанку РФ, згенеровані у 2022-2023 роках, як “подушку безпеки”.
