Оскільки російська війна проти України триває вже третій рік, поле бою формують три основні чинники. Їхня взаємодія пояснює протиріччя, які щодня проявляються вздовж лінії фронту.
Про це повідомляє Forbes.
Три чинники, які формують поле бою
По-перше: Росія повністю мобілізована – політично, промислово та військово. Але ця мобілізація виснажує ресурси, які Кремль не може відновити. Найголовніше – запаси старої зброї часів холодної війни. Іншими словами, Росія сильна, але крихка, зазначається у статті.
По-друге: Україна також мобілізується, але досі покладається на іноземну допомогу для задоволення нагальних фінансових і військових потреб. Водночас дружні до Росії республіканці в Палаті представників США затримують вирішальну частину цієї допомоги.
По-третє: тактика українських військ перевершує тактику російських, допомагаючи українцям перемогти значно більші ворожі формування. Але, як зазначається, тактика не має значення, коли і де в українських військових просто закінчуються боєприпаси.
“Взаємодія цих трьох динамік пояснює уявні протиріччя, які щодня проявляються вздовж 600-мильної лінії фронту широкої війни. Українці відбивають більшість російських атак, завдаючи катастрофічних втрат російським штурмовим групам, які дедалі менше оснащені. Але росіяни продовжують прибувати і продовжують завойовувати позиції“, – йдеться в публікації.
Зазначається, що єдина людина, яка може зупинити росіян – республіканський спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон – наразі відмовляється це зробити. Саме він має поставити на голосування законопроєкт про допомогу Україні на 60 млрд дол. Ця допомога оплачуватиме боєприпаси, необхідні ЗСУ, щоб стримувати війська противники, допоки росіяни остаточно не вичерпають свої запаси старої зброї часів холодної війни.
Читайте провідні новини дня:
- Новий наступ Росії: напрямки, строки та цілі – що про це кажуть західні лідери та військові
- Чому Росії вдалось знищити ТЕС, яка “була захищена на 100%”: експерт вказав на нюанси
- Вилучення автівок, покарання для ухилянтів та повістки по-новому: що змінить закон про мобілізацію
Втрати РФ у війні проти України
Автори матеріалу звертають увагу, що за 26 місяців важких боїв російські війська втратили в Україні 15 300 танків, бойових машин, гаубиць та іншої зброї, а також сотні тисяч військових. Втрати українських військових на третину менші.
І все ж російська сила в Україні більша, ніж будь-коли.
“Армія зараз фактично більша – на 15 відсотків – ніж вона була, коли вторглася до України. За минулий рік Росія збільшила чисельність своїх військ на передовій від 360 тис. до 470 тис.” – повідомив головнокомандувач НАТО, генерал армії США Крістофер Каволі.
Це стало можливим завдяки тому, що від кінця 2022 року Кремль призвав понад 300 тис. осіб разом із підвищенням бонусів для добровольців.
Проте російські солдати гинуть так само швидко, як прибувають до України. Міноборони Естонії дійшло висновку, що ліквідація 100 тис. російських військових цього року назавжди порушить, якщо не зруйнує, мобілізаційні зусилля Кремля.
Росії вже бракує танків
Російська промисловість щороку випускає 500-600 нових танків і, можливо, трохи більше 1000 нових бойових машин. Щороку російські військові втрачають понад 1000 і близько 2000 бойових машин – і рівень втрат зростає.
“Є прогалина, яку Кремль заповнює, виводячи з експлуатації танки довгострокового зберігання та бойові машини 1970-х, а в деяких випадках навіть 60-х чи 50-х років. Але ці старі транспортні засоби – це обмежений ресурс. Побудовані під час індустріального розквіту Радянського Союзу, їх неможливо замінити новим виробництвом”, – йдеться у статті.
Останні загрозливі для РФ прогнози передбачають, що вже в середині 2025 року на російських складах більше не залишиться старих танків і бойових машин.
“Час для Росії спливає”, – зауважив естонський військовий та аналітик Артур Рехі.
Докази нестачі танків уже помітні: російські війська їдуть у бій у неброньованих вантажівках і навіть відкритих гольф-карах, які Кремль придбав у китайської компанії. Як вказують автори, неважливо, що російська армія в Україні налічує 300 чи 400 тис. бійців, якщо вони абсолютно не захищені на полі бою.
Крихкість армії РФ була б більш очевидною, якби українська армія не відчувала снарядного голоду і, часом, не була нездатна стріляти у відповідь.
ЗСУ втрачають позиції на фронті, потрібна зброя
Як йдеться в публікації, коли наприкінці 2023 року контрнаступ України завершився після своїх скромних досягнень, Росія перехопила ініціативу і пішла в атаку по всій лінії фронту.
“Для українців момент не міг бути гіршим. Майже в той самий момент у середині жовтня спікер Палати Джонсон відмовився винести на голосування 60 мільярдів доларів нового фінансування, які президент США Джо Байден запропонував Україні”, – сказано в матеріалі.
Позбавлені очікуваних сотень тисяч артснарядів і тисяч ракет “земля-повітря”, ЗСУ змушені були зробити важкий вибір: відступити з позицій, які могли б утримати за достатньої вогневої потужності. Так, 2000-осібний український гарнізон залишив Авдіївку після того, як завдав десятки тисяч втрат росіянам, але потім у нього закінчилися боєприпаси. Тепер інший 2-тисячний український гарнізон стоїть перед такою ж страшною дилемою в районі Часового Яру.
У статті зазначається, що українські війська втрачають позиції, але це відбувається перед легіонами погано навчених російських військ, які їздять на старих машинах. ЗСУ втрачають позиції лише тому, що в них закінчуються боєприпаси.
“Здатність українців захищати свою територію, яку вони зараз утримують, і їхній повітряний простір швидко зникнуть – швидко зникнуть – без… постійної підтримки США”, – сказав Каволі.
І навпаки, за підтримки США переозброєна українська армія могла б захистити свої міста від російських атак, і на лінії фронту досягти переваги у вогневій потужності над ворогом, у якого швидко закінчується сучасна зброя.
Резюмуючи, автори публікації вказали, що вибір, на жаль, не за українцями. Це залежить від однієї людини – лідера слабкої республіканської більшості в одній із палат Конгресу США.
До слова, видання Bloomberg повідомило, що суттєва нестача боєприпасів, живої сили на фронті і прогалини у ППО свідчать про те, що Україна перебуває в найкрихкішому моменті за понад два роки війни. Наступні кілька місяців стануть найважчим випробуванням для України.
Читайте також:
