Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки 29 березня завершив розгляд всіх 4269 правок депутатських до нового законопроєкту про мобілізацію. Попереду — друге читання в парламенті.
ТСН.ua зібрав усе, що відомо про найважливіші правки, які були підтримані та відхилені.
Мобілізація чоловіків з 25 до 60
Міністерство оборони України надало роз'яснення щодо нового мобілізаційного законопроєкту №10449, який передбачає низку змін у системі мобілізації та військової підготовки громадян.
Таким чином, після розгляду тисяч правок новий законопроєкт пропонує мобілізувати молодь від 25 років. Граничний мобілізаційний вік залишать незмінним — 60 років.
Базова військова підготовка
Крім того, від 2025 року у вищих навчальних закладах запроваджується базова військова підготовка. Однак деякі категорії громадян можуть бути звільнені від неї.
Базова військова служба замість строкової
Також замість строкової запроваджується базова військова служба на термін 5 місяців у мирний час і 3 місяці — у воєнний. Водночас громадяни з 18 років можуть самостійно обрати час проходження базової військової служби.
Що важливо, громадяни з 18 років, незалежно від проходження базової військової підготовки чи служби, отримають відстрочку до досягнення мобілізаційного віку (тобто до 25 років).
Демобілізація після 36 місяців служби
Комітет Верховної Ради з нацбезпеки, оборони та розвідки підтримав правку до мобілізаційного законопроєкту про демобілізацію після 36 місяців військової служби, але за рішенням президента. Про це повідомив нардеп Олексій Гончаренко.
Народний обранець заявив, що комітет відхилив правку про демобілізацію після 36 місяців служби, яка мала б відбуватися без додаткових рішень Ставки верховного головнокомандувача. “Це моя правка. Я на ній наполягав. Але комітет не підтримав. Поки що комітет підтримав правку Безуглої про демобілізацію після 36 місяців, але за рішенням президента”, — написав Гончаренко в Мережі.
За його словами, в Раді “ідею демобілізації взагалі ховають”.
Бронювання за гроші не буде
Комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки відхилив правки до законопроєкту про мобілізацію щодо бронювання військовозобов'язаних, які отримують певну зарплату та сплачують податки. Про це розповів нардеп від “Слуги народу”, член профільного комітету Ігор Копитін.
Обговорення правок щодо запровадження так званого бронювання за гроші відбулося 25 березня, повідомив раніше нардеп Юрій Здебський з оборонного комітету.
Як поінформував Копитін, були окремі пропозиції щодо бронювання тих, хто отримує певну зарплату та сплачує податки, але ці пропозиції були відхилені “навіть без обговорення”.
“Метою законопроєкту є встановлення соціально справедливої мобілізації. Фактичною суттю таких правок став би принцип “війна для бідних”. А це неприпустимо!”, — наголосив народний обранець.
Все про відстрочку: кому нададуть, а кому ні
В четвер, 21 березня, комітет з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Верховної Ради не підтримав пропозицію щодо надання відстрочки для прокурорів органів прокуратури та деяких чиновників. Про це повідомила народна депутатка Ірина Фріз.
Зокрема, комітет не підтримав правку щодо відстрочки для радників, помічників, прессекретаря президента, працівників секретаріатів голови ВР, його першого заступника та заступників, працівників секретаріатів депутатських фракцій (груп) у парламенті, працівників патронатних служб прем’єр-міністра та інших членів уряду й інших державних органів.
“Ці категорії, як і прокурори, матимуть право на бронювання згідно з порядком, який встановлено Кабміном, а не на безумовну відстрочку від мобілізації”, – повідомила Ірина Фріз.
Водночас профільний комітет Ради підтримав надання відстрочки:
-
усиновлювачам, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту здійснення усиновлення була дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми) позбавленою(-ими) батьківського піклування, опікунам, піклувальникам, прийомним батькам, батькам-вихователям, патронатним вихователям, на утриманні яких перебуває принаймні одна дитина-сирота або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
-
одному з батьків, які мають дитину до 18 років, якщо другий відбуває покарання в місцях позбавлення волі;
-
жінкам і чоловікам, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18, крім тих, хто має заборгованість зі сплати аліментів за три місяці;
-
жінкам і чоловікам, які мають дитину до 18 років, якщо другий з батьків помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька в Книзі реєстрації народжень – на підставі частини першої 135 ст. Сімейного кодексу;
-
тим, хто виховує дитину з інвалідністю до 18 років;
-
тим, на утриманні у кого є повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю І чи ІІ групи.
22 березня комітет не підтримав надання відстрочки для певних категорій громадян, які правками намагалися додати до редакції законопроєкту, ухваленого в першому читанні. Про це повідомила народна депутатка Ірина Фріз.
Зокрема, комітет не підтримав відстрочку для:
-
осіб начальницького складу НАБУ та ДБР;
-
співробітників МЗС України та осіб, які мають дипломатичний ранг надзвичайного та повноважного посла;
-
осіб, які є релігійними проповідниками, наставниками або іншими священнослужителями релігійних організацій. Члени комітету вважають, що це питання треба врегульовувати в Законі про альтернативну службу, а не в законі про мобілізацію, адже всі громадяни, згідно з Конституцією, мають рівні права та обов’язки незважаючи на релігійні та інші переконання;
-
працівників позашкільної освіти;
-
неповнорідних братів / сестер;
-
творчих працівників, реставраторів, головних зберігачів фондів і керівників національних закладів культури.
За словами Фріз, комітетську правку щодо доглядачів ухвалено в такій редакції:
-
які мають дружину (чоловіка) з числа осіб із інвалідністю І чи ІІ групи;
-
які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи, встановленою внаслідок відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів чи онкологічного захворювання, розумових, психічних вад або наявності в такої особи неповнолітньої дитини (дітей);
-
які мають одного зі своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, відбувають покарання у вигляді позбавлення волі); у разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю;
-
які є членами сім’ї другого ступеня спорідненості особи з інвалідністю I або ІІ групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня спорідненості чи їх неможливості здійснювати догляд внаслідок того, що вони самі потребують догляду).
Також комітет підтримав відстрочку для аспірантів усіх форм навчання — бюджетної та комерційної.
Коли Верховна Рада візьметься за закон про мобілізацію
У парламенті вже завершили розгляд всіх правок до проєкту закону про мобілізаційні заходи. Однак це не означає, що закон ухвалять швидко. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі.
“На законопроєкт ще чекає кілька змін до голосування у другому читанні. По-перше, зараз будуть розглядати додаткові комітетські правки. Це ще довго. По-друге, треба ще рішенням Комітету затвердити всю таблицю. Але вже зрозуміло, що за два тижні Рада перейде до розгляду питання в залі парламенту. І я, до речі, не думаю, що буде сильно хтось затягувати з правками”, — написав він.
Читайте провідні новини дня:
