Німеччина негайно шукатиме системи Patriot для України. Про це на зустрічі Ради Україна-НАТО у Брюсселі заявив український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Саме протиповітряна оборона була ключовою темою. Як зазначив наш посадовець – він хотів занурити колег у сувору реальність жителів Харкова, Одеси та Львова.
Про це йдеться у сюжеті кореспондентки “Радіо Свобода” Зоряни Степаненко.
Що говорив Кулеба на зустрічі Ради Україна-НАТО
З нагоди 75-річчя створення НАТО у штаб-квартирі Альянсу відбулись урочистості. З оркестром, розрізанням торта, однак святковий настрій певним чином затьмарюють виклики, з якими стикається нині найпотужніший військово-політичний союз у світі.
Найкривавіша від часів Другої світової війна в Європі триває, ознак, що її кінець близько, немає. Військові успіхи України змінилися загрозами їй через брак озброєння на тлі затримок допомоги від ключових союзників.
Росія та її економіка призвичаюються до ритму війни, допоки члени НАТО намагаються надолужити її у виробництві зброї. Зберігаються побоювання нового російського наступу та навіть прориву крізь українські лінії оборони. Підштовхнути союзників до активнішої допомоги Україні – не тільки боєприпасами, а й системами ППО – у Брюсселі намагався Дмитро Кулеба. Каже, лише за березень по Україні вдарили 94 балістичні ракети.
“Я вибачився за те, що псую святковий настрій дня народження НАТО. Але я відчував, що потрібно занурити колег у сувору реальність жителів Харкова, Одеси, Львова. Німеччина, як голова коаліції протиповітряної оборони, ініціює зараз негайно аналіз усіх наявних не лише у союзників, але загалом у світі систем батарей Patriot та інших систем ППО і що можна зробити, які комбінації побудувати для того, щоб ці батареї були доправлені до України”, – сказав Дмитро Кулеба.
Потреби України міністр озвучував як за загальним столом, так і окремо колегам – на двосторонніх зустрічах. А щодо подальшого їх забезпечення – у НАТО вважають, що роль Альянсу в координації допомоги Україні треба посилити.
Що пропонує Столтенберг
Генеральний секретар пропонує відходити від двосторонніх добровільних внесків союзників до колективних зобов’язань у межах Альянсу. Щоб допомагали всі і пропорційно до своїх спроможностей, тобто ВВП кожної країни зокрема. Це стабільніше й передбачуваніше, погодилися країни-члени і домовилися готувати план. Західні ЗМІ повідомили й деталі, що стають відправною точкою цих дискусій: сто мільярдів євро Україні – на наступні 5 років. Та це ще може змінитися, перш ніж у НАТО дійдуть компромісу, пошуки якого тільки починаються.
“Новий формат допомоги можуть схвалити на саміті у Вашингтоні влітку. А передуватимуть цьому дискусії, чи зараховувати до нього як внески двосторонню допомогу та якою взагалі має бути загальна сума. Втім, дипломати, що спілкувалися з нами на умовах анонімності, налаштовані щодо перспектив ініціативи скептично попри формальну згоду домовлятися. Забагато розбіжностей, кажуть, уже “на березі”, подолати які буде складно”, – зауважує Зоряна Степаненко.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: ТСН 18:00 за 5 квітня 2024 року | Повний випуск новин
Нагадаємо, раніше ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко також заявив, що на саміті НАТО у Вашингтоні 2024 року члени Альянсу, ймовірно, не запросять Україну до вступу, проте просування з цього питання все ж відбудеться.
Читайте також:
