Українець, який стверджує, що його катували російські окупанти, подав юридичну скаргу на РФ в Аргентині. Це незвичайна спроба домогтися відповідальності за воєнні злочини росіян в той час, коли аналогічними позовами прокуратура Києва переповнена.
Про це пише Reuters.
У своїй заяві українець називає ім'я однієї особи, ще двох ідентифікують за позивними чи військовими знаками, та інших, імена яких не називаються. Він звинувачує їх у застосуванні електричного струму і незаконному ув’язненні як форм тортур у середині-кінці 2022 року.
Чоловік, який попросив Reuters не називати його імені через побоювання за свою родину, яка досі перебуває на окупованих Росією частинах України, подав скаргу до Федерального суду в Буенос-Айресі проти людей, які, за його словами, катували його, чиновників, які керували центром ув'язнення на півдні України, де, за його словами, його утримували, і проти його начальника на роботі, якого він звинувачує у сприянні жорстокому поводженню.
“Мене затримали на роботі. Потім мене катували. Застосовували електрошок. Це було неймовірно боляче, тому я втратив свідомість. Мені пощастило вижити. Багато людей досі там”, — сказав він в інтерв’ю Reuters в Буенос-Айресі.
Майже 70-сторінкову правову скаргу показали Reuters команда юристів чоловіка та члени української неурядової організації The Reckoning Project, які спільно порушили справу. Вона містить нібито свідчення інших осіб, які утримувалися в тому самому центрі ув’язнення, які підтверджують звинувачення, а також висновки експертів ООН про подібну практику тортур на місцях, зокрема ту, про яку йдеться.
У скарзі йдеться про те, що електричні кабелі були прикріплені до вуха та пальця чоловіка, щоб пропускати струм через все його тіло. Його та інших утримували в камерах площею 10 квадратних метрів по 12-20 осіб.
Ібрагім Олабі, головний юридичний радник у цій справі, сказав, що чоловіка допитували та катували близько 20 днів. Згодом його звільнили без пред’явлення звинувачень, і він зумів втекти до неокупованої території України.
Команда юристів чоловіка попросила не розголошувати деталі в заяві, які могли б ідентифікувати чоловіка, точне місце та час подій, а також особи ймовірних злочинців, посилаючись на занепокоєння щодо безпеки чоловіка та цілісності провадження.
Тепер аргентинський суд має вирішити, чи прийматиме він скаргу, що потенційно може тривати місяці. До цього часу заява не оприлюднюється.
Історичний крок
Якщо аргентинські прокурори таки приймуть скаргу, це буде перша справа про ймовірні воєнні злочини Росії в Україні, порушена за межами Європи та Сполучених Штатів.
“Сьогоднішнє подання — важливий історичний крок. Ми зробимо все від нас залежне, щоб допомогти аргентинському правосуддю в його прагненні до правди та справедливості”, — сказав Юрій Бєлоусов, керівник відділу воєнних злочинів Генпрокуратури України.
Він сказав, що використання так званої універсальної юрисдикції має вирішальне значення для України, з огляду на велику кількість справ, пов’язаних із імовірними воєнними злочинами, які створили “безпрецедентний виклик для нашої системи правосуддя”. За словами Бєлоусова, українська прокуратура зареєструвала понад 126 000 справ про воєнні злочини після великого вторгнення Росії в лютому 2022 року.
Слід зазначити, що після знакових судових процесів над лідерами колишньої військової диктатури в 1980-х і на початку 2000-х років Аргентина перетворилася на одного зі світових лідерів у сфері універсальної юрисдикції.
Застосовуючи цей принцип, прокурори можуть порушувати справи за воєнні злочини та злочини проти людяності в інших країнах, навіть якщо жертви та злочинці не пов’язані з Аргентиною.
“Такий випадок універсальної юрисдикції, подібний до цього, сигналізує злочинцям, що злочини мають свою ціну, і ви ніколи більше не зможете легко подорожувати, ви не зможете перетнути кордон, не замислюючись, що станеться на іншому боці”, — сказав Іва Вукусич, експерт з міжнародного права в Утрехтському університеті.
Минулого року слідча комісія ООН виявила , що застосування Росією тортур у підконтрольних їй районах було широко поширеним і систематичним. Експерти встановили, що тортури застосовувалися переважно в слідчих ізоляторах російської влади і передусім щодо осіб, яких росіяни називають українськими інформаторами.
Реакція Росії
Слід додати, що Міністерство оборони Росії відмовилося від коментарів для Reuters. Москва заперечує вчинення воєнних злочинів в Україні та відхилила попередні ордери на арешт Міжнародного кримінального суду.
Читайте також:
