11 квітня Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт про мобілізацію. Багатостраждальний документ готували від минулого року. 10 квітня майже до другої ночі нардепи відхилили понад 4 тисячі правок. Крім того, ключовий пункт про демобілізацію, якого так очікували військові, вилучили з тексту майже перед остаточним голосуванням.
Чому в ухваленому законопроєкті не йдеться про демобілізацію, коли вона можлива та за яких умов і що про це думають військові – дивіться в ексклюзиві TSN.ua.
З законопроєкту про мобілізацію викинули демобілізацію
Пропозиції щодо демобілізації в тексті законопроєкту про мобілізацію змінювали кілька разів. Раніше йшлося про можливість демобілізації після 36 місяців служби за рішенням Ставки, потім – про звільнення тих, хто був безпосередньо на передовій. Зрештою головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський написав міністрові оборони Рустему Умєрову лист, в якому запропонував розглянути положення про демобілізацію окремо від урядового закону про мобілізацію. Отже, тепер депутати мають розробити окремий законопроєкт про звільнення військовослужбовців з армії. За словами Євгена Карася, зрозуміти втомлених військових можна, але все ж є нюанси, які варто враховувати.
Євген Карась каже, що об’єктивно немає зараз змоги, щоб замінити всіх бійців на фронті. Однак додав, що військові обурені і мають на це право, бо два роки повномасштабної війни забирають як і здоров’я, так і сили.
Головна мета ухваленого закону про мобілізацію – це облік усіх військовозобов'язаних та оновлення їхніх даних, щоб держава чітко розуміла, хто може бути мобілізований, хто має право на відстрочку від призову, а хто є заброньованим. До другого читання до законопроєкту надійшло понад 4000 правок. Військовослужбовець, заступник командира 14-го окремого полку ЗСУ Євген Карась каже, що найголовніше – це те, що цей закон уже нарешті ухвалили і ЛАВИ ЗСУ поповняться новими бійцями, що дозволить стабілізувати фронт.
За словами Євгена Карася, негативно на події на фронті впливає те, що держава не спромоглася зробити зачищення несправедливості, коли одні люди воюють, а інші наживаються на війні.
Мобілізація жінок
Але й це ще не всі новини. Україна має готуватися до мобілізації жінок найближчими роками. Таку гучну заяву зробила радниця з гендерних питань командувача Сухопутних військ Оксана Григор'єва в інтерв’ю The Times. За її словами, Україна має позбутися “старомодного менталітету” щодо жінок і прийняти політику призову жінок на військову службу за ізраїльським зразком.
“Ми повинні покінчити зі старомодним менталітетом і прийняти політику призову жінок на військову службу за ізраїльським зразком. У нашій Конституції сказано, що обов’язок кожного українця – захищати свою Батьківщину, тому правильно, щоб служили й жінки. Нам потрібно готувати дівчат змалечку до захисту країни”.
Центр протидії дезінформації РНБО відреагував на згадану публікацію, зазначивши, що питання мобілізації жінок в Україні не стоїть на порядку денному. Там додали, що жоден закон не передбачає їхньої мобілізації. Тож розповсюджувана інформація не відповідає дійсності.
Євген Карась вважає, що жінки мають за власним бажанням вступати до лав ЗСУ.
В ухваленому законопроєкті про мобілізацію жінок також не йдеться. В документі зазначається, що українські жінки можуть служити в армії лише за умови добровільної згоди. Водночас жінки, які придатні до військової служби за станом здоров’я та віком і мають професійну (професійно-технічну), фахову передвищу або вищу освіту та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних.
Інші нововведення
Крім того, Верховна Рада ухвалила в першому читанні проєкт закону про мобілізацію засуджених. Документ пропонує надавати можливість служити тим, хто увʼязнений за нетяжкими статтями.
Читайте також:
