Скорочення кількості університетів та хто може вступити на бюджет: що планують змінити в системі освіти

Ексклюзив ТСН

Народні депутати досі дискутують щодо законопроєкту, який змінює підходи до фінансування здобуття вищої освіти. Законопроєкт, у якому з'явилося поняття грантової системи для вступників, презентували на початку року і навіть ухвалили в першому читанні. Але за словами секретарки освітнього парламентського комітету Наталії Піпи, якщо до кінця квітня документ затвердять у цілому, цьогорічні випускники скористатися цією новацією не встигнуть.

Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Інни Боднар.

Кількість вищих навчальних закладів хочуть скоротити

В Україні натепер налічується майже 170 державних університетів, а ще з сотня приватних і з пів сотні комунальних закладів. На таку кількість вишів банально не вистачає абітурієнтів, констатують у Міністерстві освіти.

2008 року випускників шкіл було 640 тисяч, торік – 360 тис. А до 2033-го буде близько 300 тисяч, і це тут пораховані випускники з наразі окупованих територій.

Тому кількість державних університетів планують зменшити ледь не вдвічі. І досягти це шляхом приєднання слабших до сильніших.

Там, де населення до трьохсот п'ятдесяти тисяч – Полтава, Тернопіль, Івано-Франківськ, Чернігів, Луцьк, Житомир, Суми, має бути не більше двох університетів.

У більших містах мережа складатиметься з трьох типів – навчальні інститути, дослідницькі університети та спеціалізовані академії.

Коли кількість закладів скоротять, тим, хто залишиться, обіцяють більші можливості. Але на місцях не завжди “за”. Ось керівництво Харківського педагогічного виступило проти приєднання до місцевого університету Каразіна.

“Для нас важливо, щоб педагогічний університет був педагогічним. Для нас важливо, щоб він був зосереджений на своїй галузевій специфіці і не розмивав ресурси на підготовку тих фахівців, яких можуть готувати інші університети”, – сказав міністр освіти й науки України Оксен Лісовий.

Які зміни будуть для студентів

Міністерство освіти пропонує відійти від класичного поділу на бюджет і контракт та впровадити таке поняття, як державний грант.

Розмір державного гранту залежатиме від балів, отриманих на НМТ. Що вищий бал, то вищий грант. З цими грошима, а сума буде відома одразу після завершення тестування, абітурієнт вирішуватиме, де йому вигідніше навчатися. Може обрати виш, де гранту вистачить повністю оплачувати навчання. Або ж інший, де треба буде доплачувати.

Тобто частину вартості навчання покриватиме грант, решту – сімейний бюджет. Або можна буде скористатися пільговим кредитом. Його, обіцяють, видаватимуть державні банки під 3-5% на 15 років.

На класичному бюджеті, коли за все сплачує держава, навчатимуть на тих спеціальностях, які точно потрібні державі.

Студентові гарантуватиметься перше робоче місце. І він гарантовано має туди піти. Передумати можна, але посеред навчання і після перевестися на контракт.

Студентам можуть дозволити визначитися зі спеціальністю

Законопроєкт щодо індивідуальних освітніх траєкторій – так в уряді назвали документ, який за задумом має розширити можливості і для вишів, і для студентів. Парламент уже ухвалив його в першому читанні.

Згідно з ним абітурієнту спочатку пропонують обрати галузь, а вже на другому-третьому курсі визначатися зі спеціальністю. Наприклад, вступати на соціальні науки, а потім вирішувати, ким точно бути – політогом, соціологом чи психологом.

Контрактникам можна регулювати терміни свого навчання. Опановувати програму швидше чи довше, і на бакалавра навчатися не чотири роки, як зараз, а три або шість.

Коли презентували ці законодавчі новації, то говорили і про скасування такої форми навчання, як заочна. Хотіли трансформувати її в дистанційну. Але парламентарі цю норму прибрали і заочний формат зберегли.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: ТСН 07:00 за 10 квітня 2024 року | Повний випуск новин

Раніше ТСН повідомляла, кого бракує на ринку праці в Україні.

Читайте також: 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *