Вчені виявили велику кількість бактерій, які спричиняють карієс і запалення ясен, на зубах людини, яка жила близько 4000 років тому. Уражені бактеріями зуби знайшли під час розкопок 1993 та 1996 років у вапняковій печері графства Лімерик, що в Ірландії. Вони були серед людських решток.
Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в науковому журналі Molecular Biology and Evolution, повідомляє CNN.
Як йдеться у статті, обидва зразки корінних зубів, датовані між 2280 і 2140 роками до нашої ери, належали одній людині, яка жила в бронзовий вік.
Так, один зуб мав велику кількість Streptococcus mutans – бактерій ротової порожнини, які викликають карієс. Однак ознак захворювання на ньому не було – вони не встигли з’явитися.
За словами співавторки дослідження та доцентки кафедри генетики у Дубліні Лари Кессіді, ця бактерія рідко зустрічається у давніх геномах. Ймовірно, через кислотоутворювальну природу, яка й викликає карієс і деградацію ДНК в зубах, вона погано зберігається.
Дослідники також вважають, що бактерії не так часто зустрічаються в стародавніх зубах, тому що тодішній раціон людини включав меншу кількість рафінованого цукру та менше оброблених продуктів.
За словами Кессіді, з розвитком сільського господарства близько 10 000 років тому відбулися значні зміни у харчуванні. Водночас популяризація цукру спостерігається останні кілька сотень років.
Поки достеменно незрозуміло, чому бактерії на виявлених зубах бронзового віку надзвичайно добре збереглися, Лара Кессіді сказав, що прохолодні та сухі умови печери, ймовірно, були причиною.
Проаналізувавши бактерії, знайдені на зубах бронзового віку, і порівнявши їх із сучасними зразками, дослідники виявили, що еволюційне дерево Streptococcus mutans є складнішим, ніж вважали раніше. Вчені виявили, що її здатність завдавати шкоди зубам еволюціонувала разом зі змінами в харчуванні людини.
Як зазначила Кессіді, це відкриття може допомогти зрозуміти, чому карієс став поширеною проблемою ротової порожнини у наш час.
“За останні кілька сотень років відбулася шалена кількість змін (у харчуванні людини), тому, зокрема, розуміння того, як це вплинуло на мікробіом (мікроорганізми, такі як бактерії, які природно живуть на людському тілі та всередині нього), а не лише на мікробіом порожнини рота, а також мікробіом кишечника може просто допомогти нам трохи зрозуміти, чому певні захворювання стали настільки поширеними за останні кілька століть”, – додала вона.
Хоча на зубах бронзового віку не було виявлено жодних ознак карієсу, але якби дорослий чоловік, якому вони належали, прожив трохи довше, велика кількість бактерій свідчить про те, що незабаром у нього утворився б карієс, додала Кессіді.
Два інші знайдені зуби містили ДНК Tannerella forsythia – бактерії, що викликає захворювання ясен. Дослідники виявили два її різних штами, хоча зазвичай зустрічається лише один із них.
Це означає, що стародавні мікробіоми були набагато різноманітнішими, ніж сучасні. Як зазначили вчені, втрата біорізноманіття може мати негативний вплив на здоров'я людини.
Ще кілька зубів, знайдених у печері, мали ознаки карієсу. Однак невідомо, чи належали вони тій самій людині чи іншим членам спільноти, оскільки вони були відокремленими від інших скелетних останків.
“Цілком можливо, що інші зуби з його рота дійсно мали карієс, або інші члени його спільноти страждали від захворювання зубів”, – каже дослідниця.
Нагадаємо, вчені випадково створили ембріон миші з шістьма лапами і без статевих органів (фото).
Читайте також:
