Українські прапори в стінах Капітолію в руках конгресменів, овації та цитування поеми Тараса Шевченка “І мертвим, і живим, і ненародженим”. Все це супроводжувало схвалення Палатою представників Конгресу США в суботу, 20 квітня, подальшої військової та фінансової допомоги Україні на понад $60 млрд. Попереду ще голосування в Сенаті, яке заплановано на вівторок, 23 квітня, та підписання президентом Джо Байденом.
Проте вже зараз можна сказати, що блокування трампістами в Конгресі США протягом майже семи місяців подальшої американської військової підтримки України на третьому році повномасштабної війни в Європі, добігло кінця. Принаймні, до осені, коли американські законодавці голосуватимуть свій бюджет на 2025 рік, де знову має бути передбачена подальша підтримка України, що якраз збігається не лише з президентськими виборами в Америці, а й із переобранням третини Сенату та всієї Палати представників.
Тож, чому Дональд Трамп зрештою дав “зелене світло” на подальшу збройну підтримку України, нехтуючи своїми обіцянками домовитися з Путіним за 24 години, якщо стане президентом США вдруге? Що такого сказала по-секрету розвідка США республіканцям? Та, чому це ще не кінець битви за американську допомогу? Читайте далі в тексті ТСН.ua.
Трамп змінив свою думку: як ухвалили допомогу Україні
Надія на подальшу американську збройну та фінансову підтримку України наближалася до нуля. Принаймні до виборів у США в листопаді, бо це питання стало наріжним каменем запеклого протистояння між демократами та республіканцями. Раніше ТСН.ua вже писав, що Адміністрація Байдена своїми ж руками загнала себе в пастку, коли прив’яла допомогу Україні спочатку до посилення безпеки на кордоні з Мексикою (на чому дуже вдало грали трампісти, хоча, згодом, про це вже майже не згадували публічно), а потім до допомоги Ізраїлю, що негативно сприймалося самими ж демократами через дії уряду Біньяміна Нетаньягу в Секторі Гази.
Знадобилося майже сім місяців тотального знищення енергетичної інфраструктури України та великої кількості загиблих військових і цивільних українців, щоб Дональд Трамп нарешті дав “зелене світло” ухваленню подальшої військової та фінансової допомоги Україні. Хоча, судячи зі статті у The Wall Street Journal, це дані розвідки, які отримав спікер Палати представників Майк Джонсон, змусили його передумати й поставити на голосування пакет допомоги Україні на $60 млрд.
“Я справді вірю інформації (розвідки – ред.), яку ми отримали. Я вважаю, що Сі (лідер Китаю Сі Цзіньпін – ред.), Володимир Путін та Іран справді є віссю зла. Відверто кажучи, я б краще відправив до України кулі, ніж американських хлопців”, – сказав напередодні Майк Джонсон, додавши, що його син восени починає навчання у Військово-морській академії.
Не в останню чергу надання допомоги Україні пришвидшила й перша в історії пряма атака Ірану з його власної території по Ізраїлю “шахедами” і дронами. Як пише CNN, на наступний день після цього спікер Палати представників Майк Джонсон мав телефонну розмову з лідером демократичної меншості в нижній палаті Гакімом Джеффрісом, пообіцявши розблокувати надання допомоги союзниками США – Україні, Ізраїлю та Тайваню – навіть якщо це розлютить республіканців. Дехто вказує, що на Майка Джонсона вплинув і колишній держсекретар часів Трампа Майк Помпео.
Проте навряд чи би Майк Джонсон сам змінив свою позицію. За численними публікаціями в ЗМІ, за кілька днів до голосування він мав зустріч із Дональдом Трампом, який дав йому гарантію, що він і далі залишиться спікером Палати представників попри незадоволення його діями ультраправого крила MAGA (скорочено від передвиборчого слогану Трампа Make America Great Again – “Зробимо Америку знову великою” – ред.) республіканців у Конгресі. Адже кілька тижнів тому скандальна конгресвумен Марджорі Тейлор Грін, відома своєю проросійською риторикою, зокрема про “нацистів в Україні”, вже зареєструвала подання про звільнення Майка Джонсона. Але ходу йому так і не дали, принаймні поки що.
Що та коли отримає Україна: зброя вже на складах
На голосування Палати представників у суботу, 20 квітня, винесли чотири окремих законопроєкти. Хоча ще в лютому Сенат ухвалив об’єднаний пакет допомоги Україні, Ізраїлю і Тайваню на $95 млрд. Тому, суто процедурно, законодавцям у нижній палаті було легше проголосувати саме його, щоб швидше відправити на підпис Джо Байдену. Але політика й наближення виборів взяли гору, бо треба ж було продемонструвати американському виборцю, що Конгрес голосує законопроєкти саме їхнього авторства. Щоправда в Сенат вони “пішли” одним пакетом і голосуватимуться так само всі разом, а не кожний окремо.
Першим Палата представників ухвалила об’єднаний законопроєкт – Акт про мир шляхом сили у 21 ст. – який передбачає заборону Tik Tok (якщо його не продадуть некитайським власникам), можливість передачі Україні заморожених російських активів, розширення санкцій проти Ірану та Росії тощо.
“Президент Рейган навчав нас, що мир досягається силою, і саме про це йдеться в законопроєкті. Іран створює безпілотники та ракети, які купує Росія, щоб вбивати українців. І, як ми бачили минулої суботи, Іран також виробляє ці безпілотники за підтримки Росії, щоб вбивати ізраїльтян. Це треба припинити”, – заявляв очільник комітету закордонних справ Палати представників, республіканець майкл Маккол.
Другим голосувався пакет допомоги американським союзникам у Індо-Тихоокеанському регіоні, зокрема Тайваню, на $8 млрд
І третім американські законодавці ухвалили пакет допомоги Україні на майже $61 млрд, після чого проголосували за допомогу Ізраїлю на $26 млрд, який якраз напередодні попросив США виділити більше озброєння через загострення на Близькому Сході.
Що ж, можливо більшість республіканців, крім ультраправого крила MAGA, та особисто Майк Джонсон (який ще не будучи спікером послідовно голосував проти надання допомоги Україні) і Дональд Трамп зрозуміли, що з віссю зла Китай-Росія-Іран треба щось робити, інакше може бути пізно. А, можливо, їхню думку змінили останні соцопитування, які показали просідання рейтингів республіканців та скорочення розриву між Джо Байденом і Дональдом Трампом, бо запит на підтримку України в американському суспільстві, як серед демократичних, так і республіканських виборців загалом зберігається.
Перш ніж ухвалити пакет допомоги Україні, суто процедурно законодавці мали провалити голосування за чотири поправки, які власне скасовували подальшу підтримку Києва. Одна з них належала Марджорі Тейлор Грін, яка пропонувала кожен долар допомоги для України в цьому законопроєкті звести до нуля. Інша була авторства Вікторії Спарц, українки за походженням, яка хотіла заборонити Білому дому надавати Україні зброю безпосередньо зі складів Пентагону. І ще дві поправки стосувалися заборони надати Києву невійськове фінансування та відправити цей законопроєкт назад на доопрацювання в комітет.
На щастя для нас, всі ці поправки були відхилені, й законопроєкт про подальшу військову та фінансову підтримку Києва Палата представників ухвалила 311 голосами “за”. Зал одразу ж вибухнув оваціями, законодавці почали розмахувати українськими прапорами, на що спікер Майк Джонсон зробив зауваження, що це заборонено правилами, а в залі Конгресу може бути лише один прапор – американський.
Тепер всі ці чотири законопроєкти у вівторок, 23 квітня, має ухвалити Сенат, причому одним пакетом одразу, після чого вони одразу ж підуть на підпис президенту Байдену. Скільки пакет допомоги Україні передбачає суто військової та фінансової підтримки? На поповнення запасів Пентагону, звідки ми й отримуємо зброю, скерують $13 млрд. Ще майже $14 млрд підуть на закупівлю американської зброї у виробників, яка потім поїде до України. $9 млрд – це пряма бюджетна допомога Україні у вигляді позики (щоправда за рішенням президента її можуть списати). І $7 млрд підуть на зміцнення обороноздатність союзників (переважно європейських – ред.).
Як скоро Україна може отримати зброю після того, як президент Байден підпише законопроєкт про подальшу підтримку України? У Пентагоні кажуть, що на це знадобиться лише кілька днів – максимум тиждень – адже все вже давно відвантажено й зберігається на складах у Німеччині. Пріоритет наразі – це артилерійські снаряди та ракети-перехоплювачі до систем ППО, як власне й самі ці системи. Законопроєкт також містить норму про зобов'язання президента США “негайно” передати Україні далекобійні ракети ATACMS. І, за словами голови комітету з розвідки Сенату Марка Ворнера, Україна може отримати їх вже до кінця квітня. Щоправда, також у проголосованому проєкті зазначено, що Білий дім може й не надати Україні далекобійні ракети, “якщо ця передача може нашкодити національній безпеці США”.
Тому, цей раунд боротьби за подальшу американську допомогу Україна виграла. Більшість українських та західних ЗМІ називали суботу, 20 квітня, історичним днем, бо Палата представників нарешті проголосувала за військову підтримку Україні, Ізраїлю та Тайваню. Майка Джонсона навіть порівнювали з Вінстоном Черчиллем. Проте, це доволі дивно, адже республіканці самі створили цю проблему, навмисно блокуючи допомогу союзникам. До того ж, це ще далеко не кінець боротьби. До кінця вересня Конгрес має затвердити свій федеральний бюджет на 2025 рік, де допомога союзникам – Україні, Ізраїлю та Тайваню – також має бути закладена. А це відбуватиметься якраз за місяць до виборів у США.
