У Верховній Раді вже четвертий тиждень триває епопея з опрацюванням правок до законопроєкту про мобілізацію перед винесенням його на голосування у другому читанні. Депутатам необхідно так виписати норми документи, щоби врахувати побажання суспільства, військових, бізнесу і самих можновладців.
На якому зараз етапі законопроєкт про мобілізацію, що звідти приберуть, а що залишать, читайте на ТСН.ua.
Як повідомила 13 березня народна депутатка, членкиня Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Соломія Бобровська, мобілізаційний законопроєкт розглядають за “блоками та тематиками”. Це потрібно, щоб зрозуміти, яка позиція може бути в різних фракціях та загалом у комітеті. В кожному блоці може бути від десятка до тисячі різних правок. Бобровська зазначила, що норми законопроєкту до моменту його остаточного ухвалення взагалі неможливо коментувати.
“Тому що позиція Комітету під час голосувань по тематиках – це одне, щодо правок – інше. А в залі буде бардак, і ніхто з гарантією не скаже, що вийде в результаті”, – зазначила політикиня.
Хоча робота над нашумілим законопроєктом ще триває, народні обранці розповіли, що залишать, а що приберуть із документа.
Електронні повістки та е-кабінет призовника
Народна депутатка Ірина Фріз повідомила в коментарі ТСН.ua, що комітет підтримав реєстрацію в електронному кабінеті призовника як право військовозобов’язаних, тобто це не буде обов’язковим. Комітет також відхилив ідею запровадження електронних повісток.
“Майже одностайно комітет був проти впровадження як обов’язку електронного кабінету. Було ухвалено рішення, що це буде правом, можливістю для людини віком від 18 до 60 років після оголошення воєнного стану перепідтвердити свої персональні дані чи то через ЦНАП, чи то через ТЦК та СП, чи то через електронний кабінет, якщо громадянин зголосився його зробити. Тобто це є правом, а не обов’язком”, – розповіла народна депутатка.
“Також було відхилено поняття надсилання електронних повісток на електронний кабінет“, – додала вона.
Переваги для тих, хто сам добровільно прийшов до ТЦК
Фріз повідомила, що комітет підтримав можливість для громадян, які самостійно прибули до ТЦК з відношенням від конкретних військових частин, здійснювати військову службу після навчання в цих в/ч.
Як пояснив нардеп Володимир В'ятрович, підтримана комітетом поправка гарантує, що якщо людина сама прибула в ТЦК з відношенням від в/ч, то її відправлять саме до цієї частини, а не куди завгодно.
“Чим більше вакансій у війську буде заповнено за допомогою рекрутингу, тим менше вакансій залишиться заповнити через мобілізацію. Причому якість поповнення через рекрутинг незрівнянно вища – адже і частина відбирає саме тих фахівців, які їй потрібні, і мотивація рекрутів зовсім інша – вони ідуть на конкретну посаду в конкретну частину, де можуть якнайкраще реалізувати свої здібності”, – написав В’ятрович у Мережі.
Відстрочка від мобілізації
На початку березня нардеп Федір Веніславський повідомив, що право на відстрочку від мобілізації матимуть аспіранти як бюджетної, так і контрактної форми навчань. Щодо студентів, то таке право матимуть лише ті, хто здобуває другу вищу освіту в послідовному форматі.
Право на відстрочку матимуть ті, хто доглядає за особами з інвалідністю I та II груп. Також це стосується тих, хто за рішенням лікарів доглядає за людиною, яка потребує постійного догляду. Однак, за новими нормами, в однієї недієздатної особи може бути лише один опікун, який отримає відстрочку.
Відстрочка залишиться для усиновителів, опікунів дітей-сиріт, а також батьків, які мають трьох і більше дітей, патронатних вихователів.
“Зараз шукаємо формулу, за якої люди з інвалідністю не будуть позбавлені необхідного догляду. З іншого боку, ми маємо перекрити лазівку, якою користуються деякі ухилянти. Вони знаходять людей з інвалідністю, і в однієї такої людини може бути, умовно кажучи, дев’ять доглядачів. Цього не має бути. Повинен бути тільки один доглядач”, – зазначив нардеп Єгор Чернєв.
Робота над відстрочкою триває
Як повідомила 19 березня Фріз, під час розгляду правок безпековий комітет дійшов до розділу змін до 23-ї статті щодо відстрочки від мобілізації. З огляду на те, що декілька сотень правок різних авторів стосується саме цього розділу з пропозиціями щодо редакції законопроєкту, було вирішено підготувати загальні комітетські правки, які б враховували попередні рішення комітету за цими напрямами. Вони є об’ємними та суспільно-резонансними. Адже стосуються відстрочки для військовозобов’язаних:
- органів державної влади;
- органів місцевого самоврядування;
- осіб з інвалідністю;
- тих осіб, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
- тих, хто утримує дитину одноосібно, якщо другий із батьків помер, позбавлений батьківських прав, зник безвісти, постійно перебуває закордоном;
- опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
- зайнятих постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також своїми батьками чи дружини (чоловіка);
- членів сімей І та ІІ ступеня спорідненості, які зайняті постійним доглядом за особами з І чи ІІ групами інвалідності у разі відсутності інших;
- науковців та працівників закладів вищої та передвищої освіти;
- тих, чиї родичі зникли безвісти;
- тих, чиї близькі родичі загинули;
- звільнених із полону.
“Всі ці пропозиції після обговорення з авторами та напрацювання компромісної редакції можна звести у правках комітету, щоб не затягувати розгляд законопроєкту вже в залі Верховна Рада України”, – зазначила депутатка.
Бронь від мобілізації за гроші
Нагадаємо, раніше в березні нардеп Олексій Гончаренко повідомив, що в Кабміні планують прив’язати бронювання від мобілізації до рівня зарплати. Зокрема, право на бронь матимуть ті, хто отримує зарплату від 35 тис. грн.
Водночас нардеп Роман Грищук повідомив, що так зване бронювання за гроші, найімовірніше, не буде прописане в законопроєкті про мобілізацію.
“Не думаю, що це стосуватиметься цього закону. Можливо, якесь окреме рішення, але навряд чи це буде висвітлено в законопроєкті, про який ми говоримо”, – сказав народний обранець.
18 березня нардеп Роман Лозинський висловив свою позицію, чи може бути ухвалена в законопроєкті про мобілізацію норма про бронювання у разі зарплати у 35 тис. грн.
“Це питання ще, розумієте, будь-який такий квест, коли ми пройшли 800 правок з 4 тисяч, коли в деякі дні ми повертаємося до розгляду тих правок, які вже були відхилені. Зараз представники монобільшості планують зберегти цю норму, вони хочуть, щоб був такий фінансовий ценз. Але скажу вам так, чи набере 226 голосів така пропозиція в парламенті, то я маю дуже великі сумніви”, – розповів Лозинський.
За його словами, таку бронь все ж хочуть надати, адже відповідна можливість досі не була зазначена в законі.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Бронь від мобілізації можна буде “купити” високою офіційною зарплатою? | Роман Лозинський
Обмеження для ухилянтів
Нардеп Вадим Івченко повідомив, що комітет виключив із законопроєкту про мобілізацію обмеження для ухилянтів щодо керування авто та блокування їхніх рахунків.
“Всі інші обмеження, наскільки я пам’ятаю, вони підтримані робочою групою, і наразі розглядатимуться на комітеті”, – сказав народний обранець.
Чи будуть штрафи для ухилянтів?
Український журналіст Юрій Бутусов виклав у Мережі скриншот начебто нової концепції мобілізації та демобілізації, яка розглядається у парламенті і під яку планується виписати черговий законопроєкт. Там містяться скандальні норми.
Наприклад, у пропозиціях ідеться, що військовозобов’язаний повинен пройти верифікацію протягом 120 днів від дати затвердження Кабміном нормативно-правового акту, а також після запровадження електронного кабінету. Такі особи повинні отримати сертифікат військовозобов’язаного.
- Покарання для тих, хто у відведений термін не пройшов верифікацію або не з’явилися до ТЦК після отримання повістки, – штраф у 100 тис. грн з попередженням виконати обов’язок протягом двох тижнів.
- У разі повторного ігнорування – штраф 200 тис. грн.
- Далі – блокування водійських прав, скасування державної допомоги, неможливість працювати як ФОП та інше.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Нова мобілізація: стало відомо про скандальні пункти! 300 тисяч штрафу і “болючі” обмеження!
Однак, як запевнив ТСН.ua нардеп Олександр Федієнко, оприлюднений Бутусовим документ і вказані там норми є неправдою.
“Дурня. Все що на скрині, не відповідає дійсності”, – прокоментував нардеп та додав: “Жодна норма, що в таблиці. у комітеті не розглядалась”.
Депутатка Фріз повідомила, що в законопроєкті про мобілізацію йдеться про збільшення штрафів за порушення, але не йдеться про суми на рівні 100 чи 200 тис. грн.
“Було про збільшення штрафів, але таких сум не бачила. Щодо заходів впливу – вони обговорювалися на одному з перших засідань”, – сказала політикиня.
Розшук ухилянтів
Нардеп Івченко повідомив, що у межах розгляду законопроєкту про мобілізацію парламентарії допускають можливість дозволити подавати ухилянтів у розшук. Також у планах – збільшити штрафи та адмінвідповідальність за ухилення від мобілізації.
“Ми знаємо про ініціативу з приводу того, що будуть збільшуватися штрафи та адміністративна відповідальність. Якщо ти отримав першу повістку – цей штраф буде збільшений. Якщо ти не з'явився вдруге по повістці на ВЛК, у військкомат, то буде ще більший штраф. А втретє, можливо, якщо ти спеціально уникаєш і так далі, за рішенням суду, я думаю, може людина подаватися і в розшук. Це все те, що в принципі пропонує уряд… Я впевнений в тому, що фахово депутати правоохоронного комітету будуть розглядати відповідні пропозиції”, – розповів народний обранець.
Він зазначив, що це може відбутися лише після того, коли законопроєкт про мобілізацію пройде безпековий комітет і сесійний зал парламенту.
“Тоді буде зрозуміло формат, навколо чого будувати відповідні пропозиції щодо КУпАП або до Кримінального кодексу”, – сказав Івченко.
Зміни до порядку в'їзду/виїзду за кордон
Нардепка Ірина Фріз повідомила 15 березня, що розглянувши чергову порцію поправок до законопроєкту про мобілізацію, профільний комітет Ради підтримав вилучення норм про зміни порядку в'їзду/виїзду за кордон.
“З огляду на те, що запропонована редакція урядового законопроєкту не відповідає вимогам правової визначеності, перевантажена додатковими вимогами щодо пред’явлення документів під час перетину кордону, які можуть створити перешкоди не лише для виїзду, а й для в’їзду, вона відхилена як така, що суперечить статті 33 Конституції України”, – пояснила народна депутатка.
Вилучення транспорту в підприємств
Фріз повідомила ТСН.ua, що “були відкореговані позиції щодо вилучення транспортних засобів у підприємств”:
“Було запропоновано, щоб були встановлені чіткі критерії, а також граничний відсоток щодо вилучення транспортних засобів. Для того, щоб не відбувалося такого, що у одного підприємства вилучають все, а в інших все залишається”.
Роль місцевої влади в мобілізації
Фріз повідомила, що комітет підтримав виключення із законопроєкту норми про підконтрольність місцевих рад військовим адміністраціям, оскільки це порушує Конституцію.
Нардепка поінформувала, що також було запропоновано додатково провести консультації щодо норм про забезпечення органами місцевого самоврядування оповіщення, заходів з мобілізації та демобілізації. За словами політикині, ці питання частково врегульовані у законі “Про оборону”.
Згодом Фріз повідомила, що в комітеті було підтримано нову редакцію щодо територіальних громад із постійним населенням до 10 тис. у частині покладання повноважень щодо оповіщення та заходів мобілізаціі на районні держадміністрації, а не на старост.
Коли Рада проголосує законопроєкт про мобілізацію у другому читанні
За оцінками нардепа Олександра Федієнка, законопроєкт про мобілізацію може потрапити до парламенту на голосування у другому читанні у середині квітня.
“Я про це говорив і місяць тому, і півтора місяця тому, що приблизно на кінець березня-початок квітня законопроєкт вже потрапить до парламенту і, найімовірніше, в середині квітня вже буде ухвалений“, – сказав Федієнко.
Думку нардепа поділяє його колега Ярослав Железняк.
“Виглядає так, що тільки в квітні ми його (законопроєкт – ред.) пройдемо. І, відповідно, в середині квітня він може бути проголосованим. Відповідно, вступить він в силу вже в середині травня, за прогнозами”, – пояснив політик.
Читайте також:
