Мобілізацію треба проводити з урахуванням економічної доцільності бізнесу, аби формувати податковий ресурс.
Таку думку висловив член Економічного дискусійного клубу, економіст Олег Пендзин в ефірі Еспресо.tv.
“Займімось звичайною арифметикою рівня середньої школи. В рік по мінімуму мобілізований обходиться бюджету в 1 млн 300 тис. грн. При чому мої знайомі, які проходили через мобілізацію і зараз воюють, говорять, що, коли ти приходиш, то дають список на пару папірців, де написано, що треба тобі докупити власним коштом, починаючи від тактичного одягу та розгрузок. У структурах безпеки оборони працює 1 млн 100 тис. людей, а ті, хто героїчно загинув, все одно залишаються на забезпечені держави, яка винна їхнім родичам 15 млн грн. От беріть 1 млн 100 тис. і множте на 1 млн 300 тис., отримуємо ситуацію, коли тільки на мінімальне утримання тих, хто сьогодні воює, потрібно 1,4 трлн грн, навіть більше”, – пояснив економіст.
Олег Пендзин додав, що у державному бюджеті на 2024 рік передбачено всього 1,7 трлн грн надходжень.
“У мене є питання, як економіста: за які гроші ми плануємо зараз з вами відповідно до новоприйнятого закону про мобілізацію додатково набирати людей? Хто буде їм це все оплачувати, про що йдеться?” – запитує Пендзин.
Він зазначив, що 40% від суми утримання одного бійця в 1 млн 300 тис. грн на рік – це заробітна плата без урахування 70 тис. грн, які обіцяють виплачувати тим, хто був “на нулі” 30 днів, згідно з новою постановою Кабміну про додаткові сплати військовим
“Питання: звідки? При тому, що макрофінансова допомога, яка нам надходить, не може бути використана на безпеку оборони. Відповідно, для мене це велике питання”, – зауважив експерт.
Тобто, за словами Пендзина, гроші на утримання мобілізованих Україна може отримати виключно коштом податків та зборів.
“Скажу декілька речей, які надзвичайно непопулярні. Перша – однією з основних ознак переведення країни на військові рейки є зупинка децентралізації та концентрація всіх коштів в одному державному бюджеті. Друга – замороження соціальних стандартів. Третя – розуміємо, що 1,7 трлн грн у бюджеті — ті гроші, які ще треба зібрати, тобто бізнес має рік відпрацювати, сформувати дохід, з якого сплатить податки. Тобто цих податків має бути 1,7 трлн. Тому мобілізацію треба здійснювати, виходячи з економічної доцільності бізнесу, аби формувати податковий ресурс”, – резюмував Олег Пендзин.
Нагадаємо, в Інституті демографії пояснили, чим загрожує Україні зменшення граничного призовного віку. Олександр Гладун зауважив, що в будь-якому випадку війна негативно впливає на демографію, однак саме вікова категорія 20-річних в Україні є найменшою за чисельністю.
Читайте також:
