Від раннього дитинства ми вбираємо інформацію та засвоюємо цінності батьків. Це природно. Однак деякі переконання, які передають нам батьки, можуть негативно впливати на наше фінансове майбутнє.
Видання Ukr.Media наводить основні установки, які прирікають на бідність.
Чотири основних установки, які прирікають на бідність
Вічне “грошей немає”
Якщо дитина постійно чує від батьків, що у них немає грошей, і це причина, чому вона не отримує бажаного, то бути біді. У результаті людина буде на підсвідомому рівні переконана, що без величезних капіталів вона нічого не отримає. Навіть намагатися не варто. Це, звісно, не так. Якщо зараз справді немає грошей, краще пояснити це дитині іншими формулюваннями. Наприклад, сказати: “У мене є гроші тільки на їжу” чи “Зараз ми не готові це купити. Давай заплануємо похід у магазин наступного місяця”. Важливо пояснити дитині, чому ви зараз купуєте саме продукти, а не, наприклад, нову іграшку.
“Рано тобі ще про гроші думати”
Говорити дитині, що їй ще рано думати про гроші, – неправильно. Можна і треба вчити вже дитину, як керувати фінансами та планувати свої витрати. Батьки якраз можуть розвинути у дитини здорові звички, пояснити, як дбайливо ставитися до грошей і розподіляти їх.
Такий підхід допоможе розвинути відповідальне ставлення до фінансових рішень та навчить приймати правильні рішення. Почати варто з найпростіших понять на кшталт заощаджень та планування. Так, можна наочно показати малюкові, що гроші не з'являються з повітря, а заробляються, що кожна покупка має свою вартість.
Діти наслідують поведінку та звички своїх батьків. Якщо ті самі демонструють хороші фінансові звички на кшталт планування бюджету, заощаджень та інвестування, то й дитина наслідуватиме їхній приклад. Тому замість того, щоб говорити малюкові, що йому ще рано думати про гроші, батьки можуть бути хорошими наставниками у фінансових питаннях.
“Не жили багато, не варто і починати”
Часто ця фраза використовується жартома, але потрібно розуміти, що дітям часто складно розібратися в рівнях іронії дорослих. В результаті забезпечено негативний вплив на майбутнє вашої дитини. Уникайте використання цієї фрази навіть жартома. Навпаки, важливо частіше нагадувати дитині, що якщо вона старанно працюватиме над собою, то обов'язково досягне усіх поставлених цілей і все життя складатиметься так, як вона хоче.
“Тут нічого твого немає, от заробиш — буде”
Батьки часто використовують подібні фрази, не підозрюючи, якої шкоди вони завдають. Діти, які “нічого не мають”, прагнуть піти на заробітки якомога раніше, без будь-яких навичок та умінь. Питання: коли тепер отримувати всі ці необхідні знання, щоб стати високооплачуваним фахівцем? Ось тут і заковика!
Виховання дітей у фінансовому плані відіграє важливу роль у їхньому майбутньому. Важливо бути вкрай обережними, щоб не наговорити дітям. Варто пам'ятати, що дитина пильно спостерігає за батьками і наслідує їхню поведінку. Тому дорослі повинні показувати себе з кращого боку, навчаючи дітей здоровим фінансовим звичкам та фінансовій грамотності. Це допоможе їм розвинути відповідальне ставлення до грошей і досягати успіху в майбутньому.
Як бідність впливає на інтелектуальний розвиток дітей
Американські вчені переконані, що бідність, а не лише харчування, стабільність у сім'ї, пренатальні проблеми тощо, як вважалося раніше, має вплив на мозок дитини та її інтелектуальні здібності. Цю теорію підтвердило кількарічне дослідження впливу соціально-економічного статусу на розвиток мозку. Про це пише The Guardian.
Для свого дослідження вчені Кімберлі Ноб, Марта Фара та Френк Норманз набрали дві групи: 30 дітей з родин середнього рівня фінансового забезпечення і стільки ж з сімей на рівні межі бідності. Кожен з дітей пройшов ряд тестів для активізації відділів мозку, що відповідальні за розвиток мови, пам'ять, аналіз та самоконтроль. Виявилося, що діти, які живуть у родинах з низьким доходом, виконують завдання значно гірше, ніж їхні однолітки з краще забезпечених сімей.
Потім вчені почали використовувати магнітно-резонансну томографію (МРТ) для вивчення мозку дітей. Результати сканування 1099 учасників дослідження показали, що діти з бідних та менш освічених сімей мали менш розвинену префронтальну кору головного мозку. Наприклад, площа поверхні мозку дітей, чиї батьки заробляють 25 000 доларів на рік, виявилась на 6% меншою, ніж тих, дохід чиїх батьків сягає 150 000 доларів і більше. Найбільш помітна ця різниця в області мозку, що пов'язана з мовними і виконавчими функціями. З цього випливали слабкі академічні досягнення та нижчий рівень інтелекту.
Також дані показали, що невелике збільшення доходів сім'ї набагато більше впливає на розвиток мозку найбідніших дітей, ніж подібне збільшення заробітку серед багатих дітей. Також Нобл зазначає, що коли дохід сім'ї падає нижче певного рівня, темпи зростання мозку різко знижуються.
Інше дослідження, проведене психологом Університету Вісконсин-Медісон Сефом Поллаком, демонструє міцний зв'язок між доходом родини та обсягом сірої речовини у лобній, скроневій частках мозку та гіпокампі. Так, діти з родин, які перебувають за межею бідності, мають на 8-10% менше сірої речовини у цих відділах мозку; з родин, де рівень доходу дещо перевищує межу бідності, – на 3-4% менше норми розвитку.
Що кажуть психологи
Психологи говорять, що є риси характеру, притаманні багатьом сучасним людям, які ніколи не дадуть їм розбагатіти. Вони теж родом з дитинства і чим швидше людина їх пропрацює тим швидше змінить своє життя на краще.
Обмежені погляди та переконання
Зараз дуже популярною є онлайн-зайнятість і це дійсно прибутково. Однак, досі є величезна категорія людей, в основному старшого віку, які вважають, що працею можна назвати лише важку фізичну діяльність. Що людина, мовляв, працевлаштована лише тоді, коли, наприклад, відвідує офіс “від дев'ятої до шостої”. У теперішній час це погані установки і вони не дають людям розвиватися та отримувати бажане.
Викривлена самооцінка
Психологи кажуть, що часто стикаються з людьми, які впадають в одну із крайнощів. Одних надто сильно батьки хвалили, і вони мають завищену самооцінку. Інших навпаки — критикували, і тепер це невпевнені у собі люди. Таким особам важливо спробувати зрозуміти, чого вони дійсно варті, навчитися підмічати свої сильні та слабкі сторони і працювати над ними, а не лише сліпо довіряти думці інших, навіть якщо це рідні люди.
Залежність від чужої думки
Психологи кажуть, що зараз серед молоді спостерігається чудова тенденція. Все більше людей не звертають увагу на думку оточення. Але є й левова частка тих, хто дуже від неї залежний. “А що скажуть люди, якщо я почну вести блог? З мене сміятимуться”. “А що скаже мама, якщо я залишу не перспективну роботу, адже стільки коштів було витрачено на здобування освіти?”. І таких ситуацій маса. Психологи закликають працювати над цими нищівними рисами характеру.
Що таке “синдром бідності” і як він формується
Психологи стверджують, що синдром бідності, як правило, дістається у спадок. Людина, яка виросла у сім’ї, де постійно економили і тряслись над тим, як дожити до зарплати, схильна до того, що синдром бідності сформується і в неї.
І тут може бути два варіанти. Перший, коли це транслюється словами. “Гроші – це зло, а ми хороша сім’я і не крадемо”. І другий варіант, коли атмосфера каже сама за себе. Наприклад, батьки купують найдешевші продукти, йдуть зайві кілометри пішки, аби зекономити ті 10 гривень. Тут людина розуміє, що потрібно зберігати кожну копійку.
Так, може скластись враження, що економити і копити на свою мрію – це добре. Але коли доходить справа до фанатизму в заощадженнях – це і є синдром бідності, який не дозволяє людині рухатись далі, а стопить її на місці.
Такі люди недооцінюють себе, вважають себе не гідними тих грошей і оточують себе заборонами. Проте, ця бідність, насправді, в голові, а не в гаманці. Адже синдром бідності є у людей, які просто не вміють розпоряджатись своїми фінансами і зайвий час не напрягаються.
Інші ж, бояться показатись бідним, купують собі останні моделі айфонів в кредит, але ніколи не зізнаються, що рахують дні до зарплатні і щось їм не вистачає. Ви можете роками чекати виграшу в лотерею чи спадку від якоїсь самотньої родички, але по факту, обмежуєте себе у всьому. Ось це синдром бідності.
Як позбутися цього “недугу”
Як позбутися синдрому бідності виданню #ШОТАМ розповіли психологині Катерина Гольцберг та Марія Жиган.
З таким біднятським мисленням можна впоратись, кажуть психологині. Перше, що потрібно – це виявити, що з вами щось не так. Потрібно збагнути, що ви не такі бідні, яким здаєтесь.
- Перестаньте трястись над кожною копійкою та не бійтесь витратити зайвого. Чашкою смачної кави, або смачною вечерею в ресторані можна себе побалувати. Не позбавляйтесь найменших задоволень.
- Не заглядайте більше до сусіда, не порівнюйте себе з ним і не рахуйте його гроші. Краще докладіть зусиль і працюйте над собою: сходить на тренінг, запишіться на курси, або й зовсім змініть роботу. Тоді точно будете знати і розуміти ціну грошам.
- Важливо навчитись правильно зберігати свої гроші. Записуйте свій прибуток і витрати, тоді буде видно, куди що витрачається і куди рухається. Повірте – це дуже ефективно.
“Синдром бідності – це переконання, які обмежують людину і не дозволяють пускати гроші в життя. Важливо розібратись зі своїм оточенням. Потрібно працювати над своїми переконаннями, не боятись і в той же час не кланятись грошам. Найефективніший метод – звернення до психолога, бо він допоможе вам розібратись з вашою історією, звідки такий синдром оселився у вашій голові. Головне знайте, що гроші – це не головне. А синдром бідності – не у вашому гаманці, а у вашій голові”, – підсумовують психологині.
Нагадаємо, через війну, яку розв'язала Росія, близько 20 млн українців опинилися за межею бідності. Це майже 67% населення нашої держави. Такими є дані Інституту демографії та соцдосліджень.
Читайте також:
