Імена злочинців, які дали наказ бомбардувати житлові будинки в Бородянці в березні 2022-го вдалося з'ясувати й навіть повідомити про підозри. Про те, як українські слідчі провели понад 200 експертиз, посекундно відтворили хронологію вбивчих ударів та отримали унікальні перехоплення розмов – у спецрепортажі кореспондентки ТСН Алли Хоцянівської.
Сьогодні на центральній площі Бородянки – дві величезні копані. На цьому місці колись були житлові будинки. В одному з них жив пан Василь. Саме в середній під'їзд, де була його квартира, влучила російська авіабомба.
2 березня 2022 року – це день, коли Василь Ярошенко востаннє бачив дружину. У Бородянці вже тиждень точилися бої. Та він мав їхати на роботу. Галина із сусідами в цей час збиралися пересидіти в підвалі. Подружжя попрощалось і розійшлося.
“Я думав, що підвал надійне місце, з гранатомета не попаде. Там у підвалі 9 кіл паль. Надійно, я вважав, не думав, що літак буде бомбити”, – розповідає Василь.
Коли російський літак скинув авіабомбу на сусідню багатоповерхівку, Василь уже був на вулиці. Від вибуху він впав, а коли підвівся, побачив другий літак, який летів у напрямку його дому.
Їхній під'їзд склався аж до підвалу. Чоловік у відчаї гукав дружину – та відповіді не було. Разом із дочкою Яною того ж дня вони виїхали з Бородянки.
“Це дуже важко, бо ти хочеш щось діяти, допомогти, я не знаю, руками розбирати те все. І ти нічого не можеш вдіяти, нічого від тебе не залежить. Дуже важко було стабілізуватись, особливо після тих перших днів. Нікому в голову не могли прийти, що будуть бомбити з авіації та що це будуть житлові будинки й там будуть люди”, – пригадує дочка Василя Яна.
Хто віддавав наказ бомбардувати житлові будинки
Два роки Служба безпеки України по крихтах збирала докази цього воєнного злочину. Слідчі провели понад двісті експертиз, зібрали близько 30 томів досліджень. У цій справі пів тисячі потерпілих, 27 людей загинули та ще 26 досі не ідентифіковані.
Хронологію ударів посекундно встановили завдяки сейсмічним коливанням, розповів заступник начальника слідчого управління ГУ СБУ м.Києва та Київській області Олег Якобчук.
Після аналізу уламків авіабомб, які слідчі знайшли поруч зі зруйнованими будинками, експерти встановили – це фугасні авіабомби ФАБ-500, кожна з яких важить пів тонни.
“ФАП-500 – це важка бомба, її дуже чітко бачать сейсмологи. І ми отримали від них інформацію посекундно, коли авіаційна бомба була спрацьована на будинку”, – пояснив Олег Якобчук.
За його словами, така бомба пробиває перекриття і вибухає таким чином на нижніх поверхах, або навіть у підвалі, щоб завдати максимальної шкоди об'єкта.
За перші два дні березня 2022 року російські пілоти скинули 8 авіабомб на шість житлових будинків на Центральній вулиці Бородянки.
За кілька хвилин після влучання в дім Василя Ярошенка на околиці селища збили російський літак СУ-34. Його падіння зафіксував відеореєстратор. Уламки літака розлетілися по всьому полю, а пілот не встиг катапультуватись.
Слідча Анна Кувачова особисто оглядала місце падіння літака. Разом із колегами встановили особу пілота цього бомбардувальника. Ним виявився військовослужбовець 277-го авіаційного полку, який входить до складу 303-ї змішаної авіаційної дивізії РФ.
“Ми зрозуміли що цей літак був у складі ескадрильї, яка вилетіла на бойове завдання з бомбардування Бородянки. Чи саме цей літак скинув бомбу – встановити наразі не можна. Чорної скрині після деокупації на місці падіння літака вже не знайшли”, – розповіла слідча.
Відомо, що ця ескадрилья базувалась у Білорусі на трьох аеродромах: Лунинець, Барановичі та Ліда. Саме звідти вони вилетіли бомбардувати північну частину Київської області, зокрема й Бородянку.
Слідство встановило – прямий наказ на вогневе ураження багатоквартирних будинків віддав особисто генерал-полковник Олександр Чайко, командувач Східного військового округу збройних сил Росії.
Такого висновку дійшли, коли отримали доступ до посадових інструкцій окупантів та перехоплених розмов. Команду на виліт СУ-34 та СУ-25 зі складу 303-ї змішаної авіаційної дивізії РФ бомбардувати селище віддав генерал-лейтенант Володимир Кравченко – командувач 11-ї армії військово-повітряних сил та протиповітряної оборони РФ.
“По всім нормативним документам перед тим, як надати наказ, до командуючого чітко доводиться, що це за ціль, яка військова необхідність. І за міжнародними нормами цивільні об'єкти в ніякому разі не можуть бути атаковані, бо не є військовими об'єктами”, – розповів український військовий Сергій Півень.
Сергій, тоді заступник керівника військкомату, підтвердив, що українські військові в селищі не базувалися. Місцеві жителі організували самооборону. Він додав, що перші бомби на Бородянку скидали на його очах.
“Коли я побачив перший захід, було несприйняття, відторгнення реальности того, що я бачив. Тому що у Бородянці на той момент не було жодного військового. Я був єдиним військовим, але я був у цивільному, без жодних ознак. Регулярних збройних сил взагалі не було”, – зазначив Сергій.
Чи була можливість врятувати жителів розбомблених будинків
Капітан служби цивільного захисту Вадим Заєць був на місці влучення. За його словами, тільки-но рятувальники намагалися підійти до зруйнованих будинків, росіяни відкривали вогонь. В один з будинків він пробрався на свій страх і ризик.
“Ці великі конструкції, плити, які склалися із дев'ятого поверху аж у підвальне приміщення, ми руками нічого б не зробили. Тільки в першому під'їзді, вхід в який завалило, розібрали цеглу і змогли потрапити всередину. Але в під'їзді ми нікого не знайшли. Спустились у підвал, але там уже лежали плити. Ми стали гукати, може, хтось живий. Але я ж кажу, дуже висока температура була, все горіло навкруги, було дуже багато розкидано уламків”, – розповів Вадим Заєць
Без спецтехніки рятувальники вдіяти нічого не могли. За словами Вадима, врятувати постраждалих можна було лише в перші години й тільки за умови залучення важкої техніки.
Частину жертв досі не вдалося знайти чи ідентифікувати
Розбирання завалів розпочали лише після деокупації Бородянки. Василь Ярошенко до останнього не втрачав надії. На його очах діставали тіла, але впізнати бодай когось уже було вкрай важко.
Під час того бомбардування Василь стратив не лише жінку. Загинули також кума, син та батьки його невістки, які були у підвалі разом з його дружиною. Але їх останків так і не знайшли.
Дочка Василя Яна здала ДНК-тест. Та коли збіги підтвердилися, виявилося, що її маму помилково поховала інша родина. Лише місяць тому рідним вдалося перепоховати тіло Галини Ярошенко.
СБУ повідомила про підозру виконавцям вбивства
Поки російські війська не підпускали цивільних до розбирання завалів, Чайко роздавав окупантам медалі буквально за десять кілометрів від місця злочину. У селі Здвижівка в дитячому садку він облаштував свій штаб. Після поразки під Києвом, Чайка призначили командувачем військ у Сирії. Кравченко і досі залишається командувачем 11-ї армії ВПС та ймовірно, і далі направляє бомбардувальники в Україну. Обом генералам СБУ повідомила про підозру в порушенні законів та звичаїв війни. Досудове слідство наразі триває.
Пан Василь оселився на заводі, де працює. Там йому виділили невелику кімнату. Місце, де колись стояв його будинок, чоловік намагається об'їжджати, щоби не бачити. Цього року там обіцяють розпочати будівництво нової висотки.
Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський повідомив, що Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт ще двох російських воєнних злочинців. Цього разу – військових командувачів дальньої авіації та Чорноморського флоту держави-терориста.
Читайте провідні новини дня:
