Росіяни отримали наказ захопити місто Часів Яр до 9 травня, повідомив головнокомандувач Сирський. В України закінчуються снаряди і майже виснажений запас ракет для ЗРК Patriot. Але фронт тримається надзусиллями наших людей, які і є справжньою українською “диво-зброєю”.
Наш Андрій Цаплієнко, який працював в районі Часового Яру і Серебрянського лісу, побачив, як українці йдуть на ризикові військові рішення, які вважаються неможливими на війні. І які поки що тримають 1000-кілометровий фронт.
Швидкісна ціль невідомого походження прямувала в бік прифронтової Костянтинівки. Спочатку зенітникам здалось, що це якийсь новітній безпілотник.
“Зреагували швидко і відкрили вогонь”, – каже Андрій, зенітник бригади ДПСУ “Помста”.
Це був не дрон, а КАБ – керована авіабомба. Баражуючий боєприпас, майже невидимий для радарів. Зазвичай це півтонни металу та вибухівки, які легко складають багатоквартирний будинок. Збити таку ціль практично неможливо, але прикордонники за підтримки 28-ої бригади це зробили.
Незбиваємий КАБ, якими так хизується ворог, збито.
Якби бомба долетіла до Костянтинівки, могла б знищити цілий будинок. Та збитий боєприпас впав у полі, не розірвавшись.
“Ми не знаємо, як поведе себе ця річ, і в яку хвилину або секунду вона спрацює”, – зауважує Роман, командир підрозділу зенітників.
Бомба оздоблена алюмінієвими крилами, які, ймовірно, й відбило швидкострільним залпом.
Унікальний випадок, бо бомби не збивають. Тож досвід прикордонних зенітників зараз аналізують і вивчають.
Такими коригованими бомбами росія щодня перемелює стратегічно важливе місто Часів Яр. З відстані до півсотні кілометрів, не заходячи літаками в зону ураження ППО, окупанти бомблять КАБами й мирних жителів сусідньої Костянтинівки. Сьогодні комусь з них ці хлопці, ймовірно, врятували життя.
А гармаші кожного дня рятують піхоту в Серебрянському лісі, попри те, що їхні гаубиці М101 пам’ятають Другу Світову.
“Гармата досить точна, 105-ий калібр. Там є різні роки випуску. Там є 1944 рік. В нас 1955 рік”, – каже Володимир, командир розрахунку гармати.
Цей військовий музей вдалось зробити ефективним, затягнувши його туди, куди й пішки дістатися майже неможливо. Але вибір позиції став вирішальним фактором.
Доставка боєприпасів на цю позицію схожа на спецоперацію.
“Багато FPV залітало, була небезпека саме дронів. Перше. Друге. Розвідка їх працює дуже ефективно. Тому рухатись треба швидше. Алео сама проблема – це FPV”, – каже “Скіф”, командир підрозділу артилеристів бригади ДПСУ “Помста”.
Ворог не може вичислити ці гаубиці майже під носом в себе. І тому кожен постріл бригади “Помста” лягає в ціль.
Насправді ж, тут кожна хвилина сповнена ризику. В будь-який момент можуть піти на прорив переважаючі сили противника.
В руках людей, які діють нестандартно, навіть гармата часів Другої Світової стає небезпечним для ворога інструментом війни.
“В нас є два ресурси безцінних: люди і час, які не можна тратити впусту. Потрібно берегти. Якщо ми цей ресурс, люди і час, будемо берегти, то перемога буде за нами”, – зауважує Валерій, начальник штабу одного з підрозділів бригади ДПСУ “Помста”.
Те, що зробили хлопці з бригади “Азов”, можна назвати лише одним словом – “подвиг”. Їм був потрібен танк. Вони не просили його у союзників, а забрали у ворогів. Іще один унікальний випадок на війні – новий Т-72 “азовці” вивели своїм ходом.Відтепер цей танк буде навалювати по тих, хто його зробив, і допоможе бригаді “Азов” здобувати перемогу на полі бою.
Колона ворожої бронетехніки ледь не обвалила українську оборону в районі села Терни. Цей танк вартістю більше, ніж два мільйони доларів, мав підійти впритул до позицій “Азова” і прорвати їх. Для захисту від дронів машину обшили сітками і обвішали небаченою кількістю засобів РЕБ. Який, втім, пропустив один приліт FPV.
Танк на всіх парах валив по дорозі в бік українських позицій і врізався в підбиту БМП. Його екіпаж втік. Здавалося б, простіше за все танк спалити дроном. Але ці двоє хлопців ризикнули та під вогнем противника змогли запустити двигун .
“Подивився на його стан. Бачу, що він може поїхати. Роблю на КСП доповідь, що пацієнт скоріше живий, чим мертвий”, – розповідає Ілля Дворко, заступник командира 2-ої танкової роти бригади “Азов”.
Та цій доповіді передували три ночі важкої командної роботи усієї батальйонно-тактичної групи. З’ясувалось, що 72-ку зупинив не FPV, а путанка дротів на гусеницях, яка їх заблокувала.
Спочатку під обстрілом довелось обрізати гірлянди дротів з гусениць. Потім, так само під обстрілом, тягнути сюди три важелезні танкові аккамулятори.
Та потрапити всередину було неможливо. Цей люк перекрила гармата. Щоб завести танк, потрібен був неймовірний збіг обставин – механік-водій зі здібностями акробата. І це не жарт. В “Азові” знайшовся такий. Мехвод Володя, який працював з цирком “Дю Солей”.
В непроглядній темряві танк рвонув уперед і влетів у воронку від бомби. Від удару командир знепритомнів. Але, прийшовши до тями, вибрався з пастки і дотягнув танк до своїх.
З першого погляду зрозуміло, що новітній танк вартістю в два мільйони доларів використовувався фактично, як одноразовий таран з гарматою.
Абсолютний героїзм цих хлопців точно не має меж. Але кількість героїв не безмежна. Наш головний ресурс – люди, і воювати так, як воюють росіяни, ми не можемо. Потрібна зброя іншого порядку. Диво від зенітників мають замінити удари F-16 по носіям КАБів. Снайперів-артилеристів з гарматами минулого століття – розумні снаряди і новітні гаубиці. А відчайдушних мисливців на трофеї – ангари, забиті сучасною бронетехнікою. І поки світ не квапиться з допомогою, наші люди на межі можливого тримають фронт.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео:
Вони роблять неможливе! Як українські зенітники впіймали крилату бомбу?
Раніше президент Володимир Зеленський повідомив, що ситуація на фронті цими днями – і особливо на Донецьких напрямках – важчає.
Читайте також:
